ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.02.2026Справа № 910/12697/25
За позовом Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" Одеської області
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів м. Києва, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України
про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 423853,40 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
у жовтні 2025 року Приватне підприємство "Дінекс-Трейд" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що внаслідок спільних протиправних дій Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі-відповідач 1.), Офісу Генерального прокурора (далі-відповідач 2.) було накладено арешт на належне йому майно, а саме: 60 т пшениці 6-го класу, 92 т пшениці 3-го класу, 373 т насіння соняшника, проведено електронні торги у формі аукціону з його продажу, у зв'язку із чим він не реалізував свій актив та йому була заподіяна майнова шкода у розмірі 4663749,94 грн. Для її стягнення він звернувся в суд з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22 квітня 2021 р. у справі № 910/16672/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 9 листопада 2022 р., позов Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Офісу Генерального прокурора задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 4663749,94 грн. матеріальної шкоди, 69956,25 грн. судового збору.
Посилаючись на прострочення відповідачами сплати стягнутих за рішенням суду сум, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив стягнути з Державного бюджету України на свою користь 261162,57 грн. збитків внаслідок інфляції за період прострочення та 162690,83 грн. три проценти річних з простроченої суми за період прострочення 1 червня 2023-29 липня 2024 років.
Також позивач просив стягнути з Державного бюджету України на свою користь понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 20000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
Відповідач 1. у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Вказував, що відповідно до функцій та повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами останнє не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тому він не є належним відповідачем у справі. Згідно п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 р., рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства. Також зазначав, що з його боку відсутній склад правопорушення відносно Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" в частині прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідач 2. у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував. Вказував, що виконання рішення господарського суду м. Києва від 22 квітня 2021 р. у справі № 910/16672/20 щодо стягнення на користь Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" матеріальної шкоди у розмірі 4663749,94 грн. та 69956,25 грн. судового збору здійснювалось Державною казначейською службою України з Державного бюджету України, а не з рахунків Офісу Генерального прокурора, тому він не є належним відповідачем у справі.
Відповідач 3. у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Вказував, що Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено строк для виконання та визначено обов'язок нарахування компенсації винятково за рішеннями суду про стягнення коштів з державного органу. Також законодавство, яке визначає механізм відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, не передбачає строку виконання судових рішень про відшкодування шкоди з Державного бюджету України. Державний бюджет України не передбачає асигнувань для виплати 3% річних та інфляційних витрат за виконання рішення суду про відшкодування шкоди Державою.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 22 квітня 2021 р. у справі № 910/16672/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 9 листопада 2022 р., позов Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Офісу Генерального прокурора задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" 4663749,94 грн. матеріальної шкоди, 69956,25 грн. судового збору.
Вказані обставини підтверджуються копіями вищевказаних судових рішень.
Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 1408597 від 23 липня 2024 р. (дата виконання 30 липня 2024 року) стверджується факт виконання вищевказаного судового рішення 30 липня 2024 р.
Таким чином, позивач набув права вимагати від відповідачів сплати сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке тривало з моменту заподіяння шкоди до 30 липня 2024 року.
Держава реалізує свою правосуб'єктність, владні повноваження та захищає інтереси через систему органів державної влади у межах їх компетенції, встановленої Конституцією та законами. У цивільних та інших правовідносинах держава діє не безпосередньо, а через ці уповноважені органи.
Органи, які порушили права позивача, визначені первісним позовом та рішенням суду про стягнення з них майнової шкоди у розмірі 4663749,94 грн. Відповідно до конституційних норм держава, яка утворює міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, несе повну відповідальність за їхню діяльність.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України). Це правило стосується як договірної, так і позадоговірної відповідальності держави. З огляду на те, що саме держава наділяє її органи майном, зокрема коштами, ці органи не мають власного майна.
Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі незалежно від того, на якому казначейському рахунку вони обліковуються.
Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати цих коштів є держава Україна.
Тому як у спорі щодо відшкодування завданої державою шкоди у грошовому еквіваленті, так і у спорі щодо прострочення виконання обов'язку з виплати такого відшкодування, підтвердженого (визначеного, конкретизованого) у судовому рішенні, суд стягує відповідні суми саме з Державного бюджету України, а не з конкретних рахунків органу державної влади, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи, що завдана відповідачами шкода не була відшкодована своєчасно, негайно після її заподіяння, що призвело до прострочення відповідного грошового зобов'язання, з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню у межах заявлених вимог 261162,57 грн. збитків внаслідок інфляції за період прострочення, 162690,83 грн. три проценти річних з простроченої суми за період прострочення 1 червня 2023-29 липня 2024 років.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідачів.
Враховуючи характер спору, обсяг наданих адвокатом позивачу у цій справі послуг, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів в розмірі 20000 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 145, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" Одеської області задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код 37567646) на користь Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" (68671, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Багате, вул. Центральна, 28, код 39423546) 261162,57 грн. збитків внаслідок інфляції за період прострочення, 162690,83 грн. три проценти річних з простроченої суми, 20000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 5086,24 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар