02 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 908/1777/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1
на постанови Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.)
від 13.10.2025
у справі № 908/1777/24
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4"
про визнання недійсними рішення загальних зборів, правління та скасування реєстраційних дій,
за участю представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - Іваниця О.О.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4", в якому просила:
1) визнати протиправним та недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4" (код ЄДРПОУ 43283314), яке оформлене протоколом № 2 від 02.04.2023;
2) визнати протиправним та недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4" (код ЄДРПОУ 43283314), оформлене протоколом правління від 24.04.2023 № 4 та скасувати реєстраційну дію про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Миколи Краснова 4" від 26.04.2023 № 1001031070004047949 - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, як похідне від рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом № 2 від 02.04.2023;
3) визнати протиправним та недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4" (код ЄДРПОУ 43283314), оформлене протоколом правління від 02.08.2023 № 6 та скасувати реєстраційну дію від 03.08.2023 №1001031070005047949 - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, як похідне від рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом № 2 від 02.04.2023.
1.2. Позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вважає рішення загальних зборів ОСББ, оформлене протоколом №2 від 02.04.2023, незаконним та таким, що підлягають скасуванню внаслідок відсутності кворуму для прийняття рішення загальними зборами. Також позивачка зазначала, що частина підписів у протоколі містить ознаки підробки.
Зазначала, що в порушення частини четвертої статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Миколи Краснова 4", жодного повідомлення про проведення загальних зборів, їх дати та місця, позивачка не отримувала, що також порушує її права співвласника. Також, в порушення пункту 9 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Миколи Краснова 4", письмове опитування у позивача не проводилось.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.10.2024 у справі №908/1777/24 позов задоволено частково; визнано недійсним (протиправним) рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4", яке оформлене протоколом № 2 від 02.04.2023; визнано недійсним (протиправним) рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4", оформлене протоколом правління № 4 від 24.04.2023; визнано недійсним (протиправним) рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4", оформлене протоколом правління № 6 від 02.08.2023; в іншій частині позову відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції виходив з тих обставин, що наданими до матеріалів справи доказами підтверджено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачки на момент проведення загальних зборів ОСББ "Миколи Краснова 4" від 02.04.2023, яка не була повідомлена належним чином та у встановленому Законом та Статутом порядку про проведення таких зборів, відповідно, була позбавлена можливості взяти участь у зборах, а отже - здійснити своє право на управління спільним майном ОСББ "Миколи Краснова 4".
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024 у справі №908/1777/24 заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі задоволено, стягнуто з ОСББ "Миколи Краснова 4" на користь ОСОБА_1 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1211,20 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову від 28.08.2024.
2.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 08.10.2024 у справі №908/1777/24 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
2.5. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, дійшов висновків про належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів ОСББ 02.04.2023 та встановив, що за прийняття рішення зборів проголосували співвласники, які сукупно володіють більш ніж половиною від загальної кількості голосів.
2.6. Іншою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі №908/1777/24 скасовано додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024 та прийнято нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат залишено без задоволення.
2.7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову, додаткове рішення підлягає скасуванню як невід'ємна частина рішення у цій справі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі №908/1777/24, ОСОБА_1 звернулась до з касаційною скаргою, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №911/20/22, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 04.02.2022 у справі №918/964/20, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 03.07.2025 у справі №910/9196/24 (щодо застосування статей 6, 10, 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
3.5. Також не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі №908/1777/24, якою скасовано додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а додаткове рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
3.6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що додаткове рішення у справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3.7. У відзиві на касаційну скаргу ОСББ проти вимог та доводів останньої заперечує, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права з урахуванням позицій Верховного Суду, які відповідають обставинам справи. Відзив мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не визначалося нового підходу до голосування, а підтверджено позиції принципу голосування згідно умов статуту об'єднання. За результатами голосування, визначені порядком денним питання загальних зборів набрали необхідну кількість голосів "за", за них проголосували більше половини загальної кількості співвласників, тому відповідні рішення були прийняті, а доводи позивачки щодо протиправності та недійсності оскаржуваного рішення загальних зборів через відсутність голосів є необґрунтованими.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Відповідно до статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4", затвердженого загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4" (протокол № 1 від 12.09.2019), вказане ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Об'єднання діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та статуту.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис до реєстру стосовно державної реєстрації юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миколи Краснова 4" внесений 10.10.2019.
ОСОБА_1 (позивач у справі) є власником квартири АДРЕСА_2 та співвласницею цього багатоквартирного будинку.
Протоколом №2 від 02.04.2023 оформлені результати проведених 02.04.2023 загальних зборів ОСББ "Миколи Краснова 4".
Згідно із вказаним протоколом загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 103 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 3657,28 кв.м. Присутні на зборах особисто та/або через представників співвласники в кількості 35 (33,98%) осіб, яким належать квартири та (або) нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1059,61 кв.м., що становить 33,98% від загальної площі будинку. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 33 (32,04%) осіб, яким належать квартири та (або) нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 945,53 кв.м. від загальної площі.
Загальні збори скликані ініціативною групою співвласників будинку у складі: ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_6 ).
Згідно протоколу від 02.04.2023 порядок денний зборів:
1. Обрання головуючого на загальних зборах та секретаря загальних зборів.
2. Звіт ініціативної групи співвласників про діяльність ОСББ "Миколи Краснова 4".
3. Припинення повноважень попереднього складу правління ОСББ "Миколи Краснова 4" та обрання нового складу правління ОСББ "Миколи Краснова 4".
На загальних зборах вирішено:
- по першому питанню: підтримати пропозицію обрати головуючим на загальних зборах співвласників ОСББ "Миколи Краснова 4" ОСОБА_6 співвласника кв. АДРЕСА_6 та секретарем загальних зборів ОСОБА_7 співвласника кв. АДРЕСА_7 . Голосували "за" 54 (52,43%) співвласників, "проти" 11 (10,68%), "утримався" 2 (1,94%). Рішення прийняте;
- по другому питанню: затвердити звіт про діяльність ОСББ "Миколи Краснова 4" з листопада 2022 року по січень 2023 року. Голосували "за" 55 (53,39%) співвласників, "проти" 13 (12,62%), "утримався" немає. Рішення прийняте;
- по третьому питанню: припинити повноваження попереднього складу правління ОСББ "Миколи Краснова 4" та обрати новий склад правління ОСББ "Миколи Краснова 4" в такому складі: ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_6 ), ОСОБА_9 (кв. АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 (кв. АДРЕСА_3 ), ОСОБА_11 (кв. АДРЕСА_10 ), ОСОБА_12 (кв. АДРЕСА_11 ). Голосували "за" 54 (52,43%) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1528,69 кв.м., "проти" 13 (12,62%), загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 476,45 кв.м., "утримався" немає. Рішення прийняте.
Згідно зі змістом вказаного протоколу, додатками до нього є: листки опитування співвласників ОСББ "Миколи Краснова 4" на 34 арк., протокол засідання ініціативної групи співвласників ОСББ "Миколи Краснова 4" на 2 арк., протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_13 на 1 арк.
Протокол від 02.04.2023 підписаний головою зборів ОСОБА_6 та секретарем зборів ОСОБА_7 .
В подальшому, на підставі протоколу загальних зборів №2 від 02.04.2023 новообраним складом правління ОСББ "Миколи Краснова 4" 24.04.2023 проведено засідання правління ОСББ "Миколи Краснова 4", на якому звільнено ОСОБА_14 з посади голови правління та ОСОБА_15 з посади заступника голови правління ОСББ "Миколи Краснова 4", обрано на посаду голови правління ОСОБА_6 та заступником голови правління ОСОБА_11 . За результатами засідання правління складений протокол від 24.04.2023 № 4.
На підставі протоколу правління від 24.04.2023 № 4 проведено реєстраційну дію про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Миколи Краснова 4" від 26.04.2023 № 1001031070004047949, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Внесено відомості до ЄДР щодо нового голови правління ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу №6 засідання правління ОСББ "Миколи Краснова 4", проведеного 02.08.2023, вирішено: 1) звільнити ОСОБА_6 з посади голови правління ОСББ "Миколи Краснов 4"; обрати головою правління ОСББ "Миколи Красова 4" ОСОБА_8 ; 2) обрати ОСОБА_6 заступником голови правління ОСББ "Миколи Краснова 4"; 3) доручити провести державну реєстрацію змін до згідно даного протоколу голові правління ОСОБА_6 .
Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Миколи Краснова 4" на підставі протоколу №6 від 02.08.2023 відбулась 03.08.2023, номер запису 1001031070005047949, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
ОСОБА_1 вважає, що загальні збори співвласників 02.04.2023 проведені з порушеннями щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, порядку підрахунку голосів, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
5.4. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
5.5. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання встановлений у статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
5.6. Верховний Суд зазначає про те, що норма, закріплена у частині третій статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону. Отже порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється нормами статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.
5.7. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
5.8. Верховний Суд неодноразово зазначав, що стаття 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів - або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом (два способи повідомлення), а норми статті 10 Закону "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлюють порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку) (постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 23.02.2022 у справі №914/807/20).
5.9. Пунктом 5 розділу ІІІ статуту ОСББ "Миколи Краснова 4" визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів розміщує відповідне повідомлення про проведення загальних зборів у доступному місці на кожному вході у під'їзд та загальних місцях у під'їздах. Співвласники, яким належать нежитлові приміщення з окремим входом, повідомляються особисто під розпис.
5.10. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до суду першої інстанції надано у табличному вигляді список співвласників, сповіщених про проведення загальних зборів ОСББ 02.04.2023, який містить перелік дванадцяти осіб (квартири АДРЕСА_6 (дві особи), 35, АДРЕСА_12 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_8 ). В наданому відповідачем списку міститься підпис ОСОБА_1 , яка отримання такого повідомлення заперечує.
Втім, судом апеляційної інстанції відхилено посилання позивача на ознаки підроблення підпису, оскільки ці доводи позивача не підтверджені належним чином. Позивачем вимога про проведення експертизи підпису під час розгляду справи не заявлялась.
5.11. Що стосується наявності кворуму на загальних зборах ОСББ "Миколи Краснова 4" 02.04.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 03.07.2025 у справі №910/9196/24, на які посилається скаржник, вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі, якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Частиною тринадцятою статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що пунктом 7 розділу ІІІ статуту ОСББ "Миколи Краснова 4" передбачено інший порядок визначення кількості голосів для прийняття рішень, а саме - кожен співвласник (його представник) під час голосування на загальних зборах має один голос незалежно від площі приміщення в його власності. Якщо приміщення (квартира) знаходиться у дольовій власності, один співвласник представляє на загальних зборах узгоджену позицію всіх дольових власників. Якщо окремі приміщення знаходяться у повній власності різних власників (з виділенням в натурі), то кожен з таких співвласників має право окремого голосу на загальних зборах.
Відповідно до пункту 6 статуту у загальних зборах мають брати участь усі співвласники. Інтереси співвласників представляє уповноважена співвласниками квартири або нежитлового приміщення особа, яка має відповідну частку у квартирі або нежитловому приміщенні.
Згідно з абз. 2 пункту 8 розділу ІІІ статуту ОСББ "Миколи Краснова 4" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Отже кожний із співвласників ОСББ під час голосування на загальних зборах має один голос незалежно від площі приміщення в його власності, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСББ "Миколи Краснова 4" налічує 103 співвласника квартир та нежитлових приміщень, це 71 квартира та 1 нежитлове приміщення, 3 657,28 м2.
На загальних зборах ОСББ "Миколи Краснова 4" 02.04.2023 згідно протоколу особисто були присутні лише 35 співвласників із загальної кількості 103, із яких 32 особи проголосували "за", про що також зазначається скаржником.
Відповідно до пункту 9 статуту ОСББ якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими. Згідно з пунктом 10 статуту під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в письмовому опитуванні взяли участь 33 співвласника ОСББ "Миколи Краснова 4", які проголосували "за".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що 02.04.2023 за прийняття рішення зборів проголосували співвласники, які сукупно володіють більш ніж половиною від загальної кількості голосів.
Верховний Суд у постанові від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19 зазначав, що рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування.
З огляду на що, колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника про врахування лише голосів співвласників, які були присутніми на загальних зборах.
5.12. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, позивачка стверджує про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.04.2023 у справі №911/20/22, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 08.02.2022 (скаржником помилково зазначено 04.02.2022) у справі №918/964/20, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 03.07.2025 у справі №910/9196/24 щодо застосування статей 6, 10, 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Колегія суддів виходить з того, що висновки Верховного Суду щодо питання застосування зазначених скаржником статей є сталими та універсальними у правозастосуванні, однак їх застосування залежить від фактичних обставин справи, адже алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію.
Так у справі №911/20/22 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, виходив з того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про визначення кількості голосів при прийнятті рішень загальними зборами щодо внесків та платежів та щодо управління та користування спільним майном із розрахунку не менше дві третини загальної кількості усіх співвласників, а не з розрахунку - більшістю голосів. При цьому також звернув увагу на порушення норм процесуального права щодо повного та всебічного дослідження доказів, та зазначив, що суди дійшли передчасних висновків про відсутність достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень.
У справі №910/15071/20 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, виходив з того, що суди обох інстанцій дійшли передчасного висновку стосовно належного повідомлення співвласника про скликання загальних зборів, виходячи з того, що судами не встановлено особу представника позивачки, який був присутній на загальних зборах, а також зазначив, що наданий відповідачем список згрупованих відправлень та фіскальні звітні чеки про оплату поштових послуг не можуть бути доказами повідомлення позивачки саме про проведення загальних зборів ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б", оскільки відправником цих відправлень значиться ОСББ "Садовий 25". Також визнав передчасними висновки судів про безпідставність доводів позивачки про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваного рішення, відсутність фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного зборів від 01.10.2017, відсутність лічильної комісії для підрахунку голосів тощо, з огляду на те, що вони зроблені без дослідження доказів які б спростовували такі доводи позивачки, зокрема без дослідження реєстру співвласників, які взяли участь у зборах, результатів голосування: бюлетенів, листків опитування співвласників, які взяли участь у голосуванні, протоколу лічильної комісії тощо.
У справі №916/3074/20 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, Верховний Суд не погодився із прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням про задоволення позову та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зазначаючи при цьому, що суд апеляційної інстанції вдався до оцінки встановлення порушень при складанні листа опитування та не звернув належної уваги, що положення Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містять вимог щодо листів опитування, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно здійснював оцінку листів опитування на предмет відповідності їх вимогам законодавства, посилаючись при цьому, на положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", які в цьому випадку не слід було застосовувати; апеляційний суд припустився суперечливих висновків надаючи оцінку правильності підрахунку голосів при голосуванні по пункту 4 порядку денного загальних зборів (встановлення розміру внесків); апеляційним судом не встановлювалося чи порушено право позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
У справі №918/964/20 розглядався спір про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ з підстав неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів. Суд першої інстанції встановив часткове порушення прав позивача та дійшов висновку про часткове задоволення позову, однак не надав правової оцінки поданій заяві Відповідача про застосування позовної давності. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що суд першої інстанції не врахував заяву відповідача про застосування позовної давності та дійшов висновку про те, що позов у цій справі було подано з пропуском позовної давності та про відмову в позові на цій підставі. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував правові норми та висновки Верховного Суду стосовно застосування норм матеріального права щодо позовної давності та її продовження на строк дії встановлено карантину. Крім того, Суд звернув увагу, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. До того ж зазначив, що у цій справі суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, зокрема, не встановили порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями загальних зборів відповідача: про затвердження розміру внесків, про затвердження кошторису на 2017 рік та про вирішення питання про участь у Муніципальній програмі сталого розвитку з енергозбереження на 2017 рік, та зокрема, не встановили, яким чином буде поновлено права позивача внаслідок задоволення позову.
У справі №904/2796/17 спір виник між обслуговуючим кооперативом та ОСББ щодо визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ. Суди, з висновками яких погодився і Верховний Суд, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що його створено в тому ж самому будинку, в якому створено кооператив; доказів належного повідомлення усіх власників квартир та нежитлових приміщень не надано; не надано суду жодних підтверджуючих документів щодо того, якою ініціативною групою, що мала б складатися не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень, були скликані установчі збори ОСББ.
У справі №910/9196/24 предметом спору було визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ з підстав неповідомлення позивача про скликання загальних зборів, відсутності кворуму для прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку, порушення оформлення результатів голосування. Верховний Суд погодився із висновками судів обох інстанцій, що сам лише факт неповідомлення співвласників будинку про проведення загальних зборів не є самостійною підставою для визнання відповідних рішень загальних зборів недійсними, а може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за наявності інших порушень, визначених законом. Разом з тим, Верховний Суд визнав передчасними висновки суду апеляційної інстанції стосовно встановлення відсутності кворуму для прийняття рішення, зазначивши при цьому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові достовірно не встановив загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об'єднання від 17.12.2023 та тих що брали участь в голосуванні 17.12.2023.
Надаючи оцінку доводам скаржника щодо не врахування судом апеляційної інстанцій правових висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що відповідні позиції Верховного Суду, пов'язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків суду апеляційної інстанцій у цій справі та у наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновків, що такі постанови були прийняті за інших фактичних обставин, ніж ті, які мали місце у справі, що переглядається.
Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не спростовують наведених висновків та не впливають на них, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що вимоги щодо скасування постанови, якою скасовано додаткове рішення, мотивовані тим, що додаткове судове рішення є невід'ємною частиною рішення, а тому у разі скасування постанови по суті спору, скаржник зазначає і про скасування постанови, якою скасовано додаткове рішення. Доводів про неправильне застосування норм матеріального чи порушення процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови скаржником не наведено. За таких підстав у суду касаційної інстанції відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції.
7. Судові витрати
7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі №908/1777/24 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко