Справа № 587/5781/25
21 січня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від ВП № 4 ( м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР! №533982 , 07 грудня 2025 року об 11:08:16, рухаючись по автодорозі Н1201 об'їзд м. Суми поблизу с. Старе Село Сумського району ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105 державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився застосуванням приладу алкотестер Драгер 6810. Відповідно до тесту номер 2084, проведеного 07 грудня 2025 року за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6810 водій дійного керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний 0,72 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Диспозиція ст.130 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
У постанові від 21 грудня 2018 року по справі №686/5225/17 Верховний Суд зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Суду надані докази на підтвердження того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення військовослужбовець ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності. Зокрема, з листа командира військової частини вбачається, що 07 грудня 2025 року ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, виконував бойовий наказ, пов'язаний з необхідністю керування транспортним засобом марки ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, з інформації командування військової частини вбачається, що в грудні 2025 року військова частина, де ОСОБА_1 проходив військову службу, тимчасово дислокувалася в районі АДРЕСА_1 .
Беручи до уваги фактичні обставини справи, а також те, що ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення знаходився в стані крайньої необхідності, а тому на підставі ст. ст. 17, 18 КУпАП виключається його адміністративна відповідальність.
За наявності наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю відповідно до п.4 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 124., 247п. 4, 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити відповідно до п.4 ст.247 КУпАП, - у зв'язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.А.Степаненко