02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 501/1388/22
провадження № 51-349 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Іллічівського районного суду Одеської області від 24 вересня 2024 року та ухвали Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року,
встановив:
У поданій скарзі захисник порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пунктів 3, 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для їх скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.
Статтею 424 КПК визначено судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Цій правовій нормі кореспондують положення ст. 428 КПК, що узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими ст. 436 КПК.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у частині фіксування судового провадження технічними засобами, захисник, з огляду на спростування такого доводу апеляційним судом, не погоджується із наведеними аргументами, водночас, не конкретизує у цій частині своєї вимоги щодо скасування обох судових рішень. Посилаючись на необхідність скасування судових рішень і, зокрема, призначення нового розгляду у суді першої інстанції, захиснику слід обґрунтувати таке прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.
Посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, захисник надає власну оцінку доказам у справі, вказуючи, що окремі з них не є доказами вчинення злочину саме його підзахисним, однак такі доводи не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, з огляду на положення ст. 433 КПК. При цьому, сторона захисту допускає суперечності у мотивувальній частині касаційної скарги одночасно вказуючи на можливість кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст. 121 Кримінального кодексу України та недоведеність поза розумним сумнівом його винуватості у вчинені злочину, передбаченого ст. 115 цього Кодексу.
Заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, захисник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 413, 419 КПК, не вказує та не конкретизує, які доводи його апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, захиснику слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Іллічівського районного суду Одеської області від 24 вересня 2024 року та ухвали Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3