ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2026Справа № 910/12595/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання»
про стягнення 134 840 646, 75 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.02.2026.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 134 840 646, 75 грн
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підгатовче засідання на 10.11.2025.
10.11.2025 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшла заява про розгляд справи без участі.
У судове засідання 10.11.2025 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 08.12.2025.
У судовому засіданні 08.12.2025 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 було відкладено розгляд справи на 19.01.2026.
У судовому засіданні 19.01.2026 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 02.02.2026.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору, представник позивача у судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач) виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 31 Закону України «Про ринок електричної енергії», далі - Закон).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків (АР). Частиною 1 цієї ж норми Закону визначено, що адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.
Частиною 3 ст. 52 Закону, серед іншого, Адміністратор розрахунків розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
У відповідності до пунктів 7, 12, 46 ч. 1 ст. 1 Закону:
балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Частиною 3 ст. 3 Закону встановлено, що обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі. Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за № 307 (далі - Правила ринку).
Відповідно до Закону та Правил ринку ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ПЕРША ЛІНІЯ ПОСТАЧАННЯ» (далі - Відповідач) заявою долученою до супровідного листа від 05.11.19 за № 2-05/11 надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір), згідно з п. 1.3, 1.4 якого СВБ (сторона відповідальна за баланс) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Листом від 11.11.2019 року № 01/43727 позивач повідомив відповідача про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Перша лінія постачання" до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору - № 1321-01024 з датою акцептування - 11.11.2019 року (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1 Договору останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
На підставі цього Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (пункт 1.2 Договору).
Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджено наказами НЕК «Укренерго» від 08.07.19 за № 366, від 21.12.20 за № 709, від 05.01.21 за № 6, від 25.02.21 за № 111 та оприлюднено на офіційному сайті НЕК «Укренерго» за посиланням https://ua.energy/.
Умовами розділу 1 Договору унормовано, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго") для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пунктом 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Пунктом 7.8.1 Правил ринку визначено, що якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
Слід також зазначити, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил врегулювання, які є додатком до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Відповідно до пункту 5.3.1 Правил ринку рахунок A-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів.
Частиною 4 статті 75 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.
Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання, визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 року за № 1246 "Про алгоритм розподілу коштів" та постановою від 18.06.2019 року за № 1041 "Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18.01.2019 № 26".
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляло відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ (Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання») зобов'язаний був сплатити АР протягом двох робочих днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії.
Зокрема, на виконання умов Договору та пунктів 7.3.1, 7.7.3 Правил ринку позивач сформував та виставив відповідачу рахунки за серпень - грудень (1 декада) 2020 року, а саме: за серпень 2020 року - 16 169 484,83 грн. (2 дек. - 3 697 415,40 грн., 3 дек. - 12 472 069,41 грн.); за вересень 2020 року - 36 612 602,92 грн. (1 дек. - 12 250 482,77 грн.; 2 дек. - 12 415 726,55 грн., 3 дек. - 11 946 393,60 грн.; за жовтень 2020 року - 36 671 589,87 грн. (1 дек. - 11 994 679,22 грн.; 2 дек. - 12 098 198,18 грн.; 3 дек. - 12 578 712,47 грн.); за листопад 2020 року - 40 216 817,18 грн. (1 дек. - 12 962 496,54 грн.; 2 дек. - 15 087 552,62 грн.; 3 дек. - 12 166 768,02 грн.); за 1 дек. грудня 2020 року - 14 065 778,18 грн.
Крім того, позивач та відповідач підписали акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів:
- за серпень 2020 року від 31.08.2020 № ВН/20/08-№1321 на суму 16 169 584,85 грн.;
- за вересень 2020 року від 30.09.2020 № ВН/20/09- №1321 на суму 36 612 602,94 грн.;
- за жовтень 2020 року від 31.10.2020 № ВН/20/10-№1321 на суму 36 671 589,86 грн.;
- за листопад 2020 року від 31.10.2020 № ВН/20/11-№1321 на суму 40 216 817,18 грн.
Наведені обставини встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року в справі № 910/296/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» про стягнення 146 154 730,53 грн., яким з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» стягнуто 143 736 272,98 грн. боргу (за період серпень - грудень (1 декада) 2020 року), 636 745,09 грн. 3 % річних та 1 781 712,46 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 Справа № 910/9703/21 позовну заяву НЕК «Укренерго» задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПЕРША ЛІНІЯ ПОСТАЧАННЯ" 27 865 971 (двадцять сім мільйонів вісімсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 96 коп. основного боргу, 1 873 517 (один мільйон вісімсот сімдесят три тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 34 коп. 3 % річних, 6 949 375 (шість мільйонів дев'ятсот сорок дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 1 750 550 (один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 38 коп. пені, а також 576 591 (п'ятсот сімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 23 коп. судового збору.
По справі №910/296/21 Господарським судом м. Києва на примусове виконання рішення суду було видано судовий наказ від 17.05.2021 р., який наразі перебуває на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Рішення не виконано.
По справі №910/9703/21 Господарським судом м. Києва на примусове виконання рішення суду було видано судовий наказ від 19.10.2021 р, який наразі також перебуває на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Рішення не виконано.
Позивач посилається на те, що, станом на 01.10.2025 р. за Відповідачем рахується заборгованість за договором про врегулювання небалансів №1321-01024 від 11.11.2019 на загальну суму 171 602 244, 94 грн., яка визнана рішеннями суду у справі №910/296/21 на суму 143 736 272,98 грн. та у справі №910/9703/21 на суму 27 865 971,96 грн.
У зв'язку з чим позивачем здійснено донарахування за період з 06.05.2021 р. по 24.09.2025 р. 3 % річних на суму 22 476 035,39 грн. та інфляційних втрат на суму 112 364 611,36 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року в справі № 910/296/21 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 у справі № 910/9703/21 на час розгляду та вирішення спору в справі № 910/12595/25 набрали законної сили, встановлені ним обставини повторному доказуванню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлено, що за Відповідачем рахується заборгованість за договором про врегулювання небалансів №1321-01024 від 11.11.2019 на загальну суму 171 602 244, 94 грн., яка визнана рішеннями суду у справі №910/296/21 на суму 143 736 272,98 грн. та у справі №910/9703/21 на суму 27 865 971,96 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати виставлених рахунків, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 22 476 035, 39 грн. та 112 364 611, 36 грн. інфляційних втрат, нарахованих на період з 06.05.2021 року по 24.09.2025 року згідно з наданим Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» розрахунком.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень норми статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/21564/16 від 10.07.2019.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 22 476 035, 39 грн. та 112 364 611, 36 грн. інфляційних втрат, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства, а відтак позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» про стягнення означених сум компенсаційних виплат також підлягають задоволенню.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б, кімната 12; код ЄДРПОУ 42909190) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; код ЄДРПОУ 00100227) - 22 476 035 (двадцять два мільйони чотириста сімдесят шість тридцять п'ять) грн. 39 коп. 3 % річних, 112 364 611 (сто дванадцять мільйонів триста шістдесят чотири) грн. 36 коп. інфляційних втрат та 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 04.02.2026.
Суддя І.В. Алєєва