02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 2-3467/12
провадження № 61-2593сво25
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Синельникова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Зайцева А. Ю., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року у складі судді Заставенко М. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року у складі колегії судів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2024 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-3467/12 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь
АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що на примусовому виконанні у Дарницькому ВДВС у м. Києві знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-3467/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 6577655 від 21 липня 2008 року у розмірі 38 345,29 доларів США, що станом на 03 вересня 2012 року становило 306 493,90 грн, та судових витрат у розмірі 2 823,00 грн.
Також на примусовому виконанні у Дарницькому ВДВС у м. Києві знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_2, відкрите на підставі виконавчого листа
№ 2-3467/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 6577655 від 21 липня 2008 року у розмірі 38 345,29 доларів США, що станом на 03 вересня 2012 року становило 306 493,90 грн, та судових витрат у розмірі 2 823,00 грн.
11 квітня 2024 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги (цесії) № 1, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 6577655 від 21 липня 2008 року, укладеним між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 і ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, ТОВ «Цикл Фінанс» просило замінити стягувача АТ «ПУМБ» на ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-3467/12 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року заяву ТОВ «Цикл Фінанс» задоволено частково.
У виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-3467/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2008 року № 6577655 у розмірі 38 345,29 доларів США, що станом на 03 вересня 2012 року складало 306 493,90 грн, та судових витрат у розмірі 2 823,00 грн замінено стягувача АТ «ПУМБ» його правонаступником ТОВ «Цикл Фінанс».
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щонаявні підстави для задоволення заяви в частині заміни стягувача АТ «ПУМБ» на ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-3467/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_1 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 6577655 від 21 липня 2008 року лише до боржника ОСОБА_1 , що належали попередньому кредитору, та одержало право вимагати від боржника ОСОБА_1 належного виконання всіх зобов'язань. Заява в іншій частині задоволенню не підлягає, оскільки у наданому ТОВ «Цикл Фінанс» реєстрі боржників ОСОБА_1 відсутня, а право вимоги до неї, як боржника, не доведено жодними доказами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Цикл Фінанс» залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року - без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадженнящодо ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що до заяви про заміну стягувача ТОВ «Цикл Фінанс» додало роздруківку з вебсайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відповідно до якої на примусовому виконанні у Дарницькому ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2, у якому боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ «ПУМБ». Доказів того, що ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , не надано. Підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні за договором відступлення прав вимоги є документальне підтвердження переходу такого права, а не аналіз матеріалів справи щодо наявності у первісного кредитора права стягнення заборгованості у солідарному порядку від ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які не дають підстав для переходу відповідного права до нового кредитора на стадії виконавчого провадження без жодних доказів. ОСОБА_1 і ОСОБА_1 є боржниками за окремими виконавчими провадженнями.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 лютого 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить ухвалу Дарницького районного суду міста Києва
від 06 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 04 лютого 2025 року в частині відмови у заміні сторони виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 скасувати, постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити у повному обсязі, замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 вересня 2012 року у справі № 2-3467/12 відносно боржника ОСОБА_1 - з AT «ПУМБ» на ТОВ «Цикл Фінанс» у зв'язку з переходом до останнього права вимоги за кредитним договором, укладеним між AT «ПУМБ» та ОСОБА_1 , і за договором поруки, укладеним між AT «ПУМБ» та ОСОБА_1 для забезпечення виконання умов кредитного договору за грошовим зобов'язанням.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2025 року відкрито касаційні провадження за вказаною касаційною скаргою.
При відкритті касаційного провадження у справі суд касаційної інстанції визначив, що у касаційній скарзі наведені обставини, які потребують перевірки, щодо передбачених останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження (щодо порушення норм процесуального права).
16 червня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 26 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2026 року справу передано на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Згідно з доводами касаційної скарги ТОВ «Цикл Фінанс» виконавчі провадження № НОМЕР_2 і № НОМЕР_1 мають ідентичний предмет примусового виконання, оскільки відкриті на підставі пов'язаного виконавчого листа. Водночас вони стосуються різних боржників, що надає цим провадженням окремий процесуальний характер. Укладений між сторонами договір відступлення прав вимоги (цесії) за кредитними договорами передбачає відступлення грошового зобов'язання (право вимоги за кредитом), що водночас включає в себе відступлення забезпечення виконання зобов'язання у вигляді поруки. Сторони погодили, що в силу договору до нового кредитора переходять права первісного кредитора щодо кредитних договорів і договорів поруки в повному обсязі. Сторони не передбачали в умовах договору відступлення прав вимоги (цесії) оформлення окремо укладеного між сторонами договору та/або реєстру відступлення прав вимоги відносно договорів поруки.
Заявник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій провели однобічне дослідження обставин справи в частині відмови у заміні сторони виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 та не приділили належної уваги тому, що сторони домовились про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором водночас передбачає відступлення права вимоги щодо поручителя, оскільки порука є одним з різновидів забезпечення виконання зобов'язання. Суди не взяли до уваги ідентичність виконавчих проваджень, не проаналізували положення пункту 4.2. договору відступлення прав вимоги (цесії) від 11 квітня 2024 року № 1 та приписи статті 514 Цивільного кодексу України.
Касаційна скарга містить посилання на те, що відмова у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відносно поручителя є значним обмеженням ефективного захисту права кредитора на очікування належного виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу
Сутність правової проблематики
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати від 17 листопада 2025 року у справі № 223/53/15-ц, з огляду на таке.
Передаючи справу на розгляд об'єднаної палати, колегія суддів виходила з наступного.
У цій справі спір пов'язаний із захистом права кредитора на стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні. Зокрема, ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з відповідною заявою, вважаючи, що надало достатні докази для підтвердження факту переходу права вимоги як за кредитним договором, так і за договором поруки, боржником за яким є ОСОБА_1
ТОВ «Цикл Фінанс» зазначало, що 11 квітня 2024 року між АТ «ПУМБ» та
ТОВ «Цикл Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги (цесії) № 1, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором
від 21 липня 2008 року № 6577655, укладеним між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 і ОСОБА_1 .
Спір у справі № 223/53/15-ц також пов'язаний із заміною стягувача у виконавчому провадженні, і ТОВ «Цикл Фінанс», звертаючись до суду із заявою, обґрунтувало свої вимоги такими ж доводами.
ТОВ «Цикл Фінанс» вказало, що всі права кредитора за кредитним договором належать йому на підставі договору відступлення прав вимоги (цесії) № 1
від 11 квітня 2024 року.
У справі № 223/53/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість заміни стягувача у виконавчому провадженні стосовно поручителя з огляду на ненадання новим кредитором доказів передання йому права вимоги за договором поруки.
Так, новий кредитор надав до суду договір відступлення права вимоги від 11 квітня 2024 року та реєстр боржників № 1, боржником в якому зазначена лише ОСОБА_3 за кредитним договором від 23 вересня 2008 року № 289/08А. Водночас, кредитор не надав доказів передання права вимоги за договором поруки від 23 вересня 2008 року № 289/08А, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_4 .
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати виходив з того, що перехід процесуальних прав і обов'язків у виконавчому провадженні до процесуального правонаступника безпосередньо залежить від переходу до нього матеріальних прав та обов'язків, зокрема, права вимоги у зобов'язанні внаслідок його відступлення.
Для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
Ненадання доказів відступлення права вимоги за договором поруки унеможливлює надання оцінки чинності права вимоги за цим договором, оскільки неможливо здійснювати заміну кредитора правонаступником на підставі лише припущень.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати виснував, що доводи касаційної скарги зводяться до надання суб'єктивної оцінки обставинам та доказам у справі, оскільки заявник не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо недостатності умов договору відступлення прав вимоги та реєстру боржників, вважаючи, що у разі надання доказів відступлення права вимоги стосовно боржника за кредитним договором відступлення права вимоги за договором поруки з огляду на примітку у договорі відступлення права вимоги відбувається на безумовній основі. Однак колегія суддів відхилила такі доводи з мотивів унеможливлення у такий спосіб перевірки судами чинності права вимоги за договором поруки, яке передавалося новому кредитору.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що у спірних правовідносинах ключовим питанням є те, чи переходить до нового кредитора в разі відступлення права вимоги разом із основним зобов'язанням і права, що забезпечують виконання зобов'язання (зокрема право вимоги до поручителя), якщо в договорі про відступлення права вимоги відсутня безпосередня вказівка про відступлення права вимоги за договором поруки? Тобто, чи слідують права, що забезпечують виконання зобов'язання (зокрема право вимоги до поручителя), за основним зобов'язанням?
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду наголошує, що одним з елементів забезпечення прав учасників справи на стадії виконання судового рішення є встановлена статтею 442 ЦПК України процедура заміни сторони виконавчого провадження. Наведеною статтею визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша, друга статті 442 ЦПК України).
Правила цієї статті застосовуються також у разі, коли потрібно замінити боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 559 ЦК України серед підстав припинення договору поруки зазначається лише про припинення поруки у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.
У статті 7 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28 травня 1988 року передбачено, що договір факторингу може правомірно передбачати у відносинах між його сторонами, за наявності нового акта відступлення або без нього, відступлення всіх або будь-яких прав постачальника, що випливають із договору купівлі-продажу товарів, включаючи вигоду від будь-якого положення договору купівлі-продажу товарів, яке зберігає за постачальником його право власності на товар або передбачає право кредитора вступати у володіння власністю, запропонованою як гарантія.
Якщо на момент переходу прав до нового кредитора за договорами цесії порука не припинилася, право вимоги до поручителя перейшло до нового кредитора.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10).
За змістом частини першої статті 55 ЦПК України у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Підставою для заміни стягувача у виконавчому листі є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв'язку із чим суд насамперед має з'ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність/чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою (див. постанову Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 223/53/15-ц).
Для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).
У частинах першій та другій статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
ТОВ «Цикл Фінанс» до заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні додало, зокрема, копії договору відступлення прав вимоги (цесії) від 11 квітня 2024 року № 1 та реєстр боржників № 1 до цього договору. Боржником в такому реєстрі за кредитним договором від 21 липня 2008 року зазначений лише ОСОБА_1 . Проте, пунктом 4.2 договору відступлення прав вимоги (цесії) передбачено, що права вимоги за кредитними угодами та договорами поруки, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними угодами, переходять до цесіонарія в повному обсязі і на тих умовах, які існують на момент переходу прав вимоги за відповідними кредитними угодами, а також інші пов'язані з правами вимоги права, в тому числі право на отримання несплачених процентів.
З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що укладений між сторонами договір відступлення прав вимоги (цесії) за кредитними договорами включає в себе відступлення забезпечення виконання зобов'язання у вигляді поруки.
Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне передати справу на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати від 17 листопада 2025 року у справі № 223/53/15-ц, щодо відсутності підстав для заміни кредитора у виконавчому провадженні щодо поручителя та зробити висновок про те, що:
- відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до нового кредитора в разі відступлення права вимоги разом із основним зобов'язанням переходять і права, що забезпечують виконання зобов'язання (зокрема право вимоги до поручителя), якщо в договорі про відступлення права вимоги відсутня безпосередня вказівка про відступлення права вимоги за договором поруки. Тобто права, що забезпечують виконання зобов'язання (зокрема право вимоги до поручителя), слідують за основним зобов'язанням;
- укладений між сторонами договір відступлення прав вимоги (цесії) за кредитними договорами передбачає відступлення грошового зобов'язання (право вимоги за кредитом), що водночас включає в себе відступлення забезпечення виконання зобов'язання у вигляді поруки, що є підставою для заміни сторони виконавчого провадження стосовно поручителя.
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність
у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
З урахуванням наведеного, справа підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Прийняти до розгляду справу № 2-3467/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, за участю заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року
та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року.
Призначити справу № 2-3467/12 до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є. В. Синельников
Судді: А. І. Грушицький
А. Ю. Зайцев
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська