65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про визнання вимог кредитора
"29" січня 2026 р. Справа № 916/4045/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф. при секретарі судового засідання Борисовій Н.В., дослідивши матеріали справи №916/4045/25 за заявою (вх. №4153/25 від 03.10.2025р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність:
за участю представників:
від боржника - Ільченко К.Р.
від АТ КБ "Приват банк" - Куценко О.В.
від АТ “ВСТ Банк» - Пушкарська О.В.
керуючий реструктуризацією - Колмикова Т.О.
від ТОВ “Авентус Україна» - Калачик В.В.
від ТОВ “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» - Сабура С.О.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2025р. прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та призначено розгляд заяви у підготовчому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2025р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну.
26.11.2025р. було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 від № 77790.
19.12.2025р. з заявою про визнання кредитором до боржника звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк» з вимогами в сумі 31 218,49 грн.
22.12.2025р. з заявою про визнання кредитором до боржника звернулось Акціонерне товариство “ВСТ Банк» з вимогами в сумі 16 855,51 грн.
23.12.2025р. з заявою про визнання кредитором до боржника звернулось Акціонерне товариство “Універсал Банк» з вимогами в сумі 57 427,55 грн.
06.01.2026р. з заявою про визнання кредитором до боржника звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» з вимогами в сумі 31 846,50 грн., з яких: 13 500,00 грн - сума заборгованості за тілом; 5 467,50 грн - прострочений залишок заборгованості по пільговій відсотковій ставці; 12 879,00 грн - залишок заборгованості по стандартній процентній ставці.
14.01.2026р. з заявою (вх. №3-30/26) про визнання кредитором до боржника звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Авентус Україна» з вимогами в сумі 82 350,00 грн.
14.01.2026р. до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про розгляд кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» до боржника, відповідно до якого вимоги кредитора щодо заборгованості визнані арбітражним керуючим частково у сумі 25 650,00 грн.
13.01.2026 року від представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» надійшли додаткові пояснення, в яких викладено заяву про зменшення грошових вимог на суму 5 196,00 грн. (відсотки за користування кредитом). В наданих поясненнях кредитором заявлено про визнання грошових вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 в розмірі 25 650,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.
04.11.2025 господарським судом було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулось 26.11.2025 за № 77790.
Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» звернулось до суду з заявою (з врахуванням уточнень) про визнання кредитором до ОСОБА_1 з вимогами в сумі 25 650,00 грн.
Вказана заборгованість боржника виникла на підставі наступного.
17.07.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КІФ» (код ЄДРПОУ: 42359240) (далі - Кредитодавець) та Боржником було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 6482232 (далі - Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію.
Відповідно до п.3. Кредитного договору, за цим Договором Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума Кредиту складає - 13 500,00 гривень.
Тип Кредиту - Кредит.
Строк пільгового кредитування - 30 дні (в) (день).
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості Кредиту для Клієнта та реальної річної процентної ставки за цим Договором (далі за текстом - «Графік платежів»), що є Додатком №1 до цього Договору.
Згідно з п. 3.4. Договору Тип процентної ставки - фіксована. За користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 3.4.1. Пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,95% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування Кредитом.
Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка. 3.4.2. Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.59% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду. 3.6. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.85% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (10287(загальні витрати) грн. / 13500 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.85% в день.
Відповідно до п.4.1. Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта за стандартом IBAN UA _, та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.
За умовами п.4.2. Кредитного договору, Клієнт зобов'язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 15.10.2025 року (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування 15.08.2025 року Кредитор та Боржник уклали Додатковий договір № 6482232150825 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №6482232 від «17.07.2025» року, відповідно до якого: 3.4.1. Пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування Кредитом.
Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка. 3.4.2. Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.59% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду. 3.6. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.99% за 1 (один) день.
Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (12089.25(загальні витрати) грн. / 13500 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.99% в день.
Пунктом 4.2. зазначено, що Клієнт зобов'язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 13.11.2025 року (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.
Отже, Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 13 500,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.
15 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «КІФ» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено № 15122025 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «ФК «КІФ» відступило своє право вимоги за Кредитним договором.
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», на підставі Витягу з Реєстру прав вимог №1 від 15.12.2025 року до Договору факторингу № 15122025 від 15.12.2026, набуло право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 31 846,50 грн., а саме: 13 500,00 грн - сума заборгованості за тілом; 5 467,50 грн. - прострочений залишок заборгованості по пільговій відсотковій ставці; 12 879,00 грн - залишок заборгованості по стандартній процентній ставці.
Керуючий реструктуризацією боржника арбітражний керуючий повідомила суд про результати розгляду грошових вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». За результатами перевірки поданих кредитором документів та розрахунків встановлено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором № 6482232 від 17.07.2025 станом на дату відкриття провадження складає 25 650,00 грн., з яких: 13 500 грн (тіло кредиту), 12 150,00 грн (не сплачені відсотки).
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подало додаткові пояснення від 13.01.2026 на повідомлення керуючого реструктуризацією щодо результатів розгляду грошових вимог. Кредитор визнає допущену технічну помилку при розрахунку заборгованості та погоджується на виключення зі складу грошових вимог відсотків у сумі 5 196,00 грн., нарахованих після дати відкриття провадження у справі, що суперечить п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
У розумінні цієї статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно зі ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, за умовами ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Частинами 2, 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого ч. 1 цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
У силу вимог ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Надавши оцінку заяві представника кредитора про зменшення розміру грошових вимог, суд встановив, що вказана заява відповідає приписам ст. 46 ГПК України.
Стосовно обґрунтованості суми грошових вимог, заявлених кредитором, то суд зазначає таке.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково - касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Перелік умов, які мають бути зазначені в договорі про споживчий кредит наведено в ч.1 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування". Зокрема, п. 10, 11 ч.1 цієї статті визначено, що в договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (уразі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, заборгованість боржниці за тілом кредиту становить 13 500 грн.
Отже, суд дійшов висновку про визнання грошової вимоги на суму 13 500 грн. (тіло кредиту).
Крім цього, кредитором нараховані проценти за користування кредитом в сумі 12 150,00 грн., що відповідає умовам кредитного договору.
За результатами перевірки наданих кредитором документів та розрахунків, обґрунтований розмір відсотків за користування кредитом становить 12 150,00 грн.
Відтак суд визнає вимоги на суму 12 150,00 грн. (проценти за користування кредитом).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши правові підстави виникнення заборгованості та її розмір, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» про грошові вимоги кредитора до боржника ОСОБА_1 у розмірі 25 650,00 грн., з яких: 13 500 грн. тіло кредиту, 12 150,00 проценти.
У силу вимог ч. 6 ст. 45, ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
У заяві від 06.01.2026 з грошовими вимогами до боржника товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" просить визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частини перша, друга, третя та четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Дослідивши матеріали заяви кредитора, суд зазначає, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» належним чином підтвердило понесені витрати на професійну правничу допомогу, надані адвокатом Сабура С.О. у сумі 4 000,00 грн. шляхом надання суду наступних документів: копії укладеного між ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" і адвокатом Сабура С.О. договору про надання правничої допомоги від 18.09.2025 № 18092025, копію Акту прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025р. від 05.01.2026р., копію Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Сабура С. О. на виконання умов договору про надання правової допомоги № 18092025 від 18.09.2025 від 05.01.2026р. на суму 4 000,00 грн.
Ці докази є належними і допустимими для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 (справа №910/13071/19) звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Разом з тим, на адресу суду від боржника чи від керуючого реструктуризацією не надходило клопотання про зменшення розміру витрат кредитора на професійну правничу допомогу адвоката.
З огляду на викладене заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн. підлягають віднесенню до витрат цього кредитора, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , що відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 в сумі 25 650,00 грн. заборгованості, 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5 324,80 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України та ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 03.02.2026 р.
Суддя С.Ф. Гут