ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"21" січня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/1190/25
За позовом Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут», м. Харків Харківської області
до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради», м. Берегове Закарпатської області
про стягнення 547 986,11 грн, у тому числі 318 289,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 179 937,78 грн інфляційних нарахувань та 49 758,61 грн трьох процентів річних,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Нікулочкіна О.В.
представники:
Позивача (в режимі відеоконференції) -
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство “Харківенергозбут», м. Харків Харківської області звернулося до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства “Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради», м. Берегове Закарпатської області про стягнення 547 986,11 грн, у тому числі 318 289,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 179 937,78 грн інфляційних нарахувань та 49 758,61 грн трьох процентів річних.
Ухвалою суду від 03.12.2025 підготовче засідання у справі №907/1190/25 відкладено на 21.01.2026.
У підготовче засідання з'явився представник відповідача, однак такий судом до участі у процесі допущений не був із огляду на відсутність документів, що підтверджують його повноваження на представництво інтересів Комунального некомерційного підприємства “Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» в суді.
Так, за змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Водночас для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, починаючи із 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже із 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає, чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №907/456/23.
У даному контексті суд відзначає, що представником відповідача не надано суду будь-яких належних документів, які дозволяють встановити обсяг його повноважень на представництво Комунального некомерційного підприємства “Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради» в порядку самопредставництва, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо.
Поряд з тим, в ході підготовчого провадження у даній справі представник позивача через підсистему “Електронний суд» подав суду заяву б/н від 25.11.2025 (вх. №02.3.1-02/10256/25 від 25.11.2025) про зміну (уточнення) позовних вимог, якою у зв'язку із допущеною у позовні заяві опискою у найменуванні договору, виклав позовні вимоги з врахуванням виправлення такої допущеної описки, з огляду на що просить суд стягнути з відповідача суму 547 986,11 грн, у тому числі 318 289,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 1 від 20.02.2023, 179 937,78 грн інфляційних нарахувань та 49 758,61 грн трьох процентів річних.
Суд розцінює вказану заяву представника позивача як заяву про зміну предмета позову в порядку ст. 46 ГПК України та доходить до висновку про прийняття такої до розгляду і задоволення, оскільки така подана останнім до закінчення підготовчого провадження із додержанням правил вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку, зокрема, у випадках, визначених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу, залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, а також в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Частина 2 статті 182 Господарського процесуального Кодексу України визначає дії судді у підготовчому засіданні.
Зокрема у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Приписами статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, з метою належної підготовки справи до розгляду по суті, дотримання рівності сторін, змагальності процесу, прав учасників спору, які можуть бути реалізовані тільки на стадії підготовчого провадження у справі, а також із огляду на графік розгляду призначених до слухань інших справ, які перебувають у провадженні судді Пригари Л.І., суд доходить висновку про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги позицію представника позивача про участь у підготовчому засіданні по розгляду даної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням його власних технічних засобів, суд постановляє ухвалу про участь представника позивача в наступному підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням його власних технічних засобів.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 46, 183, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Відкласти підготовче засідання на 03 березня 2026 р. на 12:00 год.
2. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань №1 в режимі відеоконференції.
3. Проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції, яке відбудеться 03.03.2026 о 12 год. 00 хв., здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/site/login).
4. Для участі в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представнику позивача необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення, а також зв'язатися із Господарським судом Закарпатської області у день призначеного підготовчого засідання.
5. Відповідно до вимог ст. 169 ГПК України встановити учасникам справи обов'язок подавати суду заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань тільки у письмовій формі з доказами їх надсилання учасникам справи не пізніше, ніж за 3 дні до призначеного підготовчого засідання.
6. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнати обов'язковою.
7. Копію ухвали надіслати сторонам спору.
8. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
9. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.І. Пригара