ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"04" лютого 2026 р. Справа № 903/371/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Крейбух О.Г.
судді Тимошенко О.М.
судді Павлюк І.Ю.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 17.12.2025, повну ухвалу складено 22.12.2025
у справі № 903/371/24
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.12.2025 закрито провадження у справі № 903/371/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1
19.01.2026, згідно з поштовим штемпелем, ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; визнати неправильним застосування судом першої інстанції п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.12.2025 у справі № 903/371/24 повністю; направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з урахуванням правових висновків Верховного Суду.
22.01.2026 апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 22.01.2026, визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/371/24 у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І.
Північно-західним апеляційним господарським судом ухвалою від 22.01.2026 витребувано у Господарського суду Волинської області матеріали справи № 903/371/24.
02.02.2026 до суду надійшли матеріали справи № 903/371/24.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Юрчука М.І. здійснено його заміну, протокол від 03.02.2026, згідно з яким для розгляду справи № 903/371/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлено ст. 258 ГПК України.
Відповідно до п. 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються: докази сплати судового збору.
Відповідно до част. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 328,00 грн.
Відповідно до пп. 7 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто з 01.01.2026 у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про неплатоспроможність розмір судового збору становить 3 328,00 грн.
Скаржник до апеляційної скарги доказів сплати 3 328,00 грн судового збору не додав.
Разом з тим скаржник ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обгрунтування якого вказав, що апелянт є боржником, який перебуває у стані неплатоспроможності. Сплата судового збору у встановленому розмірі є для апелянта істотним та непропорційним фінансовим тягарем з огляду на її фактичний майновий стан. А тому на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням майнового стану особи просить звільнити її від сплати судового зору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено виключний перелік умов, за наявності яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору. При цьому даний перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, враховуючи майновий стан скаржника, суд може звільнити від сплати судового збору за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає апеляційну скаргу.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі N 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі N 460/3138/19 тощо).
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі N 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі N 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі N 320/2083/21), питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Верховний Суд також неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 906/1478/23, від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
Всупереч зазначеному скаржник ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду жодних доказів на підтвердження загального розміру річного доходу за попередній календарний рік (2025 рік) фізичної особи, яка подає апеляційну скаргу, не надала, а матеріали справи не містять.
З огляду на викладене вище, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, якщо апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 258 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зважаючи на виявлені судом недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 останню слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення.
До уваги апелянта, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження буде розглядатися судом після усунення виявлених недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.12.2025 у справі № 903/371/24 - залишити без руху.
3. Запропонувати ОСОБА_1 протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду:
- докази сплати 3 328,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суд у справі про неплатоспроможність.
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
6. Ухвалу направити апелянту ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Павлюк І.Ю.