Ухвала
03 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 470/790/25
провадження № 61-732ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Терлецької Тетяни Олексіївни як представника ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Березнегуватський районний суд Миколаївської області судовим наказом від 26 серпня 2025 року стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 26 серпня 2025 року.
Березнегуватський районний суд Миколаївської області ухвалою від 05 листопада 2025 року в задоволенні заяви відмовив. Судовий наказ Березнегуватського районного суду Миколаївської області у справі № 470/790/25, виданий 26 серпня 2025 року залишив у силі.
Миколаївський апеляційний суд постановою від 16 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Терлецькою Т. О., залишив без задоволення, а ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2025 року - без змін.
16 січня 2026 року адвокат Терлецька Т. О. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у цій справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Як видно з мотивувальної частини касаційної скарги адвокат Терлецька Т. О. як представник ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2025 року та постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Однак, у прохальній частині скарги представник заявника просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у видачі судового наказу відмовити.
Проте, адвокат Терлецька Т. О. як представник ОСОБА_1 не ставить питання щодо ухвали суду першої інстанції, яка оскаржуваною постановою апеляційного суду залишена без змін.
Таким чином сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.
За приписами частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
З урахуванням наведеного, заявнику пропонується уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надіслати на адресу суду уточнену касаційну скаргу оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України,; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України..
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Терлецької Тетяни Олексіївни як представника ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев