Справа № 909/1218/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
02.02.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасон" Сукенника Владислава Яремовича від 13.01.2026 (вх.№313/26 від 13.01.2026) про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Медіасон"
76005, вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ
до відповідача: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про солідарне стягнення 242 496 грн 98 коп. заборгованості
за участю представників:
від позивача: не з'явилися;
від відповідачів (заявника): Сукенник Владислав Яремович
ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" задоволено частково; присуджено до стягнення солідарно з ТОВ "Медіасон" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 227 496 грн 98 коп. заборгованості з яких: 199 999 грн 96 коп. заборгованості за тілом кредиту та 27 497 грн 02 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; присуджено до стягнення з ТОВ "Медіасон" на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 1 364 грн 98 коп. судового збору та присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 1 364 грн 98 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.
На виконання рішення Господарським судом Івано-Франківської області 07.01.2026 видано накази.
13.01.2026 через систему "Електронний суд" до суду від представника ТОВ "Медіасон" Сукенника Владислава Яремовича надійшла заява від 13.01.2026 (вх.№313/26) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1218/25 на вісім місяців - до 25.08.2026 та зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.01.2026, яку суд ухвалою від 15.01.2026 призначив до розгляду в судовому засіданні на 02.02.2026 та відмовив в задоволенні заяви про зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду Івано -Франківської області від 07.01.2026.
Позиція заявника (боржника): заява про розстрочку виконання рішення мотивована тим, що ТОВ " Медіасон" отримує дохід виключно від ведення підприємницької діяльності, борги які виникли, не є системними, і носять тимчасовий характер, що стали наслідком обставин в період військового стану. Заявник в судовому засідання вказав на те, що блокування рахунків ТОВ "Медіасон" призведе до повної зупинки підприємства, неможливості оплачувати рахунки, проводити платежі з підрядниками, сплачувати оренду приміщення та податки, оплачувати заробітну плату працівникам, що унеможливить проведення розрахунків з позивачем, а розстрочення виконання рішення забезпечить його виконання у повному обсязі.
Позиція позивача (стягувача). Правом на надання письмових пояснень та участі представника в судовому засіданні не скористався.
Розглянувши заяву представника ТОВ "Медіасон" Сукенника Владислава Яремовича про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1218/25, заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами частин 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною 4 статті 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до частини 5 статті 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, п. 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд враховує вищенаведені заявником (відповідачем) обставини щодо наявності підстав для розстрочення рішення суду від 16.12.2025 у справі №909/1218/25, а також те, що сума заборгованості відповідачв перед позивачем за цим рішенням є значною.
Розстрочення виконання рішення у даній справі рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідачів з інтересом позивача, сприятиме можливості продовження господарської діяльності відповідача і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.
Отже, враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1218/25 на сім місяців - до 16.08.2026, стягуючи щомісячно до 16 числа кожного місяця (з лютого по липень 2026 року) по 32 499 грн 56 коп., а останній місяць (серпень 2026 року) - 32 499 грн 62 коп.
Водночас, в частині розстрочення виконання рішення суду про стягнення 2729 грн 96 коп. судового збору належить відмовити, оскільки судовий збір відноситься до судових витрат, понесених позивачем при поданні позову до господарського суду, а не заборгованості за господарським зобов'язанням.
Керуючись ст. 232-234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасон" Сукенника Владислава Яремовича від 13.01.2026 (вх.№313/26 від 13.01.2026) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1218/25 задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 у справі №909/1218/25 на сім місяців - до 16.08.2026, стягуючи щомісячно до 16 числа кожного місяця (з лютого по липень 2026 року) по 32 499 (тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн 56 коп., а останній місяць (серпень 2026 року) - 32 499 (тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн 62 коп.
В решті вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 04.02.2026.
Суддя О.В. Рочняк