03 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 686/22948/25
провадження № 61-1248ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з відповідача моральну шкоду завдану внаслідок тривалого невиконання судового рішення у справі № 686/13975/23
у розмірі 10 000 000, 00 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 16 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
26 січня 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року у справі № 686/22948/25.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.
Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково
і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
В прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить «Незаконні ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня
2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року про залишення без задоволення апеляційної скарги скасувати і прийняти нове рішення, яким мою позовну вимогу задоволити».
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
З огляду на зазначену норму закону, в порушення пункту 6 частини другої
статті 392 ЦПК України викладене в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) сформульована некоректно, без урахування рішень судів першої та апеляційної інстанції та повноважень суду касаційної інстанції.
Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) так і під час касаційного розгляду.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній судових рішень, які оскаржують та викладенням клопотання (процесуальної вимоги), а саме заявнику необхідно конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, щодо оскаржених судових рішень та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень
статей 406, 409 ЦПК України.
У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв'язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі заявник має надати докази надсилання касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, якщо вони не зареєстровані в системі Електронний Суд.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2026 року у справі № 686/22948/25 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян