26 січня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/661/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Бацько Р.Є.
за позовом: Керівника Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області, вул.. Горбачевського, 4, м. Чортків, Тернопільська область, 48500, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, (позивач)
до відповідача: Білобожницької сільської ради, вул.. Л. Українки, 34, с. Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області, 48530
про відшкодування 313997,45 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Прокурора: Куліковська Лілія Богданівна
представник від позивача: Жмуд Наталія Володимирівна, головний спеціаліст-юрисконсульт сектору правового забезпечення
Відповідач: Суп Мар'яна Богданівна, адвокат
Суть справи.
Керівник Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (позивача) звернулися до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Білобожницької сільської ради, про відшкодування 313 997,45 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що відповідач заподіяв шкоду порушенням законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, в результаті чого державі завдано збитки.
Позиція позивача.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області та її представниця в судовому засіданні 19.01.2026 позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просить суд позов задоволити.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.12.2025 (вх.№8616 від 08.12.2025) та його представниця в судовому засіданні позовні вимоги заперечили. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що наказ №67 від 03.05.2024 Державної екологічної інспекції в Тернопільській області "Про проведення планової перевірки" є протиправним, оскільки прийнятий за відсутності підстав, поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки об'єкт перевірки не був передбачений Переліком центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році. Доказів погодження спірного наказу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) - Держекоінспекцією щодо доцільності здійснення (проведення) планового заходу Білобожницької сільської ради Позивач до суду не надав.
Також звертає увагу суду на те, що Інспекція повинна була завчасно попередити про плановий захід контролю Білобожницьку сільську раду, чого зроблено не було.
Також звертає увагу суду на те, що повноваження щодо управління відходами, виявлення відходів, власника яких не встановлено, забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів не відносяться до делегованих повноважень Білобожницької сільської ради, а отже не могли бути предметом державного нагляду (контролю) Інспекції відносно Білобожницької сільської ради та, відповідно, бути відображеними у Вимозі щодо приведення у відповідність із законодавством №1/1-1-11-1403 від 17.05.2024, як порушення.
Таким чином, визначені Інспекцією в Акті від 13 травня 2024 року №3 окремі порушення, при умовах проведення санкціонованої перевірки, взагалі не могли бути предметом перевірки в межах компетенції Інспекції, оскільки не є делегованими повноваженнями органу виконавчої влади, і Вимога, яка спрямована на усунення таких "порушень", також є протиправною.
Щодо наведених розрахунків завданої шкоди зазначила, що їх проведено державним інспектором А.О. Білан 10.01.2025, тобто поза межами 6-ти місячного строку з дня їх виявлення в результаті перевірки 13.05.2024, тобто в порушення п.4.1, п.5.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Також просить суд врахувати, що основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, згідно пункт 5.2наведеної Методики, є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що зазнали забруднення в с.Палашівка, с.Косів, с.Буданів, с.Звиняч. Також відсутні докази звернення Інспекцією до центрів надання адміністративних послуг з метою їх отримання.
Відтак вважає, що усі наведені Інспектором розрахунки розміру шкоди є неналежними.
Просить суд в задоволенні позову відмовити.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/611/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у даній справі призначено на 03.12.2025; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
За клопотанням відповідача, ухвалою від 03.12.2025 відкладено підготовче засідання на 17.12.2025.
Надалі, ухвалою суду від 17.12.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/611/25 та призначено її до розгляду по суті на 19.01.2026.
За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 19.01.2026 розгляд справи по суті відкладено на 26.01.2026.
Прокурор, представниця Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представниця Білобожницької сільської ради позовні вимоги заперечила.
26 січня 2026 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч.6 ст.233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На підставі наказу начальника Держекоінспекції у Тернопільській області від 03.05.2024 №67 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства органу місцевого самоврядування - Білобожницької сільської ради, за результатами проведення якого складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3 від 13.05.2024.
Актом зафіксовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме виявлено стихійні сміттєзвалища:
- с. Базар - розмір засмічення 7х4 і 6х7, площа 28 і 42 м кв.;
- с. Палашівка - 41х3 і 21х32, площа засмічення 123 і 672 м кв.;
- с. Полівці - 44х12, площа засмічення 528 м. кв.;
- с. Косів - 55х7, 5х6, 11х2, 55х11 площа 385 м кв., 30 м кв., 22 м кв., 605 м кв.;
- с. Звиняч - розмір засмічення 120х4, 19х8,5, 46х3, 13х2, площа 480 м кв., 161, 5 м кв., 138 м кв, 26 м кв.;
- с. Буданів - 46х13, площа 592 м кв.
Примірник акта №3 від 13.05.2024 отримано Білобожницьким сільським головою В.М. Шепета.
Супровідним листом №1/1-1-11-1405 від 17.05.2024 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Білобожницькому сілоьському голові Віктору Шепеті обов'язкову до виконання вимогу №3 від 17.05.2024, відповідно до якої, орган місцевого самоврядування у термін до 17.07.2024 зобов'язано ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища у межах населених пунктів:
- с. Базар за координатами 48.932408, 25.578908. Розмір засмічення становить 7х4 і 6х7, площа 28 і 42 м кв.;
- с. Палашівка за координатами 48.983763,25.576025. Розмір засмічення становить 41х3 і 21х32, площа засмічення 123 і 672 м кв.;
- с. Полівці за координатами 48.988217, 25.582562. Розмір засмічення становить 44х12, площа засмічення 528 м. кв.;
- с. Косів за координатами 49.104133, 25.608658. Розмір засмічення становить 55х7, 5х6, 11х2, 55х11 площа 385 м кв., 30 м кв., 22 м кв., 605 м кв.;
- с. Звиняч за координатами 49.136934, 25.581590. Розмір засмічення становить розмір засмічення 120х4, 19х8,5, 46х3, 13х2, площа 480 м кв., 161, 5 м кв., 138 м кв, 26 м кв.; за координатами 49.1297740, 25.6640142. Розмір засмічення становить 13х2, площа 26 м.кв.;
- с. Буданів за координатами 49.179360, 25.704909. Розмір засмічення становить 46х13, площа 592 м кв. (п.7 вимоги).
Листом від 14.07.2024 №03-151415 Білобожницька сільська рада повідомила Державну екологічну інспекцію про часткове виконання п.7 Вимоги №3 від 17.05.2024.
З метою проведення перевірки виконання Вимоги № 3 від 17.05.2024 Начальником Державної екологічної інспекції в Тернопільській області видано Наказ № 105 від 22.07.2024, відповідно до якого у термін з 23 по 26 липня 2024 провести позапланову перевірку Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області.
Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 17 від 26.07.2024 встановлено, що п.7 Вимоги № 3 від 17.05.2024 виконано частково, а саме:
- сміттєзвалище с. Базар Базар за координатами 48.932408, 25.578908 ліквідовано;
- сміттєзвалище с.Палашівка за координатами 48.983763,25.576025 ліквідовано частково. Розмір засмічення становить 63х5м, висотою 0,5м, площа засмічення становить 315 м.кв.;
- сміттєзвалище с.Полівці, за координатами 48.988217, 25.582562. Розмір засмічення становить 72х7м, висотою 2м, площа засмічення становить 504 м.кв.;
- сміттєзвалище с. Косів за координатами 49.104133, 25.608658. Розмір засмічення становить 55х7м, 5х6м, 11х2м, 55х11м, площа 385 м.кв., 30 м.кв., 22 м.кв., висотою 1,5 м;
- сміттєзвалище с. Звиняч за координатами 49.136934, 25.581590 - проводились роботи по ліквідації сміттєзвалища. Розмір засмічення становить 150х5 м., 120х3м., висотою 0, м., площа засмічення становить 750 м.кв., 360 м.кв.; сміттєзвалище за координатами 49.1297740, 25.6640142 ліквідоване;
- смітєзвалище с. Буданів за координатами 49.179360, 25.704909. Розмір засмічення становить 130х5м, висотою 0,5 м, площа 650 м.кв.
Представниками відділу інструментально-лабораторного контролю 23.07.2024 відібрано проби ґрунту у місці сміттєзвалища с.Буданів, про що відповідно складено Акт №25-07-24, у місці сміттєзвалища с.Полівці - Акт №22-07-24, у місці сміттєзвалища с.Звиняч - Акт №24-07-24, у місці сміттєзвалища с.Палашівка - Акт №21-07-24, у місці сміттєзвалища с.Косів - Акт №23-07-24 та складено 05.08.2024 Протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.
За результатами виявлених порушень посадовою особою Державної екологічної інспекції України в Тернопільській області 23.07.2024 складено відносно Білобожницького сільського голови Шепети В.М.:
- протокол № 007732 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 52 КУпАП;
- протокол № 007731 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 188-5 КУпАП
Постановою №21 від 25.09.2024 про накладення адміністративного стягнення голову Білобожницького сільського голову ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 52, ч.1 ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 гривень.
Розрахунок розміру збитків здійснюється на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика), затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171
10.01.2025 проведено розрахунок розміру відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель у населених пунктах с. Палашівка, с. Косів, с. Звиняч, с. Буданів, який становить 285 345, 77 гривень.
Розмір відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель у населених пунктах с. Палашівка, с. Косів, с. Звиняч, с. Буданів становить 28651,68 гривень.
Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області 04.04.2025 надіслано в Білобожницьку сільську раду претензії про необхідність сплати збитків завданих навколишньому середовищу, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення.
Невідшкодування відповідачем шкоди завдано навколишньому природному середовищу в добровільному порядку стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Згідно зі ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури має ґрунтуватися на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області, на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом навколишнього середовища.
Так, за ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок; пред'явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно із п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 02.02.2021 №53, в межах своїх повноважень здійснює комплекс необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів, зокрема від незаконних рубок.
З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні контрольні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, тому у даному випадку цей контролюючий орган підставно визначений позивачем у справі.
Чортківською окружною прокуратурою 02.09.2025 направлено до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області лист №55-3439вих-25 з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", запитано інформацію про вжиті заходи щодо стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу.
Листом від 04.09.2025 №8-05-2604 Державна екологічна інспекція в Тернопільській області повідомила, що обрахована шкода залишається не відшкодованою. Зважаючи на обмежене фінансування коштів на сплату судового збору, не заперечила щодо вжиття прокурором заходів представницького характеру.
Отже, всупереч вимог законів, достовірно знаючи про факт порушення природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, як органом контролю, не вжиті надані законом повноваження щодо стягнення шкоди. Вказане свідчить про неналежне здійснення повноважень щодо захисту інтересів держави контролюючим органом, внаслідок чого виникає законне право прокурора на звернення із заявою до суду з метою захисту її інтересів.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у справі №360/4969/21, яка ґрунтується на висновках Верховного Суду у справах №№903/129/18, 912/2385/18, 910/11956/20, 920/821/18, 920/266/19, 805/430/18-а, 922/3025/20, факт неподання уповноваженим органом, що мав змогу захистити інтереси держави, позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з позовом. Прокурор уповноважений пред'явити позов в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема в особі Держекоінспекції, у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх повноважень, у тому числі з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору.
Також Верховний Суд послався на положення ст. ст. 5, 10 та 246 ГК України про те, що забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території країни становить одну з конституційних основ правового господарського порядку. Держава здійснює екологічну політику, що забезпечує раціональне використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення. Здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.
До того ж згідно із правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 06.07.2021 у справі №922/3025/20, обов'язок держави забезпечувати екологічну безпеку й підтримувати екологічну рівновагу у взаємозв'язку з принципом обов'язковості додержання встановлених екологічних правил у ході здійснення господарської діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу в забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від їх недотримання державні органи повинні діяти в найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків.
З огляду на викладене, звертаючись до суду із позовною заявою, прокурор реалізує свої представницькі повноваження у сфері охорони та захисту лісів, які є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, шляхом подачі даної позовної заяви
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухваленні рішення, висновки суду.
Предметом спору у цій справі є стягнення з органу місцевого самоврядування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
За приписами статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, забезпечувати захист земель від пожежі, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до п. 24 перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Згідно абзацу "в" частини 1 ст. 164 Земельного Кодексу України охорона земель включає захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.
Частиною 1 ст. 167 Земельного Кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про управління відходами" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.
Пунктом 10 ст. 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про управління відходами", до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами; організацію управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення; визначення у встановленому порядку суб'єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів; визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами; запровадження роздільного збирання побутових відходів та забезпечення виконання цільових показників щодо підготовки для повторного використання та рециклінгу побутових відходів; організацію роботи пунктів роздільного збирання побутових відходів; забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів; передачу відходів, власник яких не встановлений, суб'єктам господарювання у сфері управління відходами для їх оброблення та ін.
Статтею 46 Закону України "Про охорону земель" визначено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана із накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно- заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що можуть створити небезпеку для навколишнього природного середовища, здоров'я людини.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 91 Земельного кодексу України на власників земельних ділянок покладається обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, а відповідно до пункту б частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
З огляду на зазначені вище положення чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечувати належне управління відходами, запобігати засміченню земель та відшкодовувати шкоду, завдану порушенням вимог природоохоронного законодавства.
Враховуючи встановлені факти наявності несанкціонованих сміттєзвалищ на території громади, відповідальність за які покладається на Білобожницьку сільську раду як власника відповідних земель та суб'єкта владних повноважень у сфері поводження з відходами, остання зобов'язана відшкодувати заподіяну державі шкоду у повному обсязі.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки дії позивача щодо здійснення заходів контролю (планового та позапланового), обов'язкові до виконання вимоги, складені за результатами таких перевірок в строки та в порядку визначеному законом сільською радою не оскаржувались, а відтак такі є чинними.
Також відповідачем не надано жодних обґрунтованих заперечень з приводу виявлених порушень.
При цьому слід зазначити, що сам факт виявлення несанкціонованих (стихійних) сміттєзвалищ на території Білобожницької сільської ради, відповідачем не заперечується, як не заперечується і факт невиконання обов'язкової до виконання вимоги у строк, встановлений уповноваженим органом контролю.
Крім того, суб'єкт перевірки мав право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового чи позапланового заходу, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. У разі невикористання суб'єктом перевірки цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів. Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №2а/2570/6273/2011).
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Білобожницької сільської ради, Тернопільська область, Чортківський район, село Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 (код 04393657) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, м.Тернопіль, вул. Шашкевича, 3 (код 37977693) - 313 997 (триста тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 45 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3.Стягнути з Білобожницької сільської ради, Тернопільська область, Чортківський район, село Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 (код 04393657) на користь Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль, вул. Листопадова, 4 (02910098) - 3767 (три тисячі сімсот шістдесят сім) грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення прокурор, сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 4 лютого 2026 року.
Суддя Ю.О. Чопко