"27" січня 2026 р.
м. Київ
Справа № 911/3565/25
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунальної організації "Київмедспецтранс" (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 25, код 01993807)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100 А, код 41676522)
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунальної організації "Київмедспецтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування поданого позову позивач посилається на виявлення передчасного граничного зносу протекторів шести автомобільних шин у межах гарантійного строку та вважає, що зазначені обставини є підставою для покладення на відповідача обов'язку щодо їх заміни.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2025 позовну заяву Комунальної організації "Київмедспецтранс" - залишено без руху; запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви наступним чином: - конкретизувати прохальну частину позову, шляхом чіткого визначення: кому саме має бути здійснена заміна (вказавши місця реєстраціє та ідентифікаційний код юридичної особи; враховуючи і відповідача), які саме шини підлягають заміні, їх точні характеристики, кількість, а також на які саме нові шини позивач просить здійснити заміну.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2025, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено проведення підготовчого засідання на 29.12.2025.
Через систему «Електронний суд» 15.12.2025 від ТОВ "Дніпрошина" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Через систему «Електронний суд» 15.12.2025 від ТОВ "Дніпрошина" надійшло клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої просить поставити такі питання:
- чи можливо серед наданих Комунальною організацією «Київмедспецтранс» шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 215/75/16C 116/114S у кількості 6 (шість) штук встановити (ідентифікувати) саме ті шини, що поставлені за Договором про закупівлю товарів № 110к від 06.03.2023, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» та Комунальною організацією «Київмедспецтранс»?;
- яка причина передчасного граничного зносу протекторів бігових доріжок кожної з шести шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 215/75/16C 116/114S, наданих на дослідження Комунальною організацією «Київмедспецтранс» (внаслідок недоліків матеріалів, виготовлення, встановлення (зокрема, відсутність належного розвалу- сходження), порушення правил/вимог до зберігання та експлуатації, тощо)?
Через систему «Електронний суд» 23.12.2025 від Комунальної організації "Київмедспецтранс" надійшла відповідь на відзив, у якому заперечує проти обставин викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Через систему «Електронний суд» 27.12.2025 від ТОВ "Дніпрошина" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Через систему «Електронний суд» 29.12.2025 від Комунальної організації "Київмедспецтранс" надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2025 відкладено розгляд справи на 12.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2026 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.01.2026.
Також ухвалою суду від 12.01.2026, суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки позивач не надав до суду спірні шини, не ініціював проведення експертного дослідження, а клопотання заявлене відповідачем, при цьому за відсутності об'єктів дослідження у матеріалах справи суд позбавлений можливості встановити, що експертиза буде проводитися саме щодо шин, поставлених за Договором №110к від 06.03.2023, у зв'язку з чим таке клопотання є передчасним та необґрунтованим.
У судове засідання 27.01.2026 учасники справи не з'явилися, у своїх клопотаннях просили розглядати справу без їх участі.
У судовому засіданні 27.01.2026 виготовив та підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін
Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення відкритих торгів з ідентифікатором закупівлі №UA-2023-02-02-018162-a між Комунальною організацією «Київмедспецтранс» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» (Учасник) 06.03.2023 було укладено договір про закупівлю товарів №110к (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого учасник, якого Замовником визначено переможцем відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2023-02-02-018162-а) зобов'язується поставляти та передати у власність Замовника ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (CPV) 34350000-5 - Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (шини автомобільні) (далі - Товар) належної якості, а Замовник зобов'язується приймати Товар та оплачувати його на умовах цього Договору.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що Учасник гарантує якість Товару відповідно до вимог чинного законодавства (ДСТУ,ТУ тощо). Учасник зобов'язаний на вимогу Замовника за свій рахунок впродовж трьох календарних днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника усунути всі недоліки та/або дефекти Товару поставленого за цим Договором або замінити Товар з недоліками та/або дефектами, Товаром належної якості.
Учасник гарантує, заміну шин на нові на протязі 3 (трьох) днів, у разі якщо шини не пройшли гарантійного пробігу (наробітку) (п. 5.7. Договору).
Учасник зобов'язаний забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п. 6.3.2 Договору)
Строк поставки товару: лютий - червень 2023 року (п. 5.9. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.07.2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань Сторонами (п. 10.1. Договору).
Між сторонами також підписано додаток 1 до Договору «Специфікація» та Додаток 2 до Договору «Форма заявки на поставку товару».
Разом з цим між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору від 06.03.2023 та Додаткову угоду №2 до Договору від 22.05.2023.
Сторони також підписали Додаток до Додаткової угоди №2 від 22.05.2023 «Специфікацію».
На підтвердження відповідності товару вимогам якості Відповідачем у складі тендерної пропозиції були надані, зокрема, довідка №90 від 09.02.2023 про відсутність обов'язкової сертифікації шин в Україні та сертифікат відповідності № UA.PN.191.0358-21 з додатком.
Крім того, документом №85 від 09.02.2023 відповідач гарантував експлуатаційний (гарантійний) пробіг не менше 75000 км для шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S, які передбачалися для використання на автомобілях «Ford Transit 350L» та «Автоспецпром АСПА.941157.014.03».
Аналогічні гарантійні зобов'язання містяться у листі-гарантії №89 від 09.02.2023, яким відповідач також підтвердив обов'язок здійснити заміну шин на нові протягом трьох днів у разі, якщо вони не пройдуть гарантійного пробігу.
На виконання умов Договору відповідач у березні-квітні 2023 року поставив позивачу шини автомобільні TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S у загальній кількості 120 штук, що підтверджується видатковими накладними №162 від 16.03.2023 та №216 від 03.04.2023. Поставлений товар був прийнятий та оплачений позивачем у повному обсязі відповідно до умов Договору.
Згідно зі Специфікацією (Додаток №1 до Договору) експлуатаційний (гарантійний) пробіг для зазначених шин становить 75000 км.
Як убачається з карток обліку пробігу пневматичних шин, наданих позивачем, поставлені відповідачем шини були встановлені та експлуатувалися на автомобілях «Автоспецпром АСПА.941157.014.03».
Позивач зазначає, що під час проведення технічного обслуговування автомобілів ним було виявлено передчасний граничний знос протекторів бігових доріжок шести шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S.
Згідно з даними карток обліку пробігу зазначені шини мали фактичний пробіг від 31753 км до 38597 км, що є істотно меншим за гарантований експлуатаційний пробіг у 75000 км.
Таким чином, на думку позивача, вказані шість шин не пройшли встановленого Договором та гарантійними документами експлуатаційного (гарантійного) пробігу.
У зв'язку з виявленими недоліками позивач 22.08.2025 звернувся до відповідача з письмовою вимогою №09/094-1623-5 про заміну шести шин неналежної якості, направивши відповідний лист електронною поштою.
Листом від 25.08.2024 №30 відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні вимоги, пославшись на неможливість встановлення причин передчасного зносу шин без залучення експертів.
У відповідь на зазначену відмову позивач листом від 29.09.2025 №09/094-1977-5 висловив заперечення проти позиції відповідача, зазначивши, що за наявності гарантії якості товару саме на постачальника покладається обов'язок доведення того, що недоліки виникли з вини покупця або внаслідок інших обставин, за які постачальник не відповідає. Позивач також запропонував відповідачу залучити експертів для огляду шин та гарантував доступ до них.
Станом на день звернення до суду відповідач не надав відповіді на зазначений лист, не ініціював проведення експертного дослідження та не здійснив заміну шин, які, за твердженням позивача, є неналежної якості та не пройшли гарантійного пробігу.
Позивач вважає, що відповідач порушив умови Договору, зокрема пункти 2.2, 5.7 та 6.3.2, оскільки поставлений товар не відповідає встановленим вимогам якості, а обов'язок щодо заміни дефектного товару у межах гарантійного строку відповідачем не виконано.
Позивач вказує, що належним способом захисту його порушеного права є примусове виконання Відповідачем обов'язку в натурі шляхом заміни шести автомобільних шин літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C на нові.
За наведених обставин та у зв'язку з невиконанням відповідачем договірного обов'язку щодо заміни товару неналежної якості у межах гарантійного строку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У поданому до суду відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами.
Відповідач зазначив, що між сторонами дійсно було укладено договір про закупівлю товарів № 110к від 06.03.2023, який, на його думку, виконаний ним належним чином та в повному обсязі. На підтвердження виконання договору відповідач посилається, зокрема, на звіт про виконання договору про закупівлю, розміщений у відкритому доступі в електронній системі публічних закупівель Prozorro, а також на видаткові накладні від 16.03.2023 № 162 та від 03.04.2023 № 216, відповідно до яких позивачу було поставлено та останнім прийнято шини автомобільні літні TRIANGLE TR652 у кількості 120 штук.
Разом з тим відповідач стверджує, що матеріали справи не містять належних доказів того, що саме ті шини, щодо яких позивач заявляє про передчасний граничний знос протекторів, є шинами, поставленими за спірним Договором. У зв'язку з цим відповідач вважає, що позивач не довів належність спірних шин до предмета Договору, а відтак підстави для покладення на відповідача обов'язку щодо їх заміни відсутні.
Крім того, відповідач заперечує сам факт наявності передчасного граничного зносу протекторів шин. На його думку, з поданих позивачем документів, у тому числі з карток обліку пробігу пневматичних шин, неможливо достовірно встановити ані наявність недоліків, ані їх характер, ані причини виникнення. Відповідач зазначає, що саме з цих підстав ним було відмовлено у задоволенні рекламації позивача, про що останнього було повідомлено листом від 25.08.2025 № 30.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на положення розділу XV Правил експлуатації та технічного обслуговування коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів, відповідно до яких встановлення походження недоліків і причин їх виникнення здійснюється із залученням спеціалізованих експертів з питань втрати споживчих властивостей складників пневматичних коліс. На думку відповідача, реалізація гарантійних зобов'язань можлива виключно після проведення відповідної експертизи, а відсутність такого експертного висновку свідчить про недоведеність заявлених позивачем недоліків.
Відповідач також зазначає, що діяв добросовісно та з метою об'єктивного з'ясування обставин справи пропонував позивачу залучити відповідних експертів і провести огляд шин за участю представника відповідача, однак позивач, на переконання відповідача, такою можливістю не скористався.
З урахуванням викладеного відповідач вважає, що позивачем не доведено ані факт поставки неякісного товару, ані факт порушення відповідачем умов Договору, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні, а заявлені вимоги підлягають відхиленню.
У відповіді на відзив позивач заперечив доводи відповідача, зазначивши, що спірні шини TRIANGLE TR652 розміром 215/75R16.C були поставлені виключно відповідачем на підставі договору №110к від 06.03.2023, що підтверджується даними системи Prozorro та відсутністю закупівель таких шин у інших постачальників.
Позивач також вказав, що наявність передчасного граничного зносу підтверджується картками обліку пробігу пневматичних шин, які є належними та допустимими доказами. Посилаючись на ч. 2 ст. 679 ЦК України та практику Верховного Суду, Позивач наголосив на презумпції вини постачальника у межах гарантійного строку та зазначив, що відповідач не довів виникнення недоліків з причин, що виключають його відповідальність, а також не скористався запропонованою можливістю залучення експертів.
У поданих запереченнях відповідач наполягав, що позивачем не доведено належність спірних шин до поставок за договором №110к від 06.03.2023, оскільки законодавство у сфері публічних закупівель допускає придбання товарів без використання електронної системи закупівель.
Відповідач також зазначив, що картки обліку пробігу пневматичних шин не містять відомостей про передчасний граничний знос протекторів, а встановлення наявності та причин виникнення недоліків потребує залучення спеціальних експертів відповідно до вимог спеціальних Правил.
Крім того, відповідач вказав на власну добросовісну поведінку, зокрема пропозиції щодо проведення експертного огляду шин, та наголосив на необхідності призначення судової експертизи, вважаючи доводи позивача такими, що не спростовують заперечень, викладених у відзиві.
У запереченнях позивач зазначив, що доводи відповідача про недоведеність походження спірних шин є безпідставними, оскільки всі закупівлі шин TRIANGLE TR652 розміром 215/75R16.C у спірний період здійснювалися виключно у відповідача за договором №110к від 06.03.2023, що підтверджується оприлюдненими в електронній системі закупівель договорами.
Позивач також вказав, що картки обліку пневматичних шин містять відомості про непридатність шин до експлуатації через дефекти, які відповідно до Правил технічної експлуатації включають знос протекторів бігових доріжок, у зв'язку з чим твердження відповідача про відсутність доказів передчасного граничного зносу є необґрунтованими.
Висновки господарського суду.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина перша статті 673 ЦК України).
Відповідно до статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 676 ЦК України визначено, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти запевнення продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця.
Згідно зі статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, їх пояснення, перевіривши правові підстави заявлених позовних вимог та доводи заперечень, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про закупівлю товарів №110к від 06.03.2023, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу автомобільні шини, а позивач - прийняти та оплатити такий товар.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на виявлення передчасного граничного зносу протекторів шести автомобільних шин у межах гарантійного строку та вважає, що зазначені обставини є підставою для покладення на відповідача обов'язку щодо їх заміни.
Разом з тим, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що шини, щодо яких заявлено вимоги, є саме тими шинами, які були поставлені за договором №110к від 06.03.2023.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому обов'язок доказування у даній справі охоплює, зокрема, встановлення належності спірних шин до предмета конкретного договору поставки, оскільки лише за наявності такого зв'язку можуть виникати та реалізовуватися гарантійні зобов'язання продавця.
Оцінюючи доводи позивача про те, що всі шини відповідної моделі та розміру постачались виключно відповідачем, суд зазначає, що такі твердження самі по собі не звільняють позивача від обов'язку довести належність конкретних шин, щодо яких заявлено вимоги, до предмета спірного договору, з урахуванням принципу змагальності та диспозитивності господарського процесу.
Досліджені судом картки обліку пробігу пневматичних шин не містять індивідуалізуючих ознак (серійних номерів, номерів партій, інші первинні документи), які б дозволяли однозначно встановити походження відповідних шин та їх зв'язок із поставкою за договором №110к від 06.03.2023.
Суд додатково констатує та наголошує на ту обставину, що означені картки обліку є доказом, створеним одноособово позивачем, як зацікавленою особою, відтак означені докази оцінюються судом критично у зв'язку з чим факти, які в них викладені, потребують додаткового доказового підтвердження.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме спірні шини були поставлені відповідачем у межах зазначеного договору та дійсний факт їх передчасного зносу, позивачем суду не надано, попри можливість та процесуальний обов'язок подати такі докази.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належність спірних шин до предмета договору поставки та дійсний факт їх передчасного зносу, а відтак відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку щодо їх заміни у порядку реалізації гарантійних зобов'язань.
Разом з тим, суд зазначає, що навіть за умови доведеності факту наявності у спірних шин дефектів у вигляді передчасного граничного зносу протекторів, що саме по собі судом не встановлено, такі обставини не можуть бути підставою для задоволення позову у даній справі.
Застосування гарантійних зобов'язань продавця, у тому числі передбачених статтями 675, 679 ЦК України, можливе виключно щодо товару, який є предметом відповідного договірного зобов'язання та щодо якого встановлено факт його передання продавцем покупцеві.
Оскільки позивачем не доведено належність спірних шин до товару, поставленого відповідачем за договором № 110к від 06.03.2023, сам по собі факт виявлення певних дефектів у шинах відповідної моделі та розміру не створює для відповідача обов'язку щодо їх заміни та не породжує для нього гарантійної відповідальності.
Таким чином, навіть за умови існування дефектів, відсутність доказів зв'язку спірних шин із предметом договору виключає можливість задоволення позовних вимог.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що з огляду на специфіку товару, який був предметом договору між сторонами, є високий ступінь ймовірності маніпуляцій зацікавленої сторони, а відтак, у таких категоріах спорів, докази подані на доведення заявлених позовних вимог мають бути беззаперечними.
У зв'язку з цим доводи позивача щодо застосування гарантійних зобов'язань, у тому числі з посиланням на положення статті 679 ЦК України та презумпцію відповідальності продавця, є передчасними та такими, що не підлягають оцінці по суті без встановлення первинного юридично значущого факту - передачі саме спірних шин відповідачем за відповідним договором.
Відсутність доказів належності саме одиниць спірного товару до предмета договору виключає можливість покладення на відповідача обов'язку щодо заміни шин у порядку реалізації гарантійних зобов'язань, незалежно від наявності чи відсутності дефектів.
Суд окремо звертає увагу, що відповідно до вимог статей 13, 73, 74 ГПК України доказування у справі не може ґрунтуватися на припущеннях, узагальненнях або логічних висновках, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
Доводи позивача про те, що всі автомобільні шини певної моделі та розміру, які перебувають у його користуванні, були поставлені виключно відповідачем, не є достатніми для встановлення факту належності конкретних спірних шин до предмета договору, оскільки такі твердження мають характер припущень та не підтверджені первинними документами або іншими доказами, що дозволяють індивідуалізувати товар.
Суд наголошує, що відсутність у матеріалах справи доказів, які б дозволяли безсумнівно ідентифікувати спірні шини як товар, поставлений відповідачем, не може бути усунута шляхом логічних припущень або посилань на загальну практику господарської діяльності позивача.
За усталеною судовою практикою, у разі недоведеності хоча б однієї з обставин, які входять до предмета доказування, суд позбавлений можливості покладати на іншу сторону відповідні обов'язки або застосовувати заходи цивільно-правової відповідальності.
За таких умов суд дійшов висновку, що позивач не довів обставин, які є необхідними для задоволення позовних вимог, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати позивача, понесені ним в межах розгляду спору, залишити за позивачем.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2026.
Суддя А.Ф. Черногуз