ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"03" лютого 2026 р. Справа № 906/874/24
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Миханюк М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Артєєва Владислава Сергійовича на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 13.11.25р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до фізичної особи-підприємця Артєєва Владислава Сергійовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 2 702 968,66 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.11.2025 у справі №906/874/24 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Артєєва Владислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ід. код 44907200) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (10002, Житомирська область, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35, ід. код 45204957): 2702968,66 грн - вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу; 32435,62 грн - судового збору.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернуся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 13 листопада 2025 року у справі № 906/874/24 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що подана скаржником апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Оскаржене рішення винесене 13.11.2025, повний текст складено та підписано 13.11.25, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане рішення є 03.12.2025.
Проте, як вбачається із апеляційної скарги її було подано 29.12.2025.
Однак скаржником не було подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В силу частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, від позивача надійшли заперечення на відкриття апеляційного провадження, у яких вказує на пропуск скаржником строку на подачу апеляційної скарги та на невірне визначення суми судового збору який йому потрібно сплатити.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011.
Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подачу до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.6 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 20.01.2025 у справі №905/989/24 вказав, що системне тлумачення частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що передбачений нею коефіцієнт підлягає застосуванню одноразово, тобто розмір судового збору розраховується без урахування фактично сплаченого судового збору за звернення до суду першої інстанції. Пониження ставки судового збору застосовується щоразу при вчиненні відповідної процесуальної дії з використанням підсистеми "Електронний суд". Водночас розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги здійснюється не від пониженої ставки за подання позову (із застосуванням коефіцієнта 0,8), а від звичайної ставки, що підлягала сплаті за подання позову.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.11.2025 у справі №906/874/24, становить 60 816,79 грн (40544,53 грн - сума судового збору яка підлягала сплаті за подачу позову без урахування коефіцієнту 0,8) х150%).
Однак, доказів сплати судового збору скаржником не надано.
Разом з тим, він помилково вважає, що розмір судового збору який підлягає ним сплаті становить 24 224, 00 грн з посиланням на підп. 6 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки вимога щодо 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, не стосується подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, який регулюється п.п.6 п.2 ч.2 ст.4 Закону.
Крім того, відповідно до п. 3 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно приписів статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 42 ГПК України, встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Дослідивши матеріали справи, головуючою суддею було встановлено, що як доказ направлення апеляційної скарги з додатками позивачу-Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" було надано фіскальний чек з якого не вбачається, що саме було надіслано. Таким чином вказаний фіскальний чек не може слугувати належним доказом надіслання копії скарги і доданих до неї документів іншому учаснику справи. Також слід вказати, що скаржником не було долучено доказів направлення копії скарги і доданих до неї документів третій особі - ОСОБА_1 .
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень Господарсько процесуального кодексу - апеляційна скарга повинна бути направлена шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (про що необхідно сформувати і надати до суду квитанцію), а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Разом з тим, слід вказати, що відповідно до ст. 42 ГПК України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
З огляду на той факт, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження без обґрунтованого клопотання про поновлення цього строку, суддя дійшла висновку про те, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст. 256 ГПК України та не виконано вимоги п. п.2, 3 ч. 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до ст. 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Отже, скаржнику необхідно надати суду обґрунтоване клопотання з зазначенням обставин щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, надати докази сплати судового збору в розмірі 60 816,79 грн та надати докази надіслання апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" та ОСОБА_1 з урахуванням положень ст.42, 259 ГПК України.
При цьому, суддя звертає увагу, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Артєєва Владислава Сергійовича на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 13.11.25р. - залишити без руху.
2. Зобов'язати апелянта протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:
- надати обґрунтоване клопотання з зазначенням обставин щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги;
- надати докази сплати судового збору в розмірі 60 816,79 грн;
- надати докази надіслання апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" та ОСОБА_1 з урахуванням положень ст.42, 259 ГПК України;
3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
5. Ухвалу направити апелянту.
Суддя Миханюк М.В.