Кіровоградської області
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
02 лютого 2026 рокуСправа № 912/3192/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянувши у підготовчому засіданні заяву від 19.12.2025 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи,
представники:
Божко Д.О. - адвокат, ордер серії АР № 128426 від 19.12.2025 в режимі відеоконференції
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з вимогою відкрити провадження з приводу неплатоспроможності фізичної особи.
Ухвалою від 25.12.2025 суд залишив без руху заяву від 19.12.2025 та встановив строк для усунення виявлених недоліків.
05.01.2025 заявник подала заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 12.01.2026 господарський суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, призначив підготовче засідання на 02.02.2026 о 15:00 год.
Відповідно до підпункту 17.3 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідних положень ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з п. 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023р. № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та / або електронній).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд матеріалів справи №912/3192/25 у змішаній формі.
У підготовчому засіданні 02.02.2026 представник боржника наполягала на задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та просила призначити керуючим реструктуризацією - арбітражного керуючого Мотальову- Кравець В.Ю.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, заслухавши пояснення представника боржника, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ, запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (ст. 116 КУзПБ), цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
Відповідно до приписів ст. 1 КУзПБ серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Частиною 3 ст. 115 КУзПБ передбачено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ст. 119, 120 КУзПБ.
Частиною 1 ст. 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Як на підставу звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 посилається на п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
З огляду на конкретизований список кредиторів, боржником укладені кредитні договори/договори факторингу з такими фінансовими установами: Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГВАДІАНА", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "БІКСБІТ", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Є ГРОШІ", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" КРЕДІПЛЮС", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "СІРОКО ФІНАНС", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", Акціонерне товариство "ПУМБ", Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ЕКО ФІН", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР", ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (первісний кредитор ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КІФ"), ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (первісні кредитори ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"), за якими загальна сума заборгованості становить 707 615,87 грн (а.с. 720-721 т. 3).
На підтвердження заборгованості заявником надано суду: копії кредитних договорів/споживчого кредиту/кредитної лінії та додаткових угод до них, договорів позики, анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, розрахунки заборгованості, довідки про розмір простроченої заборгованості та ін.
Однак із поданих документів неможливо встановити, що заявник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Так, за кредитними зобов'язаннями боржника перед кредиторами до заяви додано такі відомості:
- виписка Акціонерного товариства "ПУМБ" по особовому рахунку з 03.11.2024 до 01.09.2025 (а.с. 105-106 т. 1), де відображено щомісячне нарахування банком відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 01.08.2025;
- системні розрахунки ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" по заявці ОСОБА_1 за період з 01.02.2025 до 24.04.2025 (а.с. 1380-1381 т. 1), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 24.04.2025;
- картка обліку договору (розрахунок заборгованості) ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за період з 25.12.2024 до 16.07.2025 (а.с. 1396-1397 т. 1), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 13.03.2025;
- розрахунок заборгованості за кредитом у гривні ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" за період з 28.12.2024 до 21.04.2025 (а.с. 1411-1412 т. 1), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 22.03.2025;
- виписка за кредитом ТОВ "ЕКО ФІН" за період з 22.02.2025 до 21.07.2025 (а.с. 1436-1438 т. 1), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 12.03.2025;
- розрахунок заборгованості ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за період з 18.02.2025 до 22.04.2025 (а.с. 1474-1475 т. 1), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 09.03.2025;
- розрахунки ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за період з 15.01.2025 до 24.04.2025 (а.с. 1491-1492 т. 1), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 14.02.2025;
- відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "МІЛОАН" за період 25.12.2024 до 22.04.2025 (а.с. 1569-1570 т. 1), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 25.03.2025, за період з 25.12.2024 до 12.04.2025 (а.с. 12 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 25.03.2025, за період з 31.01.2025 до 19.04.2025 (а.с. 23 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 13.03.2025;
- розрахунки ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ" за період з 02.01.2025 до 24.04.2025 (а.с. 38-39 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 20.03.2025;
- розрахунок заборгованості ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" за період з 30.01.2025 до 28.04.2025 (а.с. 50-51 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 13.03.2025;
- розрахунок заборгованості ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" за період з 01.02.2025 до 23.04.2025 (а.с. 61-62 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 02.03.2025;
- розрахунок заборгованості ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" за період з 01.02.2025 до 24.04.2025 (а.с. 71 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 16.03.2025;
- розрахунок заборгованості ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" за період з 01.02.2025 до 25.04.2025 (а.с. 84-86 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 25.04.2025 та за період з 05.02.2025 до 25.04.2025 (а.с. 97-99 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 25.04.2025;
- розрахунок заборгованості ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за період з 20.05.2025 до 15.07.2025 (а.с. 101-102 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором;
- розрахунок ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" станом на 17.07.2025 (а.с. 188 т. 2), де відображено проведені нарахування товариством та сплата боржником за Договором;
- картка обліку ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АБЕКОР" за період з 20.02.2025 до 09.06.2025 (а.с. 205-206 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 21.03.2025 та за період з 01.02.2025 до 21.05.2025 (а.с. 221-223 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 02.03.2025;
- розрахунок ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "БІКСБІТ" за період з 27.03.2025 до 25.04.2025 (а.с. 237 т. 2), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором;
- нарахування ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГВАДІАНА" за період з 10.04.2025 до 22.04.2025 (а.с. 4 т. 3), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором;
- розрахунок ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Є ГРОШІ" за період з 12.03.2025 до 22.04.2025 (а.с. 16 т. 3), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором;
- картка обліку ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" КРЕДІПЛЮС" за період з 23.02.2025 до 24.04.2025 (а.с. 24 т. 3), де відображено щоденне нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 21.03.2025;
- відомості ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" за період з 28.12.2024 до 15.04.2025 (а.с. 35-36 т. 3), де відображено нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 13.03.2025;
- довідка-розрахунок ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КІФ" за період з 08.01.2025 до 16.06.2025 (а.с. 81 т. 3), де відображено нарахування товариством відсотків за договором та сплату їх боржником, зокрема 18.03.2025.
Як вбачається з доданих розрахунків заборгованості до договорів та карток обліку виконання договорів - відомості щодо нарахувань та сплати за кредитними зобов'язаннями надані в переважній більшості станом на квітень 2025 року, в той час як оплати здійснено боржником у березні 2025 року.
Відтак, з наданих доказів не вбачається можливості встановити припинення боржником погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів ст. 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21, та ін.).
Боржник у заяві від 19.12.2025 зазначила підставами звернення до суду - утворення в процесі ведення бізнесу основної частини боргових зобов'язань, збитковість підприємницької діяльності, накопичення боргів і стрімке зростання відсотків.
Ухвалою від 25.12.2025 суд витребував у боржника копії документів, що підтверджують викладені у заяві обставини, зокрема, щодо: витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти з моменту отримання кредиту до дати звернення до суду); джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту); вчинення дій з реструктуризації боргу; здійснення платежів, пов'язаних з утриманням майна, яке перебуває у власності/оренді заявника; наявності боргових зобов'язань перед контрагентами чи докази сплати контрагентам коштів за зобов'язаннями, що стало підставою утворення заборгованості.
На виконання ухвали суду, у поясненнях від 05.01.2026, ОСОБА_1 , зокрема зазначила, що про необхідність брати нові кредити та платити всі зобов'язання в товарі.
Однак, витребуваних судом доказів боржник не подала, зокрема, і наявності боргових зобов'язань перед контрагентами чи докази сплати контрагентам коштів за зобов'язаннями, що стало підставою утворення заборгованості.
З виписок з рахунків ОСОБА_1 у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ КБ "ПРИВАТ БАНК", що додані до заяви, судом встановлено систематичне здійснення заявником сплати за послуги таксі, послуги з доставки продуктів харчування та послуги закладів харчування, при наявності заборгованості перед кредиторами.
Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Отже, систематичне витрачання боржником коштів для оплати за послуги таксі, послуги з доставки продуктів харчування та послуги закладів харчування (фактично таке витрачання здійснювалось у періоди отримання кредитних коштів) при наявності заборгованості перед кредиторами, на думку господарського суду, свідчить про наявність фактів недобросовісної поведінки боржника.
Протилежного заявником та його представником щодо витрачання коштів суду не наведено.
Пасивна поведінка боржника щодо погашення заборгованості перед кредиторами, однак витрачання коштів для оплати за послуги таксі, послуги з доставки продуктів харчування та послуги закладів харчування, може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Крім того, із виписок з рахунків ОСОБА_1 , суд встановив таке:
у АТ "ПРИВАТ БАНК" за період з 01.01.2025 до 28.10.2025 по двом рахункам загальний розмір надходжень грошових коштів склав 1 629 528,31 грн,
у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за період з 01.01.2025 до 28.10.2025 по двом рахункам загальний розмір надходжень грошових коштів склав 216 849,46 грн,
з яких заявник здійснював поповнення готівкою своєї власної картки в терміналі самообслуговування; отримано заявником (систематично) грошових переказів від інших фізичних та юридичних осіб.
Тобто суд фактично позбавлений можливості встановити із доказів доданих до заяви та заяви про усунення недоліків, повну і достовірну інформацію про майновий стан заявника, а також джерела її доходів, зокрема, щодо грошових коштів, які надходили від інших фізичних осіб, а також поповнення своєї власної картки готівковими коштами в терміналі самообслуговування.
Більше того, суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 КУзПБ, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Для встановлення підстави для відкриття справи (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Боржник у заяві стверджує, що існують й інші обставини, які свідчать, що найближчим часом боржник не зможе відновити погашення своїх кредитів, що виникли внаслідок військової агресії проти України, щомісячної девальвації національної валюти, збільшення інфляції, відсутність динаміки зростання власних доходів боржника.
Вказані обставини є загальними та не є ознакою загрози неплатоспроможності, в розумінні норм КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд не приймає доводи заявника у даній частині.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 124 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Суд вважає, що боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено проєкт плану реструктуризації боргів, в якому зазначено, що: загальна сума заборгованості складає 707 615,87 грн, доходи, які боржник розраховує отримати становлять 15 000,00 грн, розмір суми на задоволення побутових потреб - 5 000,00 грн, розмір суми, яка буде щомісячно видалятися на погашення вимог кредиторів (з фінансовою допомогою родичів та друзів) - 10 000,00 грн та розмір суми, яка буде щомісячно видалятися на погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів, тощо) - 0,00 грн. Вимоги кредиторів які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів - 112 082,70 грн, що становить 15,84 % від загальної заборгованості.
Суд критично ставиться до визначеної заявником суми доходів в розмірі 15 000,00 грн, з врахуванням твердження боржника у заяві від 19.12.2025 про відсутність постійної роботи та наявність неофіційного доходу в розмірі 8 900,00 грн.
При цьому, в п. 11 проєкту плану реструктуризації заявник зазначив, що заходи спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів взагалі не застосовуються.
Також заявником не наведено вагомих причин, через які вона перебуваючи у молодому працездатному віці, офіційно не працює, а отже не отримує офіційно заробітну плату. Доказів вжиття заходів щодо офіційного працевлаштування, зокрема, але не виключно у м. Кропивницькому через відповідний територіальний центр зайнятості матеріали заяви та заяви про усунення недоліків не містять.
Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у наданні фіктивного та не виконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ.
Вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
На думку суду, за поданим боржником планом реструктуризації основною метою погашення боргу перед кредитором є його фактичне списання, що не узгоджується з правовою природою процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань перед кредиторами за планом реструктуризації, а лише може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу з боржника.
Наведені обставини в сукупності не свідчать про добросовісність поведінки боржника, а також те, що остання буде демонструвати дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.
Суд звертає увагу, що положеннями ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного судочинства визначено справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 4 ст. 13 Цивільного кодексу України унормовано, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Крім того, положеннями п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що передбачена чинним КУзПБ процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам. Позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2024 по справі № 911/2331/23.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що боржником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності правових підстав для відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що заявнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Мотальової - Кравець В.Ю. про участь у справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Розгляд матеріалів справи №912/3192/25 здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Відмовити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Копії ухвали надіслати адвокату Божко Д.О. (до електронного кабінету).
Повну ухвалу складено 04.02.2026.
Суддя В.Г. Кабакова