ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2026Справа № 910/7869/23 (910/12573/25)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" (04211, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 2-Д, приміщення 706/4; ідентифікаційний код 35481887)
про стягнення 1 359 928, 40 грн
в межах справи № 910/7869/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" (ідентифікаційний код 34880036)
про банкрутство
Без виклику представників учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернувся ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" арбітражний керуючий Ткачук Олександр Вікторович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" про стягнення 1 359 928, 40 грн, з яких: 223 119, 32 грн - 3% річних, 1 136 809, 08 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що заборгованість утворилася у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання у період з 29.01.2022 по 26.09.2025 з повернення безпідставно набутих коштів в сумі 2 031 900, 00 грн.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" у своєму відзиві просило відмовити у задоволенні позову обґрунтовуючи тим, що нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України за період з 24.02.2022 по 26.09.2025 суперечить чинному законодавству, а саме, п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у зв'язку з чим, розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання (з 29.01.2022 по 26.09.2025) у розмірі 1 359 928,40 грн є безпідставним та не може вважатися правильним.
3. Процесуальні дії у справі
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7869/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою від 14.03.2024.
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" арбітражний керуючий Ткачук Олександр Вікторович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" про стягнення 1 359 928, 40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 прийнято позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" про стягнення 1 359 928, 40 грн в межах справи № 910/7869/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
05.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву з доданим до нього відзивом на позов.
Що стосується клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, то суд відзначає наступне.
В ухвалі про відкриття провадження у справі № 910/7869/23 (910/12573/25) від 20.10.2025 запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали:
- подати до суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;
- надати суду докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.
Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, документ ухвала суду від 20.10.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 20.10.2025.
Отже, останнім днем для подання відзиву у строк встановлений судом є 04.11.2025, натомість клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву з доданим до нього відзивом на позов надійшло до суду 05.11.2025, тобто після закінчення строку, встановленого ухвалою суду від 20.10.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на викладене вище, клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, у відповідності до ст. 118 ГПК України залишається судом без розгляду, як таке, що подане після закінчення процесуального строку встановлено судом на подання відзиву.
Разом з тим, суд вважає за можливе долучити відзив до матеріалів справи та врахувати його під час ухвалення рішення у справі.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" в особі ліквідатора звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" про стягнення 2 031 900, 00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/7869/23 (910/9362/24) позов ТОВ "Прінт Інжінірінг" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" на користь ТОВ "Прінт Інжінірінг" грошові кошти в сумі 2 031 900 (два мільйони тридцять одна тисяча дев'ятсот) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 24 382 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят два) грн 80 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/7869/23 (910/9362/24) залишено без змін.
26.06.2025 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/7869/23 (910/9362/24).
07.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А., була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/7869/23 (910/9362/24).
Як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду з даним позовом, виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/7869/23 (910/9362/24) не завершено, а рішення суду ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" не виконано.
Разом з тим, позивач вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за весь період прострочення (безпідставного утримання) коштів, а саме: за період з 29.01.2022 до 26.09.2025.
Таким чином, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3% річних за період з 29.01.2022 по 26.09.2025 на суму невиконаного відповідачем грошового зобов'язання у загальному розмірі 1 359 928, 40 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за весь період прострочення (безпідставного утримання) коштів, тобто, з 29.01.2022 до 26.09.2025 обґрунтовуючи тим, що останній платіж ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" на користь ТОВ "Прінт Інжінірінг" був здійснений 28.01.2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/7869/23 (910/9362/24) встановлено наступне: "Враховуючи те, що судом не було встановлено обставин, а відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту укладення будь-яких договорів з позивачем, щодо правомірності отримання коштів ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" від ТОВ "Прінт Інжінірінг", невиконання ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" ухвали Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у справі №910/7869/23, щодо надання витребуваних доказів, а саме: договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги №2-09/07/2020-ФД від 09.07.2020, зі змінами та доповненнями та докази виконання даного договору, суд приходить до висновку, що грошові кошти були отримані відповідачем без будь-якої правової підстави і їх слід вважати безпідставно набутими відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.".
Тобто, з наведено вбачається, що Господарським судом міста Києва у своєму рішенні від 23.01.2025 у справі № 910/7869/23 (910/9362/24) не встановлено факт укладення договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги між ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" та ТОВ "Прінт Інжінірінг", а заборгованість з відповідача стягнуто на підставі ст. 1212 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 дійшла висновку, що за статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З наведених норм вбачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов'язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.
Означене недоговірне зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.
Щодо нарахувань позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Щодо тверджень відповідача про застосування положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, суд зазначає наступне.
Так, пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Однак, суд не вбачає підстав для застосування пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, оскільки, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/7869/23 (910/9362/24) не встановлено факту укладення договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги між ТОВ "Тотал Кепітл Корпорейшн" та ТОВ "Прінт Інжінірінг", а заборгованість з відповідача стягнуто саме на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про наявність підстав для нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних з 29.01.2022 до 26.09.2025, а саме за весь період прострочення (безпідставного утримання) коштів.
Таким чином, враховуючи викладене вище, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання у період з 29.01.2022 по 26.09.2025 з повернення безпідставно набутих коштів в сумі 2 031 900, 00 грн, судом встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 136 809,08 грн та 3% річних в сумі 223 119,32 грн підлягають задоволенню.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позову та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 1 136 809, 08 грн та 3% річних в сумі 223 119, 32 грн .
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Кепітл Корпорейшн" (04211, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 2-Д, приміщення 706/4; ідентифікаційний код 35481887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 2-Д, приміщення 707; ідентифікаційний код 34880036) інфляційні втрати в сумі 1 136 809 (один мільйон сто тридцять шість тисяч вісімсот дев'ять) грн 08 коп., 3% річних в сумі 223 119 (двісті двадцять три тисячі сто дев'ятнадцять) грн 32 коп. та судовий збір в сумі 16 319 (шістнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 14 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 02.02.2026.
Суддя Сергій СТАСЮК