Ухвала від 26.01.2026 по справі 991/476/19

Cправа №991/476/19

Провадження №11-кп/991/14/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 , захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2023 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гопчиця Київської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

у кримінальному провадженні № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023:

- ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. Звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного за ч. 4 ст. 358 КК України, за спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності згідно із ч. 5 ст. 74 КК України. Також його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, зі штрафом у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн;

- ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. Звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного за ч. 4 ст. 358 КК України, за спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності згідно із ч. 5 ст. 74 КК України. Також його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, зі штрафом у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн; визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки з конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна. Згідно із ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, із конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна, зі штрафом у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Також вирішено питання щодо відбування призначених обвинуваченим покарань, запобіжних заходів, судових витрат та речових доказів.

На вказаний вирок обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_9 , захисники обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

У апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що досудове розслідування розпочалося за заявою групи осіб, зацікавлених у привласненні майнових прав та студії «Укртелефільм». Підписання документів, зазначених у обвинуваченні, зламало злочинну схему використання майна, але надані суду докази враховані не були.

У діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Ані вирок, ані матеріали провадження не містять даних, що він використовував підроблений договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017. Йому надали такий та переконали у справжності. Тому обвинувачений передав договір до бухгалтерії підприємства 22.12.2017 після підписання додаткової угоди та акта виконаних робіт від 19.12.2017. Представникам ТОВ «Лодокс» не пред'являв договір, оскільки в них мав бути примірник.

Обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України не доведене. Надані слідством докази, здобуті незаконним шляхом. Досудове розслідування розпочато 12.02.2018, але в матеріалах наявні телефонні розмови, нібито проведені в листопаді-грудні 2017 року, свідками яких могли бути лише суб'єкти спілкування. Відтак, справжність цих розмов викликає сумнів. Також сторона обвинувачення в довільній формі коментує телефонні розмови ОСОБА_7 , отримані завдяки НСРД із березня по кінець червня 2018 року, однак із 22.12.2017 він не очолював підприємство.

Твердження, що 04.12.2017 ОСОБА_7 проставив відбиток печатки ДП на договорі купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 22.08.2016, є припущенням, адже у матеріалах відсутній оригінал такого документа. Обвинувачений отримав від ОСОБА_12 із усіма реквізитами договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017, а не від 22.08.2016. Останню сторінку цього документа, де відсутня дата підписання, він переслав для підтвердження або заперечення справжності підпису ОСОБА_13 . Також договір № 28/1-13 від 12.06.2017, за вимогою позивача визнати його недійсним, а не сфальшованим, Господарський суд м. Києва у справі № 910/2692/18 визнав недійсним. Отже сторони визнали його справжнім юридично.

Довід суду, що станом на 01.01.2016 у ДП залишилися майнові права на 62 об'єкти нерухомості помилковий, оскільки на цей час обліковувалися як нематеріальні активи майнові права на 31 об'єкт. Ці відомості також сумнівні, адже згідно з листом-відповіддю Голови ревізійної комісії ОСББ «Лазурний блюз» ОСОБА_14 вих. 083-18 від 17.08.2018 протягом 2017 року на рахунок ОСББ надходили експлуатаційні кошти від власників 4 квартир і 2 нежитлових приміщень.

ОСОБА_7 обвинувачується у підписанні акта передачі до договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 та додаткового договору від 19.12.2017 про збільшення ціни до цього договору. Проте, дії обвинуваченого викликані фінансово-економічною кризою на підприємстві та не мали мети одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи. Суд не навів доказів змови ОСОБА_7 з іншими особами, наявності корисливих інтересів. Існування судових процесів щодо вказаного майна доводить, що майнові права в грудні 2017 року були спірними і отримати від них вигоду підприємству в найближчій перспективі було малоймовірним.

Суд ухвалив рішення щодо ОСОБА_7 без участі ОСОБА_12 , присутність якого мала бути обов'язковою, та ОСОБА_15 , на допиті якого наполягав захист. Слідство не взяло до уваги показання ОСОБА_16 , які викривають злочинні схеми керівництва «Укртелефільм» впродовж 2004-2016 років, умисне доведення підприємства до банкрутства, підтверджують факт їхніх зустрічей влітку 2017 року з працівниками Служби безпеки України (далі - СБУ) з метою викриття махінацій на підприємстві та проведення фінансової перевірки.

Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ), всупереч ст. 222 КПК України, оприлюднило статтю «Справа «Укртелефільму», продубльовану в засобах масової інформації, у якій розголошувалася інформація досудового розслідування з упередженими висновками. Це нанесло шкоду репутації обвинуваченого.

Підписуючи фінансовий звіт за другий квартал 2017 року, хоча на посаді рахувався з 21.06.2017, ОСОБА_7 бачив, що в графі «нематеріальні активи» вказана сума 42 484 000 грн, яка у звітах не однакова. Розшифровки цієї графи він не мав, не володів фінансовою обстановкою на підприємстві через ситуацію з колективом та неможливість доступу до документів. Тому висновок про обізнаність обвинуваченого щодо вартості майнових прав ДП - безпідставний.

Неправомірним є ототожнення сум вартості державного майна і майнових прав, набутих у результаті господарської діяльності, які не є майном, не обліковувалися як майно і в суму загального балансу не входили. НАБУ зарахувало їх для підкріплення суми збитків у особливо великих розмірах. Тому збитки не можуть складати понад 25% вартості усіх активів.

Керівник зобов'язаний виконувати договори, укладені підприємством, вправі вчиняти дії щодо розпорядження правами в межах повноважень, визначених Статутом, без додаткового узгодження. Відтак, службових порушень при підписанні акта передачі майнових прав ОСОБА_7 не здійснив, адже спирався на основний договір про продаж майнових прав.

Відповідно до рецензії Фонду держмайна майнові права на об'єкти нерухомості, що «Укртелефільм» обліковує як немайнові права, на цей момент не мають будь-якої вартості, оскільки юридично йому не належать. Таким чином, усі суми вартості майнових прав, визначені компаніями-оцінщиками, є нікчемними, не відповідають дійсності, підлягають перегляду та уточненню. Це стосується й Консультативного висновку про вартість майна, зробленого ТОВ «Експертиза-Центр» 21.08.2018 на замовлення Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ від 21.08.2018.

Позовної заяви від потерпілої особи, якою НАБУ визнало ДП УСТФ «Укртелефільм», не було, тому визначити збитки неможливо. Відтак, стороною обвинувачення не доведено існування обов'язкового елементу об'єктивної сторони кримінального правопорушення, визначеного ст. 364 КК України, як наслідки. Це також підтверджується відомостями про баланс підприємства, розміщеними на офіційному сайті Держкомтелерадіо України, згідно з якими у 2018, 2019 р.р. у графі нематеріальні активи вказується та ж сума - 424 890 000 грн, що й у 2017 році. Тобто кількість, стан і ціна майна були незмінними протягом досудового слідства та судового розгляду.

Сумнівними є обставини визнання ДП «Укртелефільм» потерпілим. Заява адвоката ОСОБА_17 від 12.09.2018 до НАБУ подана відповідно до договору про надання правової допомоги від 25.08.2015, який є нелегітимним, оскільки підписаний неуповноваженою особою. На момент подачі заяви ДП, згідно з наказом Голови Держкомтелерадіо України №519 від 21.12.2017, перебувало в стані перетворення і всі договори підлягали ревізії. Тож без підтвердження легітимності договору про надання правової допомоги від Голови комісії з перетворення ОСОБА_18 він є нікчемним.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 вартість майнових прав явно завищена. Протоколами огляду приміщень від 20.09.2018 встановлено фактичну непридатність для проживання без додаткових ремонтних робіт. Первісна оцінка майнових прав була сталою і до початку 2016 року складала 696000 грн. Майно передавалося КМДА, продавалося, а цифра залишалася незмінною. Тільки 29.02.2016 його вартість завдяки оцінці, зробленій компанією «Фіско», зросла до 42 487 445 грн. Зважаючи на матеріальний склад ст. 364 КК України, за відсутності суспільно-небезпечних наслідків у вигляді шкоди (упущеної вигоди), немає і складу цього кримінального правопорушення.

Суд у повній мірі не врахував стан здоров'я, обставини, що характеризують особу ОСОБА_7 , який раніше не судимий, протягом тривалої трудової діяльності на займаних посадах зарекомендував себе виключно позитивно, має ряд відзнак, за місцем проживання характеризується задовільно, має стійкі соціальні зв'язки, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Просить скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, закрити кримінальне провадження № 52019000000000355 від 26.04.2019 за його обвинуваченням у зв'язку з відсутністю в діях складів злочинів, визначених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України.

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 зазначає, що у діях ОСОБА_7 відсутні склади інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Спричинення тяжких наслідків, як обов'язкова ознака складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, судом зазначене під умовою існування права власності, хоча матеріали провадження свідчать про відсутність на момент підписання такого права. Розмір шкоди у вигляді упущеної вигоди не співпадає з розміром, зазначеним у експертизі, та визначений стороною обвинувачення і судом самостійно.

Колегія суддів проявила упередженість, адже прийняла рішення про винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до закінчення судового розгляду і виходу до нарадчої кімнати. У порушення ч. 1 ст. НОМЕР_9 КПК України суд першої інстанції провів судове засідання без участі обвинуваченого ОСОБА_6 та виділив у окреме провадження матеріали щодо ОСОБА_19 за ч.3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч .2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України. У вироку за виділеними матеріалами від 21.04.2022 суд описав дії як ОСОБА_19 , так і ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших, як достовірно встановлені, тобто зробив висновок про винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Указане унеможливлювало подальший розгляд цього кримінального провадження цим складом суду. Тому сторона захисту заявила відвід, який відхилили з формальної підстави - знеособлення прізвища обвинувачених.

Усупереч ч.3 ст. 36, ст. НОМЕР_9 КПК України під час судового розгляду засідання 10.02.2021, 16.02.2021, 24.05.2021, 08.06.2021 проводились без участі прокурора, 08.12.2020, 10.02.2021, 16.02.2021, 07.04.2021, 24.05.21, 08.06.2021, 10.06.2021, 13.01.2022, 21.04.2022 - без участі обвинувачених або одного з них, відсутнього з поважних причин.

У порушення п. 11 ст. 290 КПК України суд приймав від сторони обвинувачення докази, що не були зібрані під час досудового розслідування та не відкривались стороні захисту. Ці докази колегія суддів досліджувала, у тому числі без участі сторони захисту, давала їм оцінку та ухвалила на їхній підставі рішення. Під час дебатів, попри порядок судового розгляду, суд, не ухвалюючи рішення про відновлення судового слідства, прийняв документи, на які послався у вироку.

Суд відмовив стороні захисту в допиті ОСОБА_15 , який є заявником та зацікавленою особою, у зв'язку з тим, що від його допиту відмовилась сторона обвинувачення, свідок хворіє та поклав забезпечення його явки на сторону захисту.

У вироку відсутня оцінка показань допитаних у суді свідків, які стверджували про відсутність вини обвинувачених. Показання свідка ОСОБА_19 не можуть бути доказом вини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , адже вона була обвинуваченою в цьому ж кримінальному провадженні.

Безпідставною є відмова суду в задоволенні клопотання сторони захисту про призначення повторної комплексної економічно-будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи для встановлення вартості майнових прав, належних ДП «УСТФ «Укртелефільм», та суми матеріальної шкоди, адже з дослідження висновку експертизи та допиту експертів з'ясувалось, що для порівняння при дослідженні брались не майнові права, а право власності на об'єкти нерухомості. Тому висновок експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/13-3/74-13-2/72-СЕ/18 від 13.12.2018 за результатами проведення комплексної економічно-будівельної та оціночно-будівельної експертизи не є належним доказом.

КПК України передбачає обов'язкове проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, однак сторона обвинувачення та суд самостійно визначили розмір шкоди, що порушило ч. 2 ст. 242 КПК України.

Оскільки 62 об'єкти нерухомості, на які відчужувались майнові права, одночасно перебували в заставі, на них накладено арешт і зареєстровано право власності за іншими особами - вартість майнових прав на них відрізняється від об'єктів, на які оформлено право власності та відсутні будь-які обтяження. Однак, ні на досудовому слідстві, ні в ході судового розгляду питання про вартість майнових прав на об'єкти нерухомості вказані в Договорі від 12.06.2017 №28/1-13 не ставилось.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України, то договір № 28/1-13 від 12.06.2017 між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «ЛОДОКС» підписаний його попередником. Обвинувачений підписав тільки додаткову угоду, в якій йшлося про збільшення суми продажу, та акт прийому-передачі майнових прав.

Просить вирок Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 cт. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, скасувати, а кримінальне провадження № 52019000000000355 від 26.04.2019 щодо його обвинувачення за ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України закрити за відсутністю в діях складу злочинів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 у апеляційній скарзі посилається на таке.

Суд не взяв до уваги твердження ОСОБА_6 , що його було введено в оману керівництвом ДП «УСТФ «Укртелефільм».

ОСОБА_6 підписав на зустрічі з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким очолюване ним ТОВ «Лодокс» придбало майнові права на нерухоме майно у м. Києві, і поставив на договорі печатку ТОВ «Лодокс», однак ініціатором підписання документів був керівник ДП «УСТФ «Укртелефільм».

19.12.2017 разом із директором ДП «УСТФ «Укртелефільм» ОСОБА_7 ОСОБА_6 підписав додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав на об'єкти нерухомості № 28/1-13 від 12.06.2017 та особисто поставив на ній печатку ТОВ «Лодокс», однак, договору та додаткових угод він не готував, не ознайомлювався із його предметом і не був обізнаним, що за об'єкти придбає підприємство, де вони знаходяться, яка їхня кількість та ціна. При цьому він не усвідомлював, що може незаконно отримати дохід та не отримував такий. Докази отримання ним коштів у матеріалах відсутні, не надавалися і судом не досліджувалися.

У вироку відсутня належна оцінка показань ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , які теж є обвинуваченими, не враховано розбіжностей між їхніми показаннями.

Суд розглянув виключно обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оцінив показання свідків захисту в окреслених межах та прийшов до висновку, що їхні показання не спростовують факт вчинення останніми інкримінованих правопорушень.

В угоді про визнання винуватості ОСОБА_19 однією з істотних обставин, що враховувалися при вирішенні питання про її укладення, є надання аналогічних показань під час судового розгляду у кримінальному провадженні № 52019000000000355 та пояснень, які відповідають цим показанням, під час дослідження судом інших доказів. Тому сумнівною є достовірність, правдивість та добровільність показань свідка ОСОБА_19 у судовому засіданні про те, що ОСОБА_6 01.12.2017 знав, що договір укладається «заднім числом». ОСОБА_13 був безпосередньо присутній при складанні проєкту договору, він формулював ціну договору і при підписанні у нього була оцінка вартості майнових прав, що ОСОБА_6 , прочитавши договір, сказав, що йому все зрозуміло, тому можна підписувати. Суд не перевірив показання ОСОБА_19 , у яких та підтвердила, що вона за вказівками ОСОБА_21 готувала статутні документи ТОВ «Лодокс», проєкти документів загальних зборів засновників, які надавали право директору на укладення відповідного правочину.

Також не підтверджено іншими доказами покази свідка ОСОБА_19 , що у зв'язку з відчуженням корпоративних прав ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 у її присутності отримав кошти в розмірі 25 000 доларів США, проте під час обшуків їх не виявили.

НСРД щодо ОСОБА_6 проводилися до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за №52019000000000355, тому є недопустимими доказами.

Суд не надав належну оцінку відомостям, зафіксованим у протоколі за результатами проведення НСРД (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 26.03.2019, про те, що ОСОБА_6 тільки після березня 2018 року дізнався, що договір та угода, які він підписував, були фіктивні. Відтак, на момент підписання у нього не було умислу на вчинення протиправних дій, а тому відсутній склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 підписав документи без мети збагачення чи вчинення кримінальних правопорушень, адже документи готувала та надавала йому на підпис ОСОБА_19 . При цьому вона договір про надання послуг із ним не укладала, свої дії не погоджувала, вчиняла їх із власної ініціативи. Нотаріус, яка посвідчувала документи, є подругою ОСОБА_19 . Щодо незаконності дій останньої він дізнався після подання заяви УСТФ «Укртелефільм» від 16.01.2018 та допитів його у якості свідка у кримінальному провадженні № 5201800000000098.

Поза увагою суду залишилося звернення ОСОБА_6 до правоохоронних органів із заявою про викрадення у нього ОСОБА_19 статутних документів і печаток ТОВ «Лодокс».

Більшість документів, покладених у основу вироку, досліджувалися в копіях, а не оригінальних примірниках, що ставить під сумнів як самі докази, так і зроблені на їхній підставі висновки суду.

Орган досудового розслідування не встановив, хто, за яких обставин, за допомогою яких технічних пристроїв, із якою метою набирав, погоджував текст договорів купівлі-продажу від 12.06.2017, 01.12.2017, 19.12.2017 та інших документів щодо купівлі-продажу.

Суд не перевірив показання ОСОБА_6 про те, що грошову оцінку (вартість) предметів договорів купівлі-продажу замовляв, готував, оплачував і погоджував керівник ДП «Укртелефільм», а не він.

Можливо, у діях ОСОБА_6 присутній склад іншого правопорушення, передбаченого КК України, але визначені ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України - відсутні. Однак, щодо будь-яких інших злочинів відомості до ЄРДР не внесено та ОСОБА_6 не вручено повідомлення про підозру.

Просить скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023 щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, та закрити кримінальне провадження на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого та не доведеністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК У країни.

Захисник ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі, поданій у інтересах ОСОБА_6 , зазначає, що суд першої інстанції всупереч ст. 2 КПК України ухвалив вирок тільки з урахуванням позиції сторони обвинувачення та за недоведеності в діях обвинуваченого складу інкримінованих злочинів прийшов до помилкового висновку про його винуватість.

Сумнівним є твердження у вироку про вчинення ОСОБА_6 протиправних дій з прямим умислом, адже договори щодо придбання майнових прав на об'єкти нерухомості обвинувачений уклав, покладаючись на запевнення ОСОБА_19 , яка супроводжувала їх підписання і переконувала його у законності таких дій, тому ОСОБА_6 не усвідомлював та не міг здогадуватись про характер цих правочинів. Вказане підтверджується показаннями ОСОБА_19 у судовому засіданні.

Формальне посилання суду у вироку на перелік томів та аркушів не містить обґрунтування вини ОСОБА_6 , підтвердження наявності в його діях прямого умислу.

Лист директора ТОВ «Лодокс» про усунення перешкод для виконання договору купівлі-продажу майнових прав за договором № 28/1 від 12.05.2017 щодо об'єктів нерухомого майна від 20.02.2018 т №7/1-02 на ім'я Ген. Директора ДП «Укртелефільм» ОСОБА_7 (т. 4 арк. 116-117) підписував не ОСОБА_6 , а невідома йому особа, тому цей документ не є належним доказом.

Протокол загальних зборів учасників ТОВ «Лодокс» про передачу ОСОБА_6 прав учасників цього товариства на продаж квартир ОСОБА_22 та ОСОБА_23 не підписаний ОСОБА_6 як єдиним учасником цього товариства, а тому викликає сумніви в його достовірності.

Суд не дав оцінку листу ОСОБА_6 директору ТОВ «Лодокс» ОСОБА_24 (т.18 арк. 186) із якого убачається, що 22.06.2018 йому стало відомо про те, що підписаний ним договір купівлі-продажу від 12.06.2017 майнових прав вочевидь був укладений з порушенням чинного законодавства.

Протоколи НСРД (т. 35 арк. 139-152) підтверджують, що ОСОБА_6 підписував договори на прохання ОСОБА_19 і не розумів та не передбачав правових обставин, у яких він перебував.

Викликає сумнів твердження у вироку щодо організованої ОСОБА_19 . 19.12.2017 зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кафе «Шоколадниця» із приводу підготованої нею додаткової угоди та акта приймання-передачі прав на нерухоме майно в присутності ОСОБА_25 та ОСОБА_20 , так як факт їхньої присутності заперечується обвинуваченими і не знайшов свого підтвердження в показаннях інших осіб.

Оскільки не доведено, що в діях ОСОБА_6 є склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, немає підстав обвинувачувати його за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, які є похідними від ч. 3 ст. 209 КК України та вчиняються посадовими особами лише з прямим умислом.

Суд не намагався аналізувати аргументи захисників ОСОБА_6 та дати на них відповіді з посиланням на норми права, а лише погодився із позицією сторони обвинувачення, адже дослівно відтворив у вироку письмові тези з обвинувального акта.

Просить вирок Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023 у частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, скасувати та закрити кримінальне провадження у цій частині.

Представник потерпілого - ОСОБА_18 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційні скарги розглядаються без участі ОСОБА_18 .

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їхні захисники підтримали подані апеляційні скарги, посилаючись на доводи, наведені у них, прокурор САП заперечив проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи їхні вимоги безпідставними.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, дослідивши докази, перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги є необґрунтованими.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.

Відповідно до контракту № 225, укладеного між органом управління в особі Голови Держкомтелерадіо ОСОБА_26 із одного боку та ОСОБА_7 із іншого боку, ОСОБА_7 призначено на посаду генерального директора ДП «УСТФ «Укртелефільм»» (далі - ДП) на термін із 21.06.2017 до 20.06.2018.

Згідно з п.1, 3 розд.1 «Загальні положення» контракту № 225 ОСОБА_7 був зобов'язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його продуктивну діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна; був повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами.

Відповідно до розд. 2 «Права та обов'язки» контракту № 225 ОСОБА_7 був наділений такими правами та обов'язками: здійснювати поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом; подавати в установленому порядку органу управління майном, з яким укладено цей контракт, квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіт про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності; забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства; вжити заходів до збереження майна підприємства, недопущення витрачання коштів на не передбачені статутом цілі; неухильно дотримуватися законодавства при списанні та відчуженні державного майна; діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди.

Розділом 4 «Відповідальність сторін. Вирішення спорів» контракту №225 визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом.

Відповідно до п. 5.2. Статуту ДП, затвердженого 15.06.2001 Головою Державного комітету з телебачення та радіомовлення України (далі - Статут) генеральний директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на ДП завдань і здійснення ним своїх функцій; здійснює керівництво оперативною та господарською діяльністю ДП у межах своєї компетенції, представляє його у органах державного управління, підприємствах, установах, організаціях, як в Україні, так і за кордоном; розпоряджається майном ДП відповідно до чинного законодавства України, відкриває розрахункові та інші рахунки в установах банків, укладає договори, видає доручення.

Таким чином, ОСОБА_7 постійно обіймав посаду генерального директора ДП, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у зв'язку з чим, згідно зі ст. 18 КК України та приміткою до ст. 364 КК України набув статусу службової особи.

ДП «Укртелефільм» унаслідок реалізації договору від 30.01.2004 «Про спільну діяльність між ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інвестсервіс» (далі - ПАТ «МІК «Інтерінвестсервіс») та Українською студією телевізійних фільмів «Укртелефільм» будівництва адміністративно-житлового комплексу на земельній ділянці, що належить ДП «Укртелефільм», отримало майнові права на частину об'єктів нерухомості за адресою: м. Київ, АДРЕСА_92 (ЖК «Лазурний Блюз»), що зрештою, було підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2016 у справі № 910/1941/14 та постановою Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/16894/16.

Згідно з п. 2.2 Договору про спільну діяльність від 30.01.2004 (у редакції додаткової угоди від 29.05.2004 № 1) частки спільної власності між учасниками Договору розподілені наступним чином: ДП «Укртелефільм» - 13,5 %, ПАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» - 86,5 %.

Між ДП «Укртелефільм» та ПАТ МІК «Інвестсервіс» 11.10.2005 укладено додаток № 4 до договору від 30.01.2004, яким визначено перелік конкретних приміщень, що передаються у власність учасників договору.

Також 24.02.2009 між ДП «Укртелефільм» та ПАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» підписано акт розподілу квартир, яким сторони узгодили розподіл житлових та нежитлових площ, які переходять у їхню власність.

Згодом, 23.04.2012 адміністративно-житловий комплекс було здано в експлуатацію.

26.06.2013 між ПАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та ДП «Укртелефільм» складено і підписано порівняльну відомість, якою скориговано дані щодо одержаних сторонами об'єктів у зв'язку зі зміною нумерації та площі квартир відповідно до технічних паспортів БТІ. Таким чином, ДП «Укртелефільм» набуло у власність майнові права на квартири загальною площею 8525,5 кв. м та нежитлові приміщення загальною площею 992 кв. м.

Таким чином, станом на 01.01.2016 у ДП залишилися майнові права на 62 об'єкти нерухомості: 24 квартири НОМЕР_1, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , НОМЕР_2, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , НОМЕР_33, АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 ; НОМЕР_34, АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , НОМЕР_61, АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , НОМЕР_62, АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , НОМЕР_63; 7 нежитлових приміщень № НОМЕР_64.

31.01.2016 ТОВ «Фінансова будівельна компанія «ФІСКО» (далі - ТОВ «ФБК «ФІСКО») на замовлення ДП «Укртелефільм» проведено оцінку майнових прав ДП на квартири та нежитлові приміщення (без паркомісць), які були оцінені станом на дату оцінки в 42 482 501 грн і за цією вартістю поставлені на баланс ДП «Укртелефільм».

У серпні-вересні 2016 року на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2016 у справі № 202/5056/16 були переоформлені майнові права, що належали ДП «Укртелефільм» на об'єкти нерухомості, розташовані в ЖК «Лазурний Блюз» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_92, на інші суб'єкти господарювання.

У зв'язку із цим, протягом 2016-2018 років ДП «Укртелефільм» проводило судово? претензійну роботу, у результаті якої постановою Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/16894/16 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі № 826/14436/16 задоволено позови ДП, визнано недійсними договори та рішення щодо переходу майнових прав на нерухомість до інших користувачів та фактично підтверджено належність ДП майнових прав на 62 об'єкти нерухомості.

24.11.2017 ОСОБА_7 повідомив іншій особі загальну площу нерухомого майна, майновими правами на які володіє ДП, а 26.11.2017 надіслав фотокопію звіту ТОВ «ФБК «ФІСКО» про оцінку майнових прав у 42 482 501 грн (без нежитлових приміщень).

У подальшому 27-28.11.2017 ОСОБА_7 надіслав іншій особі фрагменти Договору від 30.01.2004 про спільну діяльність між ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та ДП із відображенням розподілу об'єктів нерухомого майна між ДП та забудовником.

01.12.2017 у період часу з 21 год 30 хв до 21 год 41 хв ОСОБА_6 від імені ТОВ «Лодокс» підписав договір купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2016 №28/1-13, відповідно до умов якого ДП відчужило на користь ТОВ «Лодокс» майнові права на 67 об'єктів нерухомості за ціною 42 500 000 грн, при цьому 5 об'єктів, а саме майнові права на паркомісця НОМЕР_77, 238, 245, 247, 248, були включені до предмета договору помилково, оскільки ніколи не належали ДП.

Ввечері 04.12.2017 ОСОБА_7 проставив відбиток печатки ДП на договорі купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2016 №28/1-13.

19.12.2017 близько 16 год 00 хв ОСОБА_6 підписав від імені ТОВ «Лодокс» договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13, датований 12.06.2017, та поставив відбиток печатки підприємства. У подальшому, приблизно о 16 год 20 хв, у кафе «Шоколадниця», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 24 (неподалік від адміністративної будівлі Держкомтелерадіо), ОСОБА_7 , як генеральний директор ДП, та ОСОБА_6 , як директор ТОВ «Лодокс», підписали додаткову угоду від 19.12.2017 №1 до договору від 12.06.2017 №28/1-13 та акт приймання-передачі від 19.12.2017 №1, згідно з якими майнові права на належні ДП об'єкти нерухомості за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, передано ТОВ «Лодокс» за 14 500 000,00 грн.

При підписанні зазначених документів ОСОБА_7 був достовірно обізнаний про те, що:

- договору від 12.06.2017 №28/1-13, як і будь-яких інших договорів щодо купівлі-продажу майнових прав, він при вступі на посаду від попереднього генерального директора ДП ОСОБА_13 не отримував, зазначені документи на підприємстві не обліковувалися;

- щодо майнових прав на 62 об'єкти нерухомого майна ведуться судові спори;

- зазначені 62 об'єкти нерухомості арештовані в порядку забезпечення позовів ухвалами Господарського суду м. Києва від 08.09.2016 у справі № 910/16474/16 та від 06.10.2016 у справі № 901/16849/16;

- балансова вартість майнових прав на 62 об'єкти нерухомості на 30.06.2017 та на 30.09.2017 становила 42 487 000 грн, а інші документи щодо вартості цих прав на момент підписання угоди відсутні;

- балансова вартість усіх активів ДП за даними останньої річної звітності перед укладенням договору станом на 31.12.2016 становила 53 936 000 грн;

- відповідно до ст. 73, 73-2 ГК України ДП, як державне унітарне підприємство, мало погодити відчуження майнових прав вартістю понад 25% вартості усіх активів із органом управління - Держкомтелерадіо, чого зроблено не було.

Тобто, до документу (договір від 12.06.2017 № 28/1-13 про купівлю-продаж майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс»), що був підписаний ОСОБА_6 19.12.2017, були внесені завідомо неправдиві відомості щодо його дати (заднім числом), заниженої вартості майнових прав (14 500 000 грн замість 42 487 000 грн), про які йому було достеменно відомо.

Шляхом поєднання 1-4 аркушів підробленого договору, датованого 12.06.2017, із останнім 5-м аркушем договору, датованого 22.08.2016, на якому містилися реквізити і підписи від імені ДП та директора ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 , був виготовлений примірник договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 між ДП «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс».

Державним комітетом телебачення і радіомовлення України не здійснювалася процедура погодження укладення договору № 28/1-13 від 12.06.2017, додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 та акта приймання-передачі № 1 від 19.12.2017.

27.12.2017 ОСОБА_7 отримав звіт № 171210-1 від 10.12.2017, виготовлений від імені оцінювача ТОВ «Аналітичний центр Дробнова» ОСОБА_27 , відповідно до якого вартість належних ДП майнових прав на об'єкти нерухомості за адресою: м. Київ, АДРЕСА_92, становить 14 000 000,00 грн для внесення змін до балансу підприємства.

Відповідно до висновку експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 13.12.2018 № 19/13-3/74-13-2/72-СЕ/18 за результатами проведення комплексної економічно-будівельної та оціночно-будівельної експертизи встановлено наступне:

- станом на 12.06.2017 орієнтовна ринкова вартість 62 об'єктів нерухомого майна за умови, що його введено в експлуатацію та має право власності, до якого прирівнюються і майнові права на об'єкт нерухомого майна, складає 82 232 920,00 грн (без врахування вартості паркомісць НОМЕР_77, 238, 245, 247, 248, включених до предмета договору помилково);

- на 19.12.2017 внаслідок операції з передачі майнових прав за договором від 12.06.2017 № 28/1-13 та додатковою угодою № 1 від 19.12.2017 за умови, що даний об'єкт введено в експлуатацію та станом на той момент має право власності, до якого прирівнюються і майнові права на об'єкт нерухомого майна, та з урахуванням орієнтовної ринкової вартості зазначеного нерухомого майна, завдано матеріальних збитків (шкоди) у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) на загальну суму 67 732 920, 00 грн (без врахування вартості паркомісць НОМЕР_77, 238, 245, 247, 248, включених до предмета договору помилково).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2018 по справі № 910/2692/18 за позовом ДП до ТОВ «Лодокс» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13, позовні вимоги ДП було задоволено повністю, визнано недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13 між ДП та ТОВ «Лодокс» (з усіма додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього) з моменту укладення (рішення залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду м. Києва від 21.02.2019 та ухвалою Касаційного господарського суду від 21.08.2019).

Після одержання майнових прав на об'єкти нерухомого майна внаслідок вчинення вказаного суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, ОСОБА_6 було вчинено з ними правочини, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження майнових прав та володіння ними, джерела їх походження, а також використання цих майнових прав.

У січні 2018 року директор ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 повідомив іншому учаснику товариству - ОСОБА_28 , що йому краще вийти зі складу учасників товариства, на що ОСОБА_28 погодився, щоб безперешкодно вчиняти дії з реєстрації набутого за Договором від 12.06.2017 майна за ТОВ «Лодокс» та подальшої його легалізації.

26.01.2018 директор ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 подав документи для реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Лодокс» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_29 , на підставі яких зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «Лодокс», затвердженого загальними зборами учасників товариства від 25.01.2018 (протокол №25/1). Відповідно до Статуту ОСОБА_28 передав ОСОБА_6 належну йому частку у статутному капіталі товариства та вийшов із його учасників. У цей же день за ТОВ «Лодокс» зареєстровано право власності на квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , а 01.02.2018 - на нежитлове приміщення № НОМЕР_52.

30.01.2018 ОСОБА_6 підписав протокол від 30.01.2018 № 30/2 загальних зборів учасників ТОВ «Лодокс», яким ОСОБА_6 надані повноваження на продаж квартир ОСОБА_23 та ОСОБА_22 на загальну суму не більше 2 100 000,00 грн. У цей же день підписано і нотаріально посвідчено договори купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_34 на користь покупця ОСОБА_23 та квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_14 - на користь покупця ОСОБА_22 . Вартість квартир склала: № НОМЕР_8 - 454 619,37 грн, № НОМЕР_9 - 524 951,91 грн, № НОМЕР_14 - 517 325,49 грн, № НОМЕР_15 - 518 172,87 грн, тобто за ціною, значно нижчою від ринкової, із можливістю розрахунку через 3 роки (не пізніше 30.01.2021).

29.01.2018 підписано і нотаріально посвідчено 6 договорів купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 на користь ТОВ «Бартіон Груп» квартири № НОМЕР_10 за ціною 612 268,50 грн, квартири № НОМЕР_11 за ціною 618 304,95 грн, квартири № НОМЕР_12 за ціною 541 124,63 грн, квартири № НОМЕР_33 за ціною 615 286,73 грн, квартири АДРЕСА_13 за ціною 615 286,73 грн, квартири АДРЕСА_16 за ціною 530 345,25 грн, які розташовані за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, що у середньому вчетверо нижче вартості вказаних об'єктів, встановленої експертизою, із можливістю розрахунку через 3 роки (не пізніше 29.01.2021).

30.01.2018 прийнято рішення збільшити статутний капітал ТОВ «Лодокс» до 5 000 000 грн та затвердити нову редакцію Статуту.

02.02.2018 ОСОБА_6 підписав протокол від 02.02.2018 № 2/1 загальних зборів учасників ТОВ «Лодокс», рішенням яких ОСОБА_6 уповноважено на продаж на користь ТОВ «Бартіон Груп» нежитлового приміщення № НОМЕР_52 за ціною, що не перевищує 800 000 грн.

02.02.2018 підписано і нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» у особі директора ОСОБА_6 нежитлового приміщення № НОМЕР_52 площею 178,1 кв. м за ціною 744 520,34 грн на користь покупця ТОВ «Бартіон Груп».

Із метою створення уявлення виконання ТОВ «Лодокс» зобов'язань за Договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13, протягом березня-квітня 2018 року ТОВ «Лодокс» було перераховано третім особам заборгованість ДП «Укртелефільм» на підставі договорів доручень. А саме, ТОВ «Бартіон Груп» перерахувало ТОВ «Лодокс» через АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти з призначенням «оплата згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна»: 07.03.2018 - 2 000 грн; 07.03.2018 - 74 000 грн; 19.03.2018 - 57 000 грн; 29.03.2018 - 36 000 грн; 03.04.2018 - 3 000 грн, а усього 172 000 грн.

14.03.2018 ОСОБА_6 відчужив належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Лодокс» у розмірі 90% на користь ТОВ «Компанія АЗС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41470925) та у розмірі 10% на користь ОСОБА_30 , окрім того, рішенням учасника ТОВ «Лодокс» (протокол № 14/1) останнього було призначено на посаду директора.

У зв'язку з відчуженням корпоративних прав ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_19 отримав грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США.

Із матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що суд свої висновки щодо винуватості обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень належним чином мотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які оцінено відповідно до закону та їх сукупності.

Так, суд обґрунтовано поклав у основу обвинувального вироку покази свідка ОСОБА_19 , яка пояснила, що готувала проєкт договору купівлі-продажу майнових прав, датованого 22.08.2016.

01.12.2017 перед заповненням самого проєкту договору, коли вони формували істотні умови щодо майнових прав, ОСОБА_20 та ОСОБА_13 повідомили їй, що була проведена оцінка (для того, щоб обліковувати ці майнові права на балансі підприємства, проте, оцінка кожного конкретного об'єкта не проводилася), і загальна вартість майнових прав складає 42 500 000 грн.

Згодом до офісу приїхав ОСОБА_6 , якого вона познайомила з ОСОБА_20 і ОСОБА_13 , а коли договір був готовий, ОСОБА_20 скопіював його на свій комп'ютер, роздрукував договір, і його підписали ОСОБА_6 від імені ТОВ «Лодокс», а ОСОБА_13 - від імені ДП «Укртелефільм», після чого ОСОБА_6 поставив печатку ТОВ «Лодокс» на обох договорах. Оскільки не було печатки ДП «Укртелефільм», вони вирішили, що обидва договори залишаться у ОСОБА_20 , і коли він зможе поставити на них печатки ДП «Укртелефільм», то повідомить її (ОСОБА_19) про це, і передасть їй примірник договору.

ОСОБА_13 та ОСОБА_6 прочитали повністю весь договір і у неї не виникало сумнівів, що вони розуміють те, що підписують, підписали договір лише після його прочитання. Також ОСОБА_13 був безпосередньо присутній при складанні проєкту договору, він сам формулював ціну договору і при підписанні у нього була оцінка про вартість майнових прав. ОСОБА_6 , прочитавши договір, сказав, що «йому все ясно, все зрозуміло, тому можна підписувати», у них не було зауважень і ніяких питань з цього приводу.

04.12.2017 ОСОБА_20 телефоном повідомив її, що не зміг поставити печатку ДП на договір, а 05.12.2017 р. о 10 год 00 хв за попередньою домовленістю ОСОБА_20 біля свого офісу у ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» передав їй аркуш паперу формату А4 із банківськими реквізитами, тому що при підписанні договору 01.12.2017 ними не були зазначені у договорі банківські реквізити ні ДП «Укртелефільм», ні ТОВ «Лодокс», а також передав їй копію договору купівлі-продажу майнових прав за № 28/1-13 від 22.08.2016, на якому вже був відбиток печатки ДП.

Таким чином, станом на 01.12.2017 було сформовано договір купівлі-продажу майнових прав між ТОВ «Лодокс» і ДП «Укртелефільм» від 22.08.2016, а загальна вартість майнових прав складала 42 500 000 грн.

06.12.2017 вона зателефонувала ОСОБА_20 для визначення дати укладення додаткової угоди та акта приймання-передачі, тому що додаткова угода мала би змінювати банківські реквізити сторін і акт приймання-передачі, оскільки у договорі було передбачено, що приймається на підставі акта приймання-передачі.

07.12.2017 об 11 год 35 хв із метою подальшої підготовки проєктів додаткової угоди та акта приймання-передачі вона зателефонувала ОСОБА_6 і попросила його надіслати їй банківські реквізити ТОВ «Лодокс», а він, наскільки вона зрозуміла, переадресував це своєму знайомому ОСОБА_31 .

08.12.2017 ОСОБА_21 познайомив її з ОСОБА_12 і ОСОБА_32 , під час їхньої спільної зустрічі обговорювалися питання реалізації договору купівлі-продажу 2016 - технічна інвентаризація, первинна реєстрація права власності тощо.

Від ОСОБА_20 їй стало відомо, що майнові права перебували у спорах і судових провадженнях, але він її запевнив, що всі судові спори є формальними і ведуться з політичних міркувань самого ДП «Укртелефільм», тому не мають будь-якого реального підґрунтя. Окрім того, зі слів ОСОБА_20 , ДП «Укртелефільм» відчужує свої майнові права та будь-яке майно лише за згодою з органом управління - «Держкомтелерадіо», при цьому він надав їй копію листа-згоди Держкомтелерадіо від 26.08.2016 за № 2734/29/12 і повідомив, що у 2010 році «Держкомтелерадіо» вже надавало подібну згоду і, нібито, подібної додаткової згоди взагалі не потребується.

Але, ознайомившись із цим листом, вона повідомила ОСОБА_21 , що зміст цього листа не відповідає меті, має двозначне трактування, і що потрібно підготувати інший договір, у якому була б чітко передбачена згода цього органу управління на укладення цього договору, на що він погодився і наказав їй створити ці проєкти, які будуть йти на користь ТОВ «Лодокс», у яких буде згода органу управління для ДП «Укртелефільм» на укладення відповідної угоди.

Увечері 09.12.2017 вона створила файл під назвою «Ответ комитета», зміст якого стосувався надання згоди «Держкомтелерадіо» на укладення договору купівлі-продажу майнових прав, роздрукувала його і передала ОСОБА_21 , який, у свою чергу, передав його ОСОБА_12 для того, щоб той забезпечив підписання цього проєкту листа представниками «Держкомтелерадіо».

Згодом їй стало відомо, що у період з 08.12.2017 до 19.12.2017, ОСОБА_21 передав ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 42 000 доларів США, які йшли на сприяння для ДП «Укртелефільм» та «Держкомтелерадіо» за укладення договорів, у тому числі і за це погодження. Отримавши цей проєкт листа, ОСОБА_12 сказав, що він не зможе забезпечити оригінал цього листа, і ОСОБА_21 прийняв рішення відмовитися від участі у цьому проєкті, але ОСОБА_12 повідомив, що отримані кошти вже розподілені, відтак, вся сума не буде повернена ОСОБА_21 . Зважаючи на ці аргументи, він вирішив продовжити реалізацію цього проєкту договору, тому вони продовжили готувати проєкти додаткової угоди та акта приймання-передачі.

Загалом між ОСОБА_21 та ОСОБА_12 було погоджено такий розподіл обов'язків: ОСОБА_21 займається нотаріусами, оплатою нотаріальних витрат, технічною інвентаризацією, забезпеченням приватних підприємств, які стали потім вигодо набувачами цих об'єктів; ОСОБА_12 повинен був забезпечити належну процесуальну поведінку державного сектору, куди входило ДП «Укртелефільм» ( ОСОБА_13 , ОСОБА_20 і ОСОБА_7 ) і «Держкомтелерадіо» ( ОСОБА_33 ).

У зв'язку з цим, ОСОБА_21 сформував певний бюджет приблизно на 30-35 000 доларів США, який зберігався у неї для покриття всіх цих витрат, які вона фіксувала у власному нотатнику; чистий прибуток був поділений спочатку у пропорції 50/50, а згодом 70% - ОСОБА_21 , а 30% - ОСОБА_12 .

Таким чином, після їхньої зустрічі 08.12.2017 і під час подальшого спілкування у них розпочалася процедура технічної інвентаризації об'єктів нерухомості.

09.12.2017 вона почала спілкування з спеціалістом у сфері будівництва та проєктування ОСОБА_34 (з яким її раніше познайомив ОСОБА_21 ) з приводу того, що планується інвентаризація і необхідно забезпечити якогось представника-інженера, і 10.12.2017 повідомила ОСОБА_35 адресу об'єктів нерухомості, і надіслала йому фото, на якому була зображена копія договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 22.08.2016 на суму 42 500 000 грн.

11.12.2017 ОСОБА_36 повідомив їй, що надіслав її номер телефону інженеру, який фактично буде виконувати технічну інвентаризацію, і в цей же час до неї зателефонував представник приватного ОСОБА_37 , з яким вона узгодила час та місце зустрічі для здійснення технічної інвентаризації.

Після цього, в той же день вона телефоном повідомила ОСОБА_12 , що він повинен 12.12.2017 забезпечити доступ до кожного об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, щоб здійснити фізичний замір цих об'єктів, але ОСОБА_38 відповів, що не має такої можливості, тому потрібно буде забезпечити примусове відкриття дверей. ОСОБА_21 сказав їй, що забезпечить явку свого колишнього охоронця - ОСОБА_39

12.12.2017 у першій половині дня біля ЖК «Лазурний Блюз» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, вона зустрілися з ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , працівниками ОСОБА_40 і ОСОБА_41 , а також генеральним директором ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 здійснив самостійне проникнення до квартир із залученням працівників з боку ОСОБА_12 для складання документів - тобто, вона і ТОВ «Лодокс» не брали в цьому участі.

ОСОБА_42 та ОСОБА_43 здійснювали фізичний замір цих об'єктів, а ОСОБА_44 координував їх дії щодо місця розташування кожного об'єкту, оскільки всі об'єкти були розташовані у різних секціях. У результаті, протягом 12-13.12.2017 їм вдалося потрапити до квартир АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 .

У другій половині дня 13.12.2017 вона повідомила ОСОБА_45 і ОСОБА_46 про те, що інвентаризація об'єктів нерухомості буде завершена, але її можливо зробити лише на певну частину об'єктів, посилаючись на те, що на іншу частину неможливо потрапити, тому що є певні квартири, які облаштовані додатковим тамбуром, куди можна потрапити тільки за допомогою власників приміщень, розташованих поряд, або можна було потрапити через ліфт із магнітною карткою, доступ до якого не був забезпечений. Таким чином, на частину приміщень були виготовлені технічні паспорти без виїзду на місце на підставі архівних даних.

15.12.2017 ОСОБА_36 під час спілкування повідомив їй, що здійснить технічну інвентаризацію без цих замірів за суму 21 500 грн.

Пізніше, коли була завершена технічна інвентаризація і були виготовлені технічні паспорти, відбулася зустріч між ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , під час якої ОСОБА_49 повідомив про необхідність перегляду вартості майнових прав і суми договору, тому що 42 500 000 грн є майже ринковою ціною і потрібно її зменшити, в результаті чого було прийнято рішення про зменшення ціни до 14 500 000 грн, при цьому ОСОБА_49 сказав зробити так, щоб перший договір був на 13 500 000 грн, а ОСОБА_7 буде її збільшувати до 14 500 000 грн.

Для того, щоб була завершена технічна інвентаризація, 18.12.2017 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 вона надіслала копію договору купівлі-продажу майнових прав на 42 500 000 грн, датованого 22.08.2016.

19.12.2017, перебуваючи в офісі ОСОБА_46 по АДРЕСА_94, у його присутності вона спілкувалася з ОСОБА_20 , тому що він виконував посадові обов'язки керівника юридичного департаменту ДП «Укртелефільм», до того ж, за інформацією ОСОБА_12 з приводу дати, визначення конкретної ціни, інших характеристик, банківських реквізитів цього підприємства їй необхідно звертатися і робити все через ОСОБА_20 , оскільки він володіє цією інформацією і знає, хто і коли перебував на відповідних посадах. Так, перший договір підписував ОСОБА_13 , а акт приймання-передачі і додаткову угоду мав підписувати ОСОБА_7 .

Отримавши всі необхідні дані, вона сформувала проєкти додаткової угоди та акта приймання-передачі в друкованому та електронному вигляді; у договорі від 22.08.2016 вона скоригувала дату договору, зазначивши замість «22.08.2016 р.» - дату «12.06.2017 р.», а суму договору «42 500 000 грн» змінила на «13 500 000 грн».

Приблизно у цей же проміжок часу ОСОБА_21 , виконуючи роль так званого інвестора, анонсував, що за укладення базового договору він перерахує певну грошову суму з ТОВ «Лодокс» на ДП «Укртелефільм». Це було потрібно йому для того, щоб мотивувати ОСОБА_7 на підписання акта приймання-передачі та додаткової угоди, оскільки вже є договір, він виконується, є проплати по ньому, тому можна підписувати додаткову угоду та акт приймання-передачі.

Крім того, оскільки планувалося перепідписання додаткової угоди, акта приймання-передачі і основного договору, то ОСОБА_12 було прийнято рішення, що основний договір, враховуючи минуле підписання, має бути підписаний у офісі в ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», а підписання додаткової угоди та акта приймання-передачі буде біля «Держкомтелерадіо», де знаходиться ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_21 погодив, що договір буде підписано датою «12.06.2017 р.», а додаткова угода - датою «19.12.2017 р.».

19.12.2017 у другій половині дня, у кафе «Шоколадниця» на вул. Хрещатик у м. Києві поблизу Держкомтелерадіо, під час зустрічі її, ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 було підписано договір купівлі-продажу майнових прав, додаткову угоду та акт приймання-передачі між ДП «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс», підписи виконали ОСОБА_130 і ОСОБА_7, про що вона телефоном повідомила ОСОБА_21 .

19.12.2017 ОСОБА_6 підписав договір купівлі-продажу майнових прав безпосередньо перед підписом додаткової угоди та акта приймання-передачі, тобто основний договір купівлі-продажу на той момент ще не був підписаний ОСОБА_13 . Угода, яка була підписана однією стороною, тобто лише ОСОБА_6 , і не була підписана ОСОБА_13 , у присутності ОСОБА_7 була передана ОСОБА_20 для того, щоб він забезпечив підписання цієї угоди ОСОБА_13

ОСОБА_7 підписував додаткову угоду і акт приймання-передачі до того договору, якого фактично не існувало, тому що його екземпляр фактично не підписаний і знаходився у присутнього на зустрічі ОСОБА_20 . До того ж, вважає, що ОСОБА_7 знав, що договір підроблений, оскільки він читав цей договір, а також він повідомив про це ОСОБА_12 .

Вона знала, що договір підписувався « заднім числом », адже фактично договір підписували у грудні 2017, хоча проєктний договір був датований 22.08.2016.

У першій половині дня 20.12.2017 поблизу Кардіоцентру по вул. Народного ополчення у м. Києві ОСОБА_20 передав їй оригінал договору купівлі-продажу майнових прав за № 28/1-13 від 12.06.2017 р. на загальну суму 13 500 000 грн, як їй стало відомо згодом, був підроблений шляхом заміни титульних аркушів.

ОСОБА_21 повідомив їй, що реєстрацією об'єктів нерухомості буде займатися ОСОБА_51 , з яким ОСОБА_52 познайомив її ще у 2016 році, тому після підписання договору, додаткової угоди та акта приймання-передачі на бульварі Л. Українки у м. Києві біля ресторану «Марокана» відбулася зустріч між нею, ОСОБА_53 та ОСОБА_21 , під час якої ОСОБА_54 надав Романовському список об'єктів нерухомості, код ДП, а згодом вони передали йому оригінали договору купівлі-продажу майнових прав, додаткової угоди та акта приймання-передачі для того, щоб він забезпечив чинну реєстрацію.

21.12.2017 вона повідомила ОСОБА_55 , що повинен бути зареєстрований хоча б один об'єкт нерухомості, оскільки договором передбачено, що ТОВ «Лодокс» здійснює оплату за майнові права після того, як буде здійснена державна реєстрація права власності, а ОСОБА_56 , у свою чергу надіслав їй перелік документів, які необхідні для реалізації державної реєстрації, і повідомив її про те, що квартири та нежитлові приміщення згідно зі списком вже зареєстровані, а також що на все майно накладені арешти, надіславши при цьому їй фото постанови про накладення арешту державним виконавцем, яке вона відправила ОСОБА_12 , на що він відповів, що всі спори є міжусобними і не мають ніякого реального змісту, а також те, що арешти накладені за заявою ДП «Укртелефільм», а оскільки він представляє інтереси ДП, то немає ніяких причин для хвилювань, що буде якась перешкода у реалізації цих об'єктів.

ОСОБА_51 повідомив їй про вартість реєстрації - 25 000 доларів США або квартира на 50-52 м? або 40 000 доларів США, крім того, ще 400-500 доларів США як винагорода реєстратору і також необхідно компенсувати державний збір, тобто це та сума, яка була названа ним для того, щоб була здійснена реєстрація. Також ОСОБА_51 попросив надіслати на адресу електронної пошти його помічника копії технічних паспортів і скан-копію оплати.

Згодом стало відомо, що до моменту укладення додаткової угоди та акта приймання-передачі не було зареєстроване право власності на квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_42 .

У подальшому - 22.12.2017 вона, за вказівкою ОСОБА_12 , яка була погоджена з ОСОБА_21 , попросила ОСОБА_55 , у якого перебував оригінал договору купівлі-продажу майнових прав, додаткової угоди та акта приймання-передачі, замовити оцінку вартості майнових прав станом на 10.12.2017 таким чином, щоб їх вартість не перевищувала 12-13 000 000 грн.

22.12.2017 ОСОБА_51 повідомив їй, що вартість оцінки складатиме 1 200 доларів США, про що вона повідомила ОСОБА_21 , який погодився на цю пропозицію.

Але, надалі відносини між ОСОБА_57 і ОСОБА_48 значно погіршилися і приблизно 25.12.2017 ОСОБА_21 прийняв рішення про припинення співпраці з ОСОБА_57 , про що вона повідомила останнього.

27.12.2017 їй стало відомо, що оцінка була виконана ТОВ «Аналітичний центр Дробнова», та в той же день ОСОБА_58 передав їй і ОСОБА_59 всі плани квартир, на підставі яких була виготовлена певна кількість технічних паспортів.

23.01.2018 ОСОБА_21 домовився із ОСОБА_53 про вартість реєстрації, узгодивши її у розмірі 15 000 доларів США, після чого ОСОБА_56 надіслав їй картку прийому заявки про реєстрацію і того ж дня була зареєстрована квартира АДРЕСА_16 .

Пізніше ОСОБА_51 повідомив її ( ОСОБА_60 ), що решту квартир буде зареєстровано 26.01.2018, коли ж була здійснена реєстрація права власності, ОСОБА_49 та ОСОБА_52 провели між собою розподіл квартир: ОСОБА_21 належатимуть квартири: АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 і НОМЕР_16, та нежитлове приміщення № НОМЕР_52 (об'єкти, які зареєстровані за ТОВ «Бартіон Груп»), а ОСОБА_12 належатимуть квартири № № НОМЕР_8, АДРЕСА_9 , АДРЕСА_43 , і з того моменту розпочалася підготовка щодо реєстрації прав власності від ТОВ «Лодокс» на добросовісних набувачів.

24.01.2018 ОСОБА_21 прийняв рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «Бартіон Груп», де єдиним засновником і директором був ОСОБА_61 , тому що це підприємство мало виступити у ролі наступного покупця всіх цих об'єктів.

25.01.2018 вона створила проєкт рішення загальних зборів про збільшення статутного капіталу, нову редакцію статуту тощо, які надіслала на електронну пошту приватного нотаріуса ОСОБА_29 , а 26.01.2018 надіслала приватному нотаріусу ОСОБА_62 , яка проводила реєстрацію збільшення статутного капіталу.

Крім того, у цей же період часу, коли ОСОБА_21 вирішив збільшити статутний капітал ТОВ «Бартіон Груп», він також прийняв рішення про зміну складу засновників ТОВ «Лодокс», про що вона (ОСОБА_19) також підготувала проєкти рішень загальних зборів ТОВ «Лодокс», відповідно до яких ОСОБА_28 , який перебував у складі співзасновників, мав відчужити належну йому частку ОСОБА_6 ; вона також підготувала ці проєкти, які надіслала приватному нотаріусу ОСОБА_29

26.01.2018 на підставі поданих ОСОБА_6 і ОСОБА_28 документів були внесені зміни до статутного капіталу, внаслідок чого ОСОБА_6 став єдиним власником і директором ТОВ «Лодокс», при цьому рішення про зміну директора не приймалося, а державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_63 була здійснена державна реєстрація права власності на квартири: АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 і АДРЕСА_34 за ТОВ «Лодокс».

Протягом 26-29.01.2018 вона замовила через ОСОБА_64 план розташування нежитлового приміщення АДРЕСА_44 , на підставі якого і за допомогою ОСОБА_65 був виготовлений технічний паспорт, а у ОСОБА_65 замовила звіти про оцінку вартості об'єктів нерухомості. Окрім того, створила проєкти рішень загальних зборів ТОВ «Лодокс» і ТОВ «Бартіон Груп», якими вони надавали повноважень своїм директорам на укладення таких договорів.

ОСОБА_21 також повідомив її, що всі договори купівлі-продажу, які будуть укладатися між ТОВ «Лодокс» і ТОВ «Бартіон Груп», будуть посвідчені саме приватним нотаріусом ОСОБА_62

29.01.2018 у приміщенні свого офісу за адресою: м. Київ, вул. Прорізна 3, приватний нотаріус ОСОБА_62 у присутності її ( ОСОБА_66 ) посвідчила договори купівлі-продажу квартир: АДРЕСА_10 - вартістю договору 612 268,50 грн, № НОМЕР_11 - вартістю 618 304,95 грн, № НОМЕР_12 - вартістю 541 124,63 грн, № НОМЕР_33 - вартістю 615 286,73 грн, № НОМЕР_13 - вартістю 615 286,73 грн, № НОМЕР_15 - вартістю 530 345,25 грн. Таким чином, були укладені договори купівлі-продажу квартир між ТОВ «Лодокс» у особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67

30.01.2018 у приміщенні свого офісу, за адресою: м. Київ, вул. Прорізна 3, приватний нотаріус ОСОБА_62 посвідчила збільшення ОСОБА_68 статутного капіталу ТОВ «Бартіон Груп».

Надалі, вона підготувала проєкт протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Лодокс» від 30.01.2018, який власноруч підписав ОСОБА_6 , та отримала у ОСОБА_65 звіти про оцінку вартості об'єктів нерухомості.

30.01.2018 ріелтор ОСОБА_45 - ОСОБА_69 доставив до офісу приватного нотаріуса ОСОБА_62 ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , після чого приватний нотаріус ОСОБА_62 посвідчила договори купівлі-продажу квартир: № НОМЕР_8 - вартістю 454 619,37 грн та № НОМЕР_15 - вартістю 518 172,87 грн, які були укладені між ТОВ «Лодокс» і ОСОБА_23 , а квартир № НОМЕР_9 - вартістю 524 951,91 грн та № НОМЕР_14 - вартістю 517 325,49 грн, які були укладені між ТОВ «Лодокс» та ОСОБА_22

01.02.2018 державним реєстратором КП «Державна реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_63 було здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_52 за ТОВ «Лодокс», у зв'язку з чим вона повідомила ОСОБА_70 , що найближчим часом також планується продаж цього нежитлового приміщення, оскільки згідно з їх домовленостями воно розподілялося за ОСОБА_21

02.02.2018 між ТОВ «Лодокс», директором якого був ОСОБА_6 , та ТОВ «Бартіон Груп» був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № НОМЕР_52, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_71 . Для оформлення цього договору вона створила проєкти рішень загальних зборів учасників товариств, які були підписані відповідно ОСОБА_6 і ОСОБА_72 а вартість продажу становила 744 520,34 грн.

Оскільки площі проданих квартир були значними - приблизно по 150 кв. м, ОСОБА_21 прийняв рішення про поділ цих квартир на декілька об'єктів відповідно до їх конфігурації.

06.02.2018 вона звернулася до ОСОБА_65 з приводу виготовлення технічних паспортів на об'єкти нерухомості та висновку про технічну можливість поділу об'єкту, тобто поділити великі квартири на менші. ТОВ «Бартіон Груп» стало власником об'єктів нерухомості і воно прийняло рішення про поділ об'єктів нерухомості, а через декілька днів вона отримала у ОСОБА_65 висновки та технічні паспорти, які відповідали раніше узгодженому поділу.

09.02.2018 за її проханням приватний нотаріус ОСОБА_62 виготовила та зареєструвала дублікати договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15 , замість втрачених, та, відповідно, були посвідчені довіреності на право продажу відповідних квартир залежно від того, хто був власником квартири, на ім'я ОСОБА_73 , при цьому він забрав дублікати цих договорів і саму довіреність, щоби вони не передавалися власникам.

15.02.2018 у присутності ОСОБА_74 , її та ОСОБА_75 був посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 , який був укладений між представником ОСОБА_22 - ОСОБА_76 та ОСОБА_77

16.02.2018 на підставі поданої заяви ОСОБА_72 від імені ТОВ «Бартіон Груп» щодо поділу об'єктів, технічного паспорту та висновку про можливість поділу об'єкта нерухомості приватний нотаріус ОСОБА_62 здійснила державну реєстрацію поділу, внаслідок чого утворилися наступні квартири: № № 324а, АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 та АДРЕСА_13 .

Наприкінці лютого 2018 р. ОСОБА_21 прийняв рішення про продаж квартир, які набуті ТОВ «Бартіон Груп», добросовісним набувачам, для чого він залучив ОСОБА_78 та ріелторів ОСОБА_79 та ОСОБА_80

ОСОБА_12 реалізовував належну йому частку об'єктів нерухомого майна через ріелторів ОСОБА_69 та ОСОБА_81 , який також залучався до продажу та реалізації тих об'єктів, які безпосередньо належали ОСОБА_21 .

Наприкінці лютого - на початку березня 2018, усвідомлюючи, що ТОВ «Лодокс» повинно виконати своє зобов'язання перед ДП, а жодна з квартир фактично продана не була, окрім квартири АДРЕСА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_21 було прийнято рішення про зміну розміру та способу виконання зобов'язання - зокрема, замість безпосереднього перерахунку грошових коштів на користь ДП, ТОВ «Лодокс» повинно сплатити заборгованість ДП перед третіми особами на підставі відповідних укладених договорів-доручень. Загалом рішення про зміну способу виконання зобов'язання ТОВ «Лодокс» було прийнято у зв'язку з наявністю спору між трудовим колективом та ДП; та оскарження цього договору у господарському суді. Укладення таких договорів мало на меті уникнути безпосереднього зарахування грошових коштів на розрахункові рахунки ДП, оскільки вони були арештовані; укріпити або посилити залежність посадових осіб ДП від рішень і дій ОСОБА_12 , що також було доручено самим ОСОБА_12 на виконання ним відповідних договорів; легалізувати договір купівлі-продажу майнових прав, оскільки цей договір вже був у процесі його оскарження.

Реалізація мала відбуватися наступним чином - кожен договір-доручення передбачав пункт у наступній редакції: «У зв'язку з тим, що довіритель та повірений мають один до одного зустрічні однорідні вимоги, що випливають із умов даного договору та договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р., то сума заборгованості повіреного перед довірителем зменшується на розмір суми, що була сплачена повіреним на розрахунковий рахунок тієї юридичної особи, перед якою ДП мало таку заборгованість». Всього було укладено чотири договори-доручення: 07.03.2018 р. - оплата заборгованості ДП перед ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» у розмірі 74 806,54 грн; 19.03.2018 р. - оплата заборгованості ДП перед ПП «Сакура М 4» у розмірі 56 000 грн; 29.03.2018 р. - оплата заборгованості ДП перед ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» у розмірі 36 391,60 грн; 03.04.2018 р. - оплата заборгованості ДП перед ПАТ «Київводоканал» у розмірі 2 694,96 грн.

ТОВ «Лодокс» сплачувало на рахунок кредиторів грошові кошти за рахунок тих грошових коштів, які отримало від ТОВ «Бартіон Груп» - тобто, ТОВ «Бартіон Груп» перераховувало грошові кошти на ТОВ «Лодокс», а ТОВ «Лодокс» перераховувало ці грошові кошти безпосередньо за договорами-дорученнями. Зокрема ОСОБА_18 отримав інформацію про розмір грошових коштів, що були сплачені ТОВ «Лодокс», саме від ОСОБА_12

08.03.2018 їй стало відомо, що ДП «Укртелефільм» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017, про що цього ж дня повідомила ОСОБА_12 .

З цього приводу у них з ОСОБА_21 велись перемовини щодо можливості ДП відмовитися від поданого позову, оскільки ДП вже скасувало раніше видані ним довіреності і розірвало договори з адвокатами, які представляли інтереси ДП. Втім, усвідомлюючи, що ДП з різних причин не може відмовитися від поданого позову, ОСОБА_12 все ж таки переконав ОСОБА_21 у тому, що цей судовий процес можна розцінювати як один із способів легалізації укладеного договору.

Надалі, у березні 2018 ОСОБА_21 прийняв рішення про зміну складу засновників ТОВ «Лодокс», повідомивши, що директором та засновником товариства замість ОСОБА_6 має бути ОСОБА_30 , який також виконував функції номінальних засновників та директорів інших підприємств, які контролювалися ОСОБА_21 .

На виконання вказівки ОСОБА_21 вона отримала від ОСОБА_82 паспортні дані ОСОБА_83 , підготувала проєкти статуту, протоколи загальних зборів та 14.03.2018 надіслала їх приватному нотаріусу ОСОБА_29 , яка прийняла у ОСОБА_6 і ОСОБА_83 заяви про внесення відомостей про юридичну особу, а також посвідчила їх підписи на відповідних заявах.

14.03.2018 ОСОБА_6 відчужив належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Лодокс» у розмірі 90% на користь ТОВ «Компанія АЗС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41470925) та у розмірі 10% на користь ОСОБА_30 , окрім того, рішенням учасника ТОВ «Лодокс» (протокол № 14/1) ОСОБА_30 було призначено на посаду директора.

У зв'язку з відчуженням корпоративних прав ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 у її присутності отримав грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США, про що написав власноруч відповідну розписку.

На початку квітня 2018 ОСОБА_21 повідомив, що у нього є клієнт, який хоче придбати квартиру АДРЕСА_11 , яка розподілялася за ОСОБА_21 і яка належала на праві приватної власності ТОВ «Бартіон Груп», але за умови, якщо продавцем цієї квартири буде не юридична, а фізична особа.

З цією метою ріелтор ОСОБА_84 запропонував своєму знайомому ОСОБА_85 стати власником цієї квартири, на що останній погодився, та 06.04.2018 між ТОВ «Бартіон Груп» в особі ОСОБА_67 та ОСОБА_86 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_11 , який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_29 , для продажу була використана оцінка вартості об'єкту нерухомості у розмірі 175 372,50 грн, яка була отримана ОСОБА_19 через ОСОБА_87 ; але уже за звітом про оцінку, який був сформований оцінювачем ОСОБА_88 , оцінка складала вже 700 488 грн (цей звіт був підготовлений ріелторами ОСОБА_12 ).

З метою збереження юридичного контролю за цією квартирою 10.05.2018 ОСОБА_21 прийняв рішення про оформлення довіреності на ім'я ОСОБА_82 , яка була посвідчена цього ж дня.

У цей період, у 2018 році вона разом з ОСОБА_21 почали спілкування з ОСОБА_89 - представником ЮК «Алексееев, Борчуков і партнери», який здійснював представництво інтересів забудовника у цьому спорі по об'єкту ЖК «Лазурний Блюз», та за результатами їх перемовин був розроблений проєкт попереднього договору купівлі-продажу, який мав бути укладений між ТОВ «Лодокс» та ТОВ «Міжнародні інвестиційні технології», та який відображав домовленості ОСОБА_46 та ОСОБА_90 з приводу розподілу квартир - зокрема, за ТОВ «Міжнародні інвестиційні технології» мали бути розподілені квартири АДРЕСА_47 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , а ТОВ «Лодокс» повинно було сприяти у подальшій реалізації реєстрації об'єктів нерухомості, зокрема скасування арештів, подання відповідних клопотань тощо.

У подальшому між ОСОБА_48 та ОСОБА_47 було досягнуто згоди, що саме ОСОБА_49 буде організовувати процес скасування арешту майна і прийняття такого рішення Господарським судом міста Києва, а вона підготувала заяву до суду про скасування арешту, яку 13.06.2018 надіслала ОСОБА_7 , яку останній підписав та разом із копією протоколу ліквідаційної комісії ДП та документами, що підтверджували його повноваження, повернув їй 15.06.2018 поблизу «Держкомтелерадіо», та вона подала вказані документи до суду.

21.06.2018 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення клопотання ДП про скасування арешту у відповідній справі.

Після здійснення розподілу квартир між собою та іншими учасниками ОСОБА_52 прийняв рішення про здійснення поточного ремонту квартири АДРЕСА_13 , яка була згодом розділена на квартири № 396а та № 396б, залучивши для цього свого колишнього охоронця ОСОБА_39 та ОСОБА_91

22.08.2018 її було призначено на посаду директора ТОВ «Лодокс» з метою представництва у справі за позовом ДП про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, але у подальшому за рішенням суду трудові відносини між ТОВ «Лодокс» та нею припинено.

Договір, який визнавався недійсним, був датований 12.06.2017 і з урахуванням підписаного додатку сума договору складала 14 500 000 грн. Позовну заяву подавало ДП «Укртелефільм», тому вона не пам'ятає, ким вона була підписана. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу з додатками, однак від касаційної скарги вона відмовилася, зазначивши свої доводи у супровідному листі у т. 34, оскільки вона вважає, що договір є недійсним; на час відправлення листа про відмову від касаційної скарги їй вже було пред'явлено підозру. Відмова від касаційної скарги - це виключно її ініціатива, про що вона також повідомляла САП вже після того, як вона її подала.

Господарський суд міста Києва визнав недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, оскільки: 1) порушено процедуру його укладення, тому що не було згоди органу управління - «Держкомтелерадіо», тобто був порушений публічний порядок; 2) на момент укладення договору суд встановив, що не було майнових прав на об'єкти, які відчужувалися. Частина з них була зареєстрована за іншими фізичними і юридичними особами. Однак господарський суд не досліджував всі квартири і об'єкти, оскільки вони не були предметом дослідження. Так, предмет дослідження прав на кожну з квартир постав вже у цьому кримінальному провадженні. На той період часу було встановлено, що на момент підписання угоди між ТОВ «Лодокс» та ДП «Укртелефільм» ті квартири, які були зареєстровані згодом за ТОВ «Лодокс», у процесі укладення договору, додаткової угоди та акта приймання-передачі взагалі не були зареєстровані за будь-ким. Реєстрація права власності на них була скасована у листопаді 2017 за заявою самого власника - інших юридичних осіб, які не мають ніякого відношення до цього кримінального провадження. Згідно з витягами з реєстрів у т. 3, на ці об'єкти нерухомості права власності не були зареєстровані.

Вона не формувала договір купівлі-продажу квартир іншим набувачам від імені ТОВ «Лодокс», оскільки договори формує нотаріус і посвідчує кожний правочин окремо, а лише готувала статутні документи ТОВ «Лодокс», проєкти документів загальних зборів засновників, які надавали право директору на укладення відповідного правочину. Все це нею робилося за вказівками ОСОБА_21 , оскільки він був директором ТОВ «Лодокс», яке здійснювало продаж об'єктів нерухомості, і не підписувала жодного документа, хоча зробила для себе висновок, що той договір є юридично некоректним. Потім, коли вже дійшли згоди з приводу реалізації самого проєкту договору, коли формувалися договори і у подальшому заднім числом підписувалися додаткові угоди та інші правочини до тих договорів, які ще не існували, вона оцінила це як протиправне діяння.

Також судом в основу обвинувального вироку покладено досліджені письмові докази, зокрема дані:

- протоколу огляду речей від 05.07.2018 - вилученого у ОСОБА_7 під час проведення 22.06.2018 обшуку мобільного телефона, під час дослідження якого у листуванні виявлено смс-листування ОСОБА_7 наступного змісту. Так, ОСОБА_7 надсилає іншій особі: 24.11.2017 інформацію такого складу «квартири - 2307,9, офісні - 766,1, машиномісця - 31; 26.11.2017 сторінку висновку про оцінку майнових прав ДП УСТФ «Укртелефільм», виготовлену ТОВ «Фінансова будівельна компанія «ФІСКО», відповідно до якої вартість майнових прав, що належать ДП, складає 42 282 501 грн; 27.11.2017 - фрагменти договору про спільну діяльність, укладеного у 2004 р. між ДП УСТФ «Укртелефільм» та ЗАТ Міжнародна інвестиційна компанія» з розподілом об'єктів нерухомості між забудовником та ДП; 01.12.2017 ОСОБА_7 повідомляє іншу особу: «Угода готова»; 01.12.2017 ОСОБА_7 повідомляє іншу особу: «Угода підписана - на руках у ОСОБА_92 . В понеділок передає ОСОБА_93 »; 04.12.2017 о 10:44 год ОСОБА_7 повідомляє іншу особу: « ОСОБА_94 ( ОСОБА_95 ) стверджує, що я повинен поставити печатку на підписані примірники угоди і залишити їх у нього. Це так?», на що отримує відповідь: «Ні, Угода буде у вас». ОСОБА_7 повідомляє: «Скажіть йому про це» на що отримує відповідь: «Залишите у нього угоду. Це навіть краще». 04.12.2017 о 14:31 год інша особа з'ясовує у ОСОБА_7 : « ОСОБА_96 ще не зустрічалися?», на що отримує відповідь ОСОБА_7: « ОСОБА_94 стверджує, що погодив з Вами питання печатки і залишення угоди у нього. Просить зустрічі на вечір». Інша особа, повідомляє ОСОБА_7 : «Так, я десь 30 хв. розмовляв з ним та з підписантом, на вечір, то на вечір». Після чого ОСОБА_7 питає: «Так що, ставить печатку і залишать?», на що отримує відповідь: «Так. Все буде у ОСОБА_92, я, звичайно, гарант». 04.12.2017 о 19:22 год інша особа, питає у ОСОБА_7 : «Ще не зустрілися?»; 04.12.2017 о 19:31 год ОСОБА_7 надсилає іншій особі 2 фотографії 5-го аркуша Договору купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2016, на одному з яких містяться підписи ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , а також печатки ДП УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс», а на іншому - печатка ДП УСТФ «Укртелефільм» відсутня; 04.12.2017 о 20:52 год інша особа надсилає ОСОБА_7 фото 5-го аркуша Договору купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2016, на одному з яких містяться підписи ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , а також печатка ТОВ «Лодокс». Також ця особа питає у ОСОБА_7: «У тебе є щось з підписом ОСОБА_97 »; 04.12.2017 о 20:55 год ОСОБА_7 питає у іншої особи: ОСОБА_98 питає, чи є у мене щось з підписом ОСОБА_97 »; 04.12.2017 о 21:02 год ОСОБА_7 надсилає іншій особі, фотокопії документів, на яких містяться зразки підписи ОСОБА_13 ; 04.12.2017 о 21:12 год інша особа, питає у ОСОБА_7 : «Тобто, він підписав?», на що ОСОБА_7 відповідає: «« ОСОБА_94 сьогодні ще до полудня стверджував, що зустрічався з ОСОБА_131 особисто (він зараз в Києві) і той підписав. Як на мене то фантастика, але можливо він щось таке знає аргументне»; 27.12.2017 о 12:41 год інша особа надсилає ОСОБА_7 фотокопію аркушу звіту про оцінку майнових прав ДП УСТФ «Укртелефільм» без підпису та печатки оцінювача - ТОВ «Аналітичний центр Дробнова», вартість складає 14 000 000 грн (т. 11 арк. 58-951; т. 44 арк. 163-179);

- оригіналу Додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 до Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13, з підписами від імені директора ДП ОСОБА_7 та від імені директора ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 без відтисків печаток, згідно з якою у зв'язку з зниженням ринкової вартості майнових прав сторони домовились про викладення окремих пунктів Договору в наступній редакції: п. 4.1. загальна вартість квартири при вказаній площі становить 14 500 000,00 грн, що на момент здійснення оплати є достатнім для придбання; п. 3.4. грошова сума у розмірі 500 000,00 грн протягом 15 днів з моменту реєстрації прав власності на об'єкт нерухомості за Покупцем, грошова сума у розмірі 14 000 000,00 грн у строк до 29.03.2018 р. (т. 3 арк. 234-235);

- оригіналу Акта приймання-передачі № 1 від 19.12.2017 до Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13, з підписами від імені директора ДП ОСОБА_7 та від імені директора ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 з відтисками печаток, згідно якими передано від ДП на користь ТОВ «Лодокс» 67 об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, на суму 14 500 000, 00 грн (т. 3 арк. 236-237);

- висновку судової-технічної експертизи документів від 25.03.2019 р. № 24588/24589/18-33 Київського НДІСЕ МЮ України, згідно якими у Договорі купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. текст аркушу 5 надрукований неодночасно з текстом аркушів 1-4 (не в один друкуючий цикл пристрою), а виконаний за допомогою іншого знакосинтезуючого пристрою із лазерною технологією друку ніж тексти на аркушах 1-4. При цьому п'ятий аркуш раніше не складав з аркушами 1-4 одного цілого, а був скріплений з іншим (іншими) аркушами Тобто, досліджуваний Договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. виконаний за допомогою монтажу шляхом використання аркушу паперу, на якому вже містилися: друкований тест, відтиски печаток від імені Української студії телевізійних фільмів («Укртелефільм») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОДОКС» та підписи від імені ОСОБА_13 та ОСОБА_6 (т. 29 арк.116-126);

- висновку судової-технічної експертизи документів від 18.03.2019 р. № 71/1 Українського НДІСТтСЕ СБ України, згідно з якими друкований текст на 1, 2, 3, 4 аркушах та друкований текст на 5 аркуші (на якому містяться підписи керівників підприємств ОСОБА_13 та ОСОБА_6 та відбитки печаток) у Договорі купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. (примірник наданий 26.02.2019 р. ОСОБА_99 на запит від 25.02.2019 р. № 0423-188/6487), ймовірно, виконані за допомогою різних друкуючих пристроїв (картриджів) (т. 29 арк.139-144);

- протоколу за результатами проведення НСРД (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 26.03.2019, згідно з яким встановлено наступне.02.02.2019 ОСОБА_6 у спілкуванні мобільним телефоном надає інформацію невстановленій особі «Если я вообще, что взял эти квартиры себе, чи вони були на мою фірму зачислены, чи вже передали - мені їх ніхто не передавав. Я тільки купив права, юридичні права купив і все, фізичні, то есть права», «Я прийшов, підписав договір і все; я цих людей не знав», «Я знав, що ця - вона адвокат; вона в мене була юрист, вона все це замутила, вона все це знала, а мені нічого не говорила, що я куплю ці квартири, і буду їх продавати, а ті квартири були (проблемні). Гроші я не перераховував, я купив тільки права на квартири, гроші ніякі не перераховував, бо грошей не було, прав купив «за повітря». 12.02.2019 ОСОБА_6 у спілкуванні мобільним телефоном надає інформацію ОСОБА_100 : «Ти знаєш, що цей договір фіктивний, я підписав фіктивний договір». 13.02.2019 ОСОБА_6 у спілкуванні мобільним телефоном надає інформацію: «Ну, которая была этот мой юрист, которая все сделала, я ей все доверил, она сделала, я сам вообще не знал, что она там делала, и как она это делала». 26.02.2019 ОСОБА_6 у спілкуванні мобільним телефоном надає інформацію ОСОБА_101 : «То, что я права купил, я не купил их, я приобрел их. И я никакие деньги не перечислял, эти прав были у меня на рассмотрении на моей фирме. А мне инкриминируют, что я причастен к этому. А вообще, к кому причастен, если мне продали, например, права? Дали, не продали! А дали мне права эти, чтобы я распоряжался квартирами. Чтобы я их продавал» (т. 35 арк.139-192);

- додатків до протоколів за результатами проведення НСРД (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) у порядку ч. 6 ст. 99 КПК України) від 09.02.2021, згідно з якими, зокрема: 26.02.2018 ОСОБА_7 і інша особа вирішують взяти «належне» квартирою чи грошима, та обговорюють складність продажу квартири «з таким проблемним хвостом»; 27.02.2018 ОСОБА_7 у розмові з іншою особою висловлює задоволення рішенням суду, яким підтверджено перехід права власності на квартири до ТОВ «Лодокс»; 05.03.2018 ОСОБА_18 повідомляють, що ОСОБА_7 готували до підписання відповідних інвестиційних угод; 19.03.2018 ОСОБА_7 обговорює участь у продажу квартир особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження; 21.03.2018 ОСОБА_7 обговорює з іншою особою, що якби дійсно мали місце попередні договори в той період (2016 р.), то нічого тоді не заважало зареєструвати права на квартири, Якщо цього не зроблено, то використовується така ж схема, яку використав і покупець. Як наслідок це для них спрощує заперечення проти цих угод тим, що на відчуження потрібна згода комітету. У ході розмови підтверджують, що без згоди комітету відчужувати майнові права УСТФ «Укртелефільм» не мало права; 18.05.2018 ОСОБА_7 обговорює з ОСОБА_102 , яку відповідь на запит ФДМУ дати щодо причин відсутності звітів про наявність майнових прав із урахуванням того, що майнові права на балансі підприємства та були оцінені на початку 2017 р. у 42 млн. грн; 21.05.2018 ОСОБА_7 обговорює з ОСОБА_18 запит ФДМУ щодо причин відсутності у звітності майнових прав (т. 38 арк.151-154);

- додатків до протоколів за результатами проведення НСРД (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) у порядку ч. 6 ст. 99 КПК України) від 29.04.2021, згідно з якими, зокрема: 12.06.2018 ОСОБА_7 у розмові з іншою особою підтвердив, що питання підписання угод розглядалося давно; 13.06.2018 інша особа повідомляє ОСОБА_7 , що «вони» вже стоять на грані завершення реєстрації, але ще «висять» арешти майна 17-18 року; що ОСОБА_103 (ОСОБА_7) вже підписав все, що потрібно, все готово, потрібно подати, і все; що він «розрулив» ситуацію, але все одно будемо «його» збивати, оскільки тяжко кожного разу його так «нахиляти» - підпише ОСОБА_103 , а «він» поставить печатку і все інше; 15.06.2018 ОСОБА_7 повідомляє невстановлену особу і свого сина про те, що була «страшно активна робота на цьому тижні по завершенню отого ж всього важливого питання, нарешті зробили все, що може бути, ми все узгодили, в середу будуть закриті усі питання; я вже більше не підписую ніяких документів, нічого» (т. 41 арк. 237-238);

- протоколу огляду від 01.08.2018 вилучених у ОСОБА_13 документів: договорів, актів прийому-передачі, аудиторських звітів, довідки, ухвали та постанови судів тощо; При цьому судом встановлено, що в оглянутому Договорі купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 22.08.2016, укладеному між УСТФ «Укртелефільм» в особі генерального директора ОСОБА_13 та ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 , в п. 4.1 зазначено, що «загальна вартість об'єктів нерухомості при вказаній площі становить 42 500 000,00 (сорок два мільйони п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок, що на момент здійснення оплати є достатнім для придбання та перегляду не підлягає» (т. 17 арк.87-228);

- звіту про незалежну оцінку майнових прав на нерухомість від 2016, згідно з якими вартість об'єктів нерухомості (24 квартир), розташованих за адресою: АДРЕСА_49 , становить 42 482 501, 00 грн (т. 5 арк.8-51);

- висновку судової економічно-будівельно-технічної та оціночно будівельної експертизи від 13.12.2018 р. № 19/13-3/74-13-2/72-СЕ/18 ДНДЕКЦ МВС України, згідно з яким ринкова вартість об'єктів нерухомості: квартир АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 загальною площею 2704,2 кв. м; нежитлових приміщень №№ НОМЕР_66, АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 ; паркомісць (гаражів) №№ НОМЕР_65, АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 , АДРЕСА_59 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_60 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_61 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_62 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_63 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_64 , АДРЕСА_65 , АДРЕСА_66 , АДРЕСА_67 , АДРЕСА_68 , АДРЕСА_69 , АДРЕСА_70 , НОМЕР_67, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , станом на 12.06.2017 р. за умови, що даний об'єкт введено в експлуатацію та станом на той момент мав право власності, до якого прирівнюються і майнові права на об'єкт нерухомого майна складає 82 430 660,00 грн, а станом на 19.12.2017 р. - складає 83 220 460,00 грн. Станом на 19.12.2017 р. внаслідок операції з передачі майнових прав згідно договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 р. № 28/1-13 та додаткової угоди від 19.12.2017 р. № 1 на квартири АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 загальною площею 2704,2 кв. м; нежитлових приміщень №№ НОМЕР_66, АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 ; паркомісць (гаражів) №№ НОМЕР_65, АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 , АДРЕСА_59 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_60 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_61 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_62 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_63 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_64 , АДРЕСА_65 , АДРЕСА_66 , АДРЕСА_67 , АДРЕСА_68 , АДРЕСА_69 , АДРЕСА_70 , НОМЕР_67, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , за умови, що даний об'єкт введено в експлуатацію та станом на той момент мав право власності, до якого прирівнюються і майнові права на об'єкт нерухомого майна та з урахуванням орієнтовної ринкової вартості зазначеного нерухомого майна завдано матеріальних збитків (шкоди) у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) у загальній сумі 68 720 460,00 грн. (т. 25 арк.1-205, т. 28 арк.1-169);

- протоколу обшуку від 22.06.2018 (проведено на підставі ухвали від 18.06.2018 слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва), згідно з якими у помешканні ОСОБА_19 було виявлено та вилучено печатки різних ТОВ, у т. ч. ТОВ «Лодокс», ноутбук, блокноти, документи, флеш-накопичувачі та грошові кошти (т. 6 арк.14-21);

- протоколу огляду від 18.07.2018 - 06.08.2018 вилучених у ОСОБА_19 під час проведення 22.06.2018 обшуку речей, відповідно до яких у користуванні ОСОБА_19 знаходилися ноутбук, флеш-накопичувачі, статут ТОВ «Бартіон Груп», інформація щодо квартир по АДРЕСА_72 , договори з ТОВ «Лодокс», фото паспорту ОСОБА_6 , договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі квартир, додаткова угода до договору купівлі-продажу, технічні паспорти на квартири АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_73 , витяги з реєстру прав власників ТОВ «Лодокс», рішення про реєстрацію майнових прав на квартири за ТОВ «Лодокс», а також документи, які стосуються переходу прав власності на об'єкти нерухомого майна (квартири, паркомісця та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, від Укртелефільму до ТОВ «Лодокс», а згодом до ТОВ «Бартіон Груп», скан-копії паспортів ОСОБА_23 і ОСОБА_22 (т. 6 арк.22-201; т. 7 арк.1-151);

- протоколу огляду від 05.07.2018 - 10.07.2018 вилучених у ОСОБА_19 під час проведення 22.06.2018 обшуку речей - круглих печаток різних ТОВ, у тому числі печатки ТОВ «Лодокс»; при огляді блокноту виявлено записи з приводу витрат на виготовлення технічних паспортів, схеми з участю ОСОБА_104 та ОСОБА_105 , розрахунки площі квартир відчужених ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ТОВ «Лодокс»; оригінал Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13; оригінал Додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 р. до Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13 з підписами від імені директорів ДП і ТОВ «Лодокс»; оригінал Акта приймання-передачі № 1 від 19.12.2017 р. до Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13 з підписами від імені директорів ДП і ТОВ «Лодокс»; копія Акта приймання-передачі № 1 від 19.12.2017 р. до Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13 з підписами від імені директорів ДП і ТОВ «Лодокс»; копії судових рішень; оригінал Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13 з підписами від імені директорів ДП і ТОВ «Лодокс»; оригінали та ксерокопії планів-схем квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_74 ; оригінали технічних паспортів, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і договорів купівлі-продажу квартир №№ НОМЕР_16, АДРЕСА_12 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , нежитлового приміщення № НОМЕР_52, розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93; аркуш з відтисками круглої печатки ТОВ «Лодокс»; аркуші з зразками підписів (т. 8 арк.25-77);

- протоколу огляду від 06.07.2018 - 17.07.2018 речей з додатками, дисками, поясненнями та звітом - вилученого у ОСОБА_19 мобільного телефона, під час дослідження якого встановлено, що у месенджерах «Телеграм», «Вайбер», «ВатсАпп» знаходиться інформація на підтвердження спілкування ОСОБА_19 з іншими особами з вирішення низки питань щодо оцінки вартості майнових прав, за Договором купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р., їх реєстрації та подальшого відчуження (т. 8 арк. 78-257, т. 9 арк, 1-110);

- протоколу огляду від 18.07.2018 - 02.08.2018 речей з додатками, диском та поясненнями - вилученого у ОСОБА_19 під час проведення 22.06.2018 обшуку ноутбука та флеш-накопичувачів, під час дослідження якого встановлено, що у ньому знаходиться інформація щодо належного ДП «Укртелефільм» (державі) нерухомого майна, проєкти договорів, додаткових угод, актів, витягів, проєкти клопотань до суду про скасування арешту майна ДП від імені ОСОБА_7 , документи, які стосуються діяльності ТОВ «Лодокс» та ТОВ «Баратіон Груп» (т. 9 арк.111-167);

- протоколу додаткового огляду від 11.09.2018 речей - вилученого у ОСОБА_19 мобільного телефона, під час дослідження якого виявлено листування ОСОБА_19 з ОСОБА_21 , директором ТОВ «Бартіон Груп» ОСОБА_72 , ОСОБА_106 , та реєстратором ОСОБА_107 , які стосуються перепродажу належного ДП «Укртелефільм» (ТОВ «Лодокс») нерухомого майна, та державної реєстрації прав на нерухоме майно за іншими суб'єктами (т. 9 арк. 168-290);

- протоколу додаткового огляду від 16.10.2018 речей - вилученого у ОСОБА_19 мобільного телефона, під час дослідження якого виявлено листування ОСОБА_19 з охоронцем ОСОБА_108 з приводу допомоги у зламі дверей квартир на АДРЕСА_75 ; з ОСОБА_36 з приводу виготовлення технічних паспортів квартир на АДРЕСА_75 ; з ОСОБА_12 з приводу зламу дверей у квартири на АДРЕСА_75 , виготовлення нових технічних паспортів та надсилання ОСОБА_109 фотокопій документів по квартирам на АДРЕСА_75 (т. 10 арк. 15-61);

- протоколу обшуку від 06.02.2019 (проведено на підставі ухвали від 29.01.2019 слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва), під час якого у помешканні ОСОБА_19 було виявлено та вилучено аркуші паперу з написами « № НОМЕР_68. НОМЕР_52, НОМЕР_12, НОМЕР_16», схема «Укртелефільм» - ТОВ «Лодокс» із зазначенням грошових у доларах США, «№ 525», «нотаріус цена в доверенности не указана» (т. 10 арк.85-96);

- протоколу огляду від 11.02.2019 вилучених у ОСОБА_19 під час проведення 06.02.2019 обшуку аркуша паперу, на якому містяться записи у схематичному вигляді щодо реалізації майнових прав на об'єкти нерухомого майна ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ТОВ «Лодокс»; блокноту, в якому містяться записи щодо державного реєстратора ОСОБА_110 , який здійснив державну реєстрацію належних ДП «УСТФ «Укртелефільм» квартир на АДРЕСА_95 у м. Києві на користь ТОВ «Лодокс»; записи щодо квартир на АДРЕСА_75 (т. 10 арк.97-119);

- протоколу обшуку від 06.02.2019 (проведено на підставі ухвали від 28.01.2019 слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва), під час якого у помешканні ОСОБА_7 було виявлено та вилучено мобільний телефон, документи у паперовому і електронному вигляді, баланси ДП «Укртелефільм» за 2015-2016 р. р., де обліковані майнові права щодо квартир на АДРЕСА_75 (т. 10 арк.151-156);

- протоколу обшуку від 22.06.2018 (проведено на підставі ухвали від 18.06.2019 слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва), під час якого у помешканні голови комісії з перетворення ДП ОСОБА_18 було виявлено та вилучено мобільний телефон, копія заочного рішення суду від 16.08.2016 р., проєкт договору інвестування в будинок на АДРЕСА_75 , скан-копія додаткової угоди № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. (т. 10 арк.179-184);

- протоколу обшуку від 22.06.2018 (проведено на підставі ухвали від 18.06.2019 слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва), під час якого у помешканні ОСОБА_7 було виявлено та вилучено блокнот, грошові кошти, документи та печатку ДП «Укртелефільм» (Статут, контракт з ОСОБА_7 , протоколи засідання комісії з реорганізації ДП, листи ФДМ України, довіреності на представництво інтересів ДП, печатки ТОВ «ТЕРРА-ВК ЛТД Ко» і «Телерадіокомпанія ТЕРРА-ТВ» (т. 11 арк.14-26);

- протоколу огляду від 06.07.2018 речей - вилучених у ОСОБА_7 під час проведення 22.06.2018 обшуку речей, під час дослідження якого у блокноті містяться записи «По квартирах? Чому вже дві зареєстровані? Викуп був 100% всі нежитл. нам не цікаві», «мотивація по квартирам (т. 11 арк.27-50);

- протоколу огляду від 05.07.2018 речей - вилучених у ОСОБА_7 під час проведення 22.06.2018 обшуку печатки ДП «Укртелефільм», печаток ТОВ «ТЕРРА-ВК ЛТД Ко» і «Телерадіокомпанія ТЕРРА-ТВ» (т. 11 арк.53-56);

- протоколу огляду від 10.07.2018 речей - вилучених у ОСОБА_7 під час проведення 22.06.2018 обшуку флеш-накопичувачів і жорсткого диску, на яких виявлено папки «Ярослав Інв», «ДП УСТФ», «УГОДИ», файли «Договір Інвестиційний», «Зміна Додаткова Угода Інвест» «Статут Укртелефільм», «Договір інвестування в реалізацію проєкту будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_95 у м. Києві», «Пояснення ОСОБА_7 . Голові комісії з реорганізації «Укртелефільма» (т. 11 арк. 117-186, т. 16 арк.1-207);

- протоколу огляду з додатками від 18.07.2018 речей - вилученого у ОСОБА_7 під час проведення 22.06.2018 р. обшуку ноутбука, в якому виявлені документи в електронному вигляді: «Договір інвестування в реалізацію проєкту будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_95 у м. Києві», «Угода про остаточне врегулювання спорів і розбіжностей», «Акт розподілу квартир по АДРЕСА_95 у м. Києві» та ін. (т. 12 арк.1-209, т. 15 арк.1-207);

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.11.2018;

- нотаріальної справи від 15.03.2018 щодо укладення 15.03.2018 р. ОСОБА_23 договору купівлі-продажу квартири № НОМЕР_8 по АДРЕСА_95 у м. Києві (яку він придбав у ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 ) ОСОБА_111 (т. 13 арк.6-48);

- нотаріальних справ від 29.01.2018 щодо укладення 29.01.2018 ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 договору купівлі-продажу квартири № НОМЕР_33 по АДРЕСА_95 у м. Києві на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 (т. 14 арк.1-29), щодо укладення 29.01.2018 ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 договору купівлі-продажу квартири № НОМЕР_13 по АДРЕСА_95 у м. Києві на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 (т. 14 арк.30-69), щодо укладення 29.01.2018 ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 договору купівлі-продажу квартири № НОМЕР_16 по АДРЕСА_95 у м. Києві на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 (т. 14 арк.70-109), від 02.02.2018 щодо укладення 02.02.2018 ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № НОМЕР_52 по АДРЕСА_95 у м. Києві на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 (т. 14 арк.110-151), від 15.02.2018 щодо укладення 15.02.2018 ОСОБА_76 від імені ОСОБА_22 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_76 (яку він придбав у ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 ) на користь ОСОБА_75 (т. 14 арк.152-200), від 06.04.2018 щодо укладення 06.04.2018 ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_77 (яку він придбав у ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 ) на користь ОСОБА_112 (т. 14 арк.210-247);

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.07.2018 (т. 15 арк.9-13);

- нотаріальних справ від 30.01.2018. щодо укладення 30.01.2018 договору купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_78 на користь ОСОБА_23 (т. 15 арк.21-43), щодо укладення 30.01.2018 договору купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_76 на користь ОСОБА_22 (т. 15 арк.44-70), щодо укладення 30.01.2018 договору купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_79 на користь ОСОБА_22 (т. 15 арк.71-94), щодо укладення 30.01.2018 договору купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_80 на користь ОСОБА_23 (т. 15 арк.95-118), від 29.01.2018 щодо укладення 29.01.2018 договору купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_81 на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 (т. 15 арк.119-164), щодо укладення 29.01.2018 договору купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_82 на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 (т. 15 арк.165-193), щодо укладення 29.01.2018 договору купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_83 на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 (т. 15 арк.194-222);

- протоколу обшуку від 06.02.2019 (проведено на підставі ухвали від 28.01.2019 слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва), під час якого у помешканні ОСОБА_6 було виявлено та вилучено копії договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р., письмові звернення, пояснення (т. 18 арк.166-172);

- протоколу огляду від 14.03.2019 вилучених у помешканні ОСОБА_6 під час проведення 06.02.2019 обшуку копій договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс», скарги директора ТОВ «Лодокс» до Міністерства юстиції України з проханням скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Лодокс» на квартири АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_48 та нежитлове приміщення АДРЕСА_84 (т. 18 арк.173-174);

- протоколу огляду від 01.03.2019 вилучених у ОСОБА_113 мобільних телефонів і накопичувача на жорсткого магнітному диску. Як встановлено судом, у мобільному телефоні Xiaomi Redmi 3S знаходиться листування між ОСОБА_19 та ОСОБА_114 у період з 06.02.2018 по 23.06.2018 з приводу узгодження процесу виготовлення звітів про оцінку квартир по АДРЕСА_75 з заниженням їх реальної вартості, технічних паспортів, висновків про можливість поділу об'єктів нерухомого майна («ждем витяг по НОМЕР_11 кв.», «оценка готова»; «мы просто проведем регистрацию - а документы в понедельник заберем», «по тех. паспорту - да, последний вариант», «подскажите пожалуйста, а какая рыночная стоимость нежилого помещения под АТП, адрес: АДРЕСА_96»). Також судом встановлено, що у накопичувачу на жорсткому магнітному диску Seagate ST 3500413AS знаходяться: файл «Сделано» з проєктом документу, в якому зазначено, що розрахунок оцінок та розроблених технічних паспортів на об'єкти нерухомості по АДРЕСА_75 за ринковою вартістю за 1 кв. м становить 650 доларів США, натомість оцінку виготовлено за вартістю 150 доларів США за 1 кв. м, за що замовником сплачено 1500-00 грн за кожний об'єкт; бланки довіреностей від ТОВ «ВИП КОНСАЛТИНГ» і ТОВ «Б-Т-І» про уповноваження ОСОБА_65 , фотокопії з інтернет-ресурсів щодо нерухомості по АДРЕСА_95 у м. Києві і інформація щодо аналізу ринку нерухомості, в т. ч. квартири по АДРЕСА_75 ; проєкти звіту про оцінку квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_85 ; копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на квартири АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_86 ; копії титульних аркушів технічних паспортів на квартири АДРЕСА_10 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_86 ; копія договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс», копія додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 р. до договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс», копія акта приймання-передачі № 1 від 19.12.2017 р. до договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс» (т. 19 арк.1-293);

- протоколом огляду з додатками від 28.02.2019 відомостей щодо номерів мобільного зв'язку, згідно якого встановлено і проаналізовано із застосуванням системи аналізу телекомунікаційних і геопросторових даних факти спілкування між собою за допомогою мобільних пристроїв та фактів зустрічей з прив'язкою до базових станцій за період з 2016 р. по 2018 р. ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_26 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_117 , ОСОБА_74 , ОСОБА_73 (т. 20 арк.109-248);

- протоколу огляду від 06.12.2019 згідно з якими встановлено, що ТОВ «Бартіон Груп» перерахувало ТОВ «Лодокс» через АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти з призначенням «оплата згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна»: 07.03.2018 - 2 000 грн; 07.03.2018 - 74 000 грн; 19.03.2018 - 57 000 грн; 29.03.2018 - 36 000 грн; 03.04.2018 - 3 000 грн, а усього 172 000 грн. Інші платежі з призначенням «оплата згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна» не здійснювалися (т. 21 арк.208-211);

- протоколів огляду від 20.09.2018 квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , №№ НОМЕР_6, АДРЕСА_10 та АДРЕСА_10 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_87 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_88 , АДРЕСА_11 ), АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 ( АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 ), АДРЕСА_13 ( АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 ), АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , НОМЕР_11 НОМЕР_69), АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 (НОМЕР_70), АДРЕСА_13 (НОМЕР_71), НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , якими встановлено фактичну наявність квартир та непридатність для проживання без проведення додаткових ремонтних робіт (т. 27 арк.36-63, 75-88, 91-99);

- протоколу огляду від 20.09.2018 нежитлових приміщень № НОМЕР_64, розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_97, яким встановлено фактичну наявність нежитлових приміщень за вказаною адресою (т. 27 арк. 64-70);

- протоколу огляду від 20.09.2018 паркомісць (гаражів) № НОМЕР_65, НОМЕР_72, НОМЕР_6, НОМЕР_73, НОМЕР_61, НОМЕР_74, НОМЕР_62, НОМЕР_75, НОМЕР_67, розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_97, яким встановлено фактичну наявність нежитлових приміщень за вказаною адресою (т. 27 арк.71-74);

- листа Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 15.01.2019, згідно якими Держкомтелерадіо не здійснювалася процедура погодження укладення Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТВ «Лодокс» від 22.08.2016 р. № 28/1-13; укладення Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13 з додатковою угодою; укладення Додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 р. до Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ставлять під сумнів законність і обґрунтованість вироку, яким встановлено вину обвинувачених.

Щодо доводів апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 колегія суддів звертає увагу на таке.

Посилання сторони захисту на те, що досудове розслідування розпочалося за заявою групи осіб, зацікавлених у привласненні майнових прав та студії «Укртелефільм», що підписання документів, зазначених у обвинуваченні, зламало цю злочинну схему не може прийматись до уваги, оскільки володіння обвинуваченим відомостями про привласнення майнових прав та злочинну схему не могло мати іншого законного реагування, крім звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. Таким чином, відчуження майнових прав жодним чином не могло вплинути на протиправну поведінку, на думку обвинуваченого, інших осіб.

ЄСПЛ у рішенні від 13.01.2026 (справа № 54353/20) підкреслив законний інтерес громадськості до надання та доступності інформації про кримінальні провадження, і що функціонування судової системи становить суспільний інтерес. Також ЄСПЛ вказав, що у цьому контексті дозволи на розкриття матеріалів відповідних кримінальних справ були надані відповідно до правил кримінального процесу, а розкриття здійснювалося НАБУ відкрито і публічно.

Відповідно до положень ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

А відтак, оприлюднення НАБУ інформації про кримінальне провадження в статті «Справа «Укртелефільму» не може порушувати ні вимог ст. 222 КПК України, ні прав інших осіб.

Твердження в апеляційній скарзі, що розслідування розпочато 12.02.2018, але в матеріалах наявні телефонні розмови, нібито проведені в листопаді-грудні 2017 року, свідками яких могли бути лише суб'єкти спілкування, є безпідставним, так як сторона обвинувачення посилалась на доказ - смс-листування ОСОБА_7 у листопаді-грудні 2017 року, виявлене в телефоні останнього, а не на телефонні розмови.

Зміст розмов ОСОБА_7 з 26.02.2018 до 21.05.2018, викладений у вище вказаних додатках до протоколів за результатами проведення НСРД (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) в порядку ч. 6 ст. 99 КПК України) від 09.02.2021 (т. 38 арк.151-154) безпосередньо стосується обставин відчуження майнових прав ДП «Укртелефільм» і їх достовірність жодним чином не може перебувати у причинному зв'язку з тим, що останній з 22.12.2017 не очолював підприємство.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах провадження оригіналу договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 22.08.2016 не може прийматись до уваги, оскільки вищезазначені докази безспірно свідчать, що останню сторінку цього договору з підписами та печатками використано для підробки останньої сторінки договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017, тобто договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 22.08.2016, як матеріальний об'єкт припинив існування.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2018 по справі № 910/2692/18 визнано недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 р. (квартири НОМЕР_76, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 загальною площею 2704,2 кв. м; нежитлові приміщення №№ НОМЕР_64; паркомісця (гаражі) №№ НОМЕР_65, НОМЕР_72, НОМЕР_6, НОМЕР_73, НОМЕР_61, НОМЕР_74, НОМЕР_62, НОМЕР_75, НОМЕР_67, розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_97), укладений між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «ЛОДОКС» з усіма додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього, з моменту укладення (т. 30 арк.64-75).

Твердження в апеляційній скарзі, що у цій справі позивач ставив вимогу про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, а не сфальшованим, і Господарський суд м. Києва у справі №910/2692/18 визнав договір недійсним, а тому сторони визнали його справжнім юридично, колегія суддів вважає помилковим, оскільки згідно з цивільним процесуальним законодавством, господарським процесуальним законодавством (діючим на час розгляду позову) позивач не міг ставити інших вимог щодо оспорюваного договору, крім визнання його недійсним або неукладеним.

Заперечення в апеляційній скарзі наявності у ДП «Укртелефільм» станом на 01.01.2016 майнових прав на 62 об'єкти нерухомості, а також посилання на те, що майнові права в грудні 2017 року були спірними і отримати від них вигоду підприємству в найближчій перспективі було малоймовірним спростовується даними вищевказаного Акта приймання-передачі № 1 від 19.12.2017 до Договору купівлі-продажу майнових прав між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» від 12.06.2017 р. № 28/1-13, з підписами від імені директора ДП ОСОБА_7 та від імені директора ТОВ «Лодокс» ОСОБА_6 із відтисками печаток, згідно якої передано від ДП на користь ТОВ «Лодокс» 67 об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, на суму 14 500 000, 00 грн (т. 3 арк.236-237), тобто на час підписання цього Акта ОСОБА_7 не мав сумнівів у належності майнових прав ДП «Укртелефільм» на вказані об'єкти.

Суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_7 , будучи призначеним на посаду генерального директора ДП «УСТФ «Укртелефільм»» на термін із 21.06.2017 р. до 20.06.2018 р. відповідно до укладеного з Головою Держкомтелерадіо ОСОБА_26 контракту № 225, як керівник державного підприємства, в силу наданих йому повноважень, був достовірно обізнаний про наявність у ДП майнових прав на 62 об'єкти нерухомості: 24 квартири, 31 паркомісце і 7 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, які були поставлені на баланс ДП «Укртелефільм» за вартістю 42 482 501 грн (без вартості паркомісць).

Маючи умисел на відчуження належних ДП майнових прав на об'єкти нерухомості за заниженою ціною - у сумі 14 500 000 грн на користь ТОВ «Лодокс», ОСОБА_7 діяв усупереч інтересам служби, з порушенням передбаченої законом процедури, якою передбачено, що ДП як державне унітарне підприємство мало погодити відчуження майнових прав вартістю понад 25% вартості усіх активів з органом управління -Держкомтелерадіо, чого ним зроблено не було, умисно приховуючи в такий спосіб свої злочинні дії.

Також ОСОБА_7 усвідомлював, що внаслідок зловживання ним своїм службовим становищем та у зв'язку з підписанням та використанням ним у злочинній діяльності завідомо підробленого документа, можливе настання негативних наслідків для ДП «Укртелефільм», у зв'язку з незаконним вибуттям із власності ДП майнових прав на об'єкти нерухомості і недоотримання ДП грошових коштів, та свідомо бажав їх настання внаслідок вчинення активних, послідовних та узгоджених з іншим обвинуваченим дій, які були спрямовані на досягнення єдиного злочинного результату.

Окрім того, ОСОБА_7 , як генеральний директор ДП був достовірно обізнаний про те, що:

- договір від 12.06.2017 р. № 28/1-13, як і будь-які інші договори щодо купівлі-продажу майнових прав він при вступі на посаду від попереднього генерального директора ДП ОСОБА_13 не отримував, зазначені документи на підприємстві не обліковувалися;

- зазначені 62 об'єкти нерухомості, щодо яких ведуться судові спори, арештовані в порядку забезпечення позовів ухвалами Господарського суду м. Києва від 08.09.2016 р. у справі № 910/16474/16 та від 06.10.2016 р. у справі № 901/16849/16;

- балансова вартість майнових прав на 24 квартири та 7 об'єктів нежитлових приміщень на 30.06.2017 та на 30.09.2017 становила 42 487 000 грн, а інші документи щодо вартості цих прав на момент підписання угоди відсутні.

Указані обставини ОСОБА_7 особисто підтвердив під час допиту в суді в якості обвинуваченого, зазначивши, що квартир на балансі ДП не було, звіт Фінансово-будівельної компанії «Фіско» щодо вартості квартир він не бачив, а у столі робочого кабінету випадково знайшов один маленький аркуш паперу, де було написано слово «Фіско» і що оцінка складає 42 000 000 грн, також 2 квартири у тексті були закреслені.

Йому відомо, що ТОВ « Фінансова будівельна компанія «Фіско» здійснила оцінку майна і передала ДП відповідні документи, але розрахунок за проведення оцінки не було здійснено, тому у 2018 році ТОВ «Фінансова будівельна компанія «Фіско» звернулася до суду з позовом про стягнення грошових коштів за здійснення оцінки з ДП «УСТФ «Укртелефільм».

Коли його було призначено на посаду генерального директора ДП «УСТФ «Укртелефільм», необхідно було звітувати за попередній квартал, та коли він підписував звіти, то бачив, що у звіті було зазначено, що нематеріальні активи складають 42 000 000 грн.

Але, незважаючи на вказані обставини, ОСОБА_7 як генеральний директор ДП підписав 19.12.2017 від імені ДП «Укртелефільм» додаткову угоду від 19.12.2017 № 1 та акт приймання-передачі від 19.12.2017 № 1 до завідомо підробленого документа - договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13, датованого 12.06.2017 р. про купівлю-продаж майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс», згідно яких майнові права на належні ДП об'єкти нерухомості, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_98, передано ТОВ «Лодокс» за 14 500 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 усвідомлював можливості, які надає йому займана посада генерального директора державного підприємства як службової особи, якій надано право підписувати документи, які надають право на розпорядження належним державі майном, розумів можливість отримання як для себе особисто, так і для інших осіб, неправомірної вигоди шляхом зловживання своїм службовим становищем, із використанням завідомо підробленого документа, мав умисел на використання службового становища всупереч інтересам служби, та переслідував корисливий мотив, маючи на меті отримання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи - ТОВ «Лодокс», директором якого був ОСОБА_6 .

Також, вирішуючи питання доведеності використання ОСОБА_7 службового становища всупереч інтересам служби та використання підробленого документа, суд виходив з такого.

Як передбачено розділом 2 «Права та обов'язки» контракту № 225, ОСОБА_7 був наділений наступними правами та обов'язками, зокрема:

- вжити заходів до збереження майна підприємства, недопущення витрачання коштів на не передбачені статутом цілі;

- неухильно дотримуватися законодавства при списанні та відчуженні державного майна.

Як передбачено ч. 19 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» відчуження майна державних підприємств та господарських товариств з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного капіталу в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

Відповідно до п. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності (затв. постановою КМ України від 06.06.2007 р. № 803; в ред. постанови КМ України від 23.10.2019 р. № 884) відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законами (далі - суб'єкт управління).

Пунктом 9 зазначеного Порядку передбачено, що рішення про надання згоди на відчуження майна приймається відповідним суб'єктом управління у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа.

Генеральний директор ДП ОСОБА_7 , відчужуючи належні ДП майнові права на об'єкти нерухомості за заниженою ціною - у сумі 14 500 000 грн на користь ТОВ «Лодокс», діяв із порушенням передбаченої законом процедури, якою передбачено, що ДП як державне унітарне підприємство мало погодити відчуження майнових прав вартістю понад 25% вартості усіх активів з органом управління - Держкомтелерадіо. Цього ОСОБА_7 зроблено не було для умисного приховування в такий спосіб своїх злочинних дій.

Також судом встановлено, що генеральний директор ДП ОСОБА_7 , підписуючи додаткову угоду від 19.12.2017 № 1 та акт приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 до договору від 12.06.2017 № 28/1-13 про купівлю-продаж майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс», був достовірно обізнаним про те, що договір є підробленим документом.

Так, він був достеменно обізнаний про підписання Договору від 22.08.2016 № 28/1-13 1.12.2018, вартість майнових прав у якому складала 42 500 000 грн, підписав додаткову угоду від 19.12.2017 № 1 та акт приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 до Договору від 12.06.2017, до якого були внесені завідомо неправдиві відомості щодо його дати (заднім числом) та заниженої вартості майнових прав (13 500 000 грн замість 42 487 000 грн).

Зазначене свідчить про усвідомлення ним факту, що для підписання додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 та акта приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 він використав підроблений документ (Договір від 12.06.2017 № 28/1-13 про купівлю-продаж майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс»).

Підписані та завірені печаткою ДП додаткова угода від 19.12.2017 № 1 та акт приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 до підробленого документа - договору від 12.06.2017 № 28/1-13 про купівлю-продаж майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс», хоча і мали ознаки цивільно-правової угоди, але й були способом скоєння злочину, оскільки були спрямовані на неправомірне вибуття майнових прав на об'єкти нерухомості із власності держави в особі ДП «Укртелефільм» на користь іншої юридичної особи за заниженою ціною.

Укладання ОСОБА_7 додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 та акта приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 до договору від 12.06.2017 № 28/1-13 про купівлю-продаж майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс», вчинено ним всупереч інтересам служби, що свідчить про використання ОСОБА_7 службового становища всупереч інтересам служби.

Вказані висновки суду відповідають вищевказаним дослідженим доказам, а доводи сторони захисту їх не спростовують,

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що твердження сторони захисту, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 та ч. 2 ст. 364 КК України є неспроможним.

Саме лише посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 надали договір та переконали у його справжності висновку суду не спростовує, що суд не навів доказів змови ОСОБА_7 з іншими особами, не містить правових доводів, а тому не приймається до уваги.

Згідно з ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста або експерта забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

Доводи сторони захисту, які зводяться до того, що судом не проведено допит свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 не підтверджені даними, що такі можуть дати показання, які стосуються суті пред'явленого обвинувачення.

Крім того, стороною захисту не спростовано посилання сторони обвинувачення про оголошення органом досудового розслідування ОСОБА_12 у міжнародний розшук.

А відтак, колегія суддів не має підстав для висновку про порушення судом вимог ч. 2 ст. 327 КПК України.

Доводи сторони захисту, які стосуються незгоди з визначеним судом розміром шкоди колегія суддів вважає неспроможними.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Згідно з вищевказаним висновком судової економічно-будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 13.12.2018 № 19/13-3/74-13-2/72-СЕ/18 ДНДЕКЦ МВС України, ринкова вартість об'єктів нерухомості: квартир АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 загальною площею 2704,2 кв. м; нежитлових приміщень №№ НОМЕР_66, АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 ; паркомісць (гаражів) №№ НОМЕР_65, АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 , АДРЕСА_59 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_60 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_61 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_62 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_63 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_64 , АДРЕСА_65 , АДРЕСА_66 , АДРЕСА_67 , АДРЕСА_68 , АДРЕСА_69 , АДРЕСА_70 , НОМЕР_67, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , станом на 12.06.2017 за умови, що даний об'єкт введено в експлуатацію та станом на той момент мав право власності, до якого прирівнюються і майнові права на об'єкт нерухомого майна складає 82 430 660,00 грн, а станом на 19.12.2017 - складає 83 НОМЕР_61 460,00 грн.

Станом на 19.12.2017 внаслідок операції з передачі майнових прав згідно договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13 та додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 на квартири АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 загальною площею 2704,2 кв. м; нежитлових приміщень №№ НОМЕР_66, АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 ; паркомісць (гаражів) №№ НОМЕР_65, АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 , АДРЕСА_59 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_60 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_61 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_62 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_63 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_64 , АДРЕСА_65 , АДРЕСА_66 , АДРЕСА_67 , АДРЕСА_68 , АДРЕСА_69 , АДРЕСА_70 , НОМЕР_67, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , за умови, що даний об'єкт введено в експлуатацію та станом на той момент мав право власності, до якого прирівнюються і майнові права на об'єкт нерухомого майна та з урахуванням орієнтовної ринкової вартості зазначеного нерухомого майна завдано матеріальних збитків (шкоди) у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) у загальній сумі 68 720 460,00 грн (т. 25 арк.1-205, т. 28 арк.1-169).

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_118 пояснив, що він є завідувачем лабораторії Відділення земельних досліджень та оціночної діяльності Державного НДЕКЦ МВС України.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження він виконував експертизу та готував відповідний висновок. Відповідаючи на запитання щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, він використовував копію сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта по АДРЕСА_89 станом на 23.04.2012, документи і реєстраційні картки, а також активні оголошення з різних джерел. При цьому він не брав до уваги для порівняння і встановлення вартості повідомлення про продаж інвестиційних договорів, майнових прав на квартири, оскільки він не зобов'язаний брати до уваги інформацію про майнові права. Крім того, це питання на розв'язання експертизи не ставилося.

Тобто, об'єкт дослідження вже був оформлений як об'єкт нерухомого майна, житловий адміністративний комплекс, на який від ДАБІ отримано відповідний документ, який підтверджував, що об'єкт здано до експлуатації, і він повинен використовуватись за відповідним призначенням як комплекс - об'єкт нерухомого майна. Ринкова вартість була визначена і вказана у висновку, тобто вартість 24 квартир, нежитлових приміщень і паркомісць була визначена ним у 82 000 000 грн відповідно до визначеної вартості нерухомого майна на підставі реєстраційного номеру, дати реєстрації, найменування нерухомого майна.

Окрім того, ним проводився візуальний огляд об'єктів нерухомості в місці їх розташування, при цьому ним було встановлено, що в 2-х квартирах було здійснено ремонтні роботи і в них мешкали люди, 1 квартира була переобладнана на 2 квартири, ще в одній квартирі виконувались ремонтні роботи, а у всіх інших квартирах, нежитлових (офісних) приміщеннях і паркомісцях взагалі не було ремонту після будівництва.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_119 пояснила, що вона є заступником завідувача лабораторії Відділення судово-економічних досліджень Державного НДЕКЦ МВС України.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження вона в складі групи експертів виконувала економічно-будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу та готувала відповідний висновок.

Пояснила, що судовими експертами-будівельниками було визначено, що об'єкти дослідження (квартири, нежитлові приміщення та паркомісця) є об'єктами нерухомості.

Висновки експертизи нею були підготовлені з урахуванням того, що коли набувається право власності, вартість відповідає вартості купівлі-продажу майнових прав на ці об'єкти нерухомості, також зазначила, що майнові права мають ринкову справедливу вартість.

Під час проведення експертизи нею досліджувався договір купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017, у якому було вказано, що продається адміністративно-житловий комплекс з прибудованими приміщеннями, де чітко визначено місцезнаходження квартир, нежитлових приміщень, паркомісць із зазначенням їх номерів, площі, кількості кімнат у квартирах, і додаток до цього договору від 19.12.2017.

За результатами проведення експертизи нею було встановлено, що продавцю - ДП «УСТФ «Укртелефільм», яке продавало майнові права на об'єкт нерухомості (об'єкт будівництва), розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_92, було завдано матеріальних збитків у виді упущеної вигоди (недоотриманих доходів) у загальній сумі 68 720 460 грн, оскільки якби продавець - ДП реалізовувало зазначені об'єкти нерухомості за орієнтовною ринковою вартістю, то воно могло би отримати більший дохід, ніж дійсно ним було отримано.

Відповідно до постанови ККС ВС від 21.01.2025 у справі № 587/2699/15 імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

А відтак, оскільки вартість об'єктів нерухомості, встановлена експертизою, включала в себе вартість паркомісць НОМЕР_77, 238, 245, 247, 248, які включені до договору помилково і експертами визначено вартість окремо кожного паркомісця (арк. 25 арк.47), суд правильно взяв до уваги ринкову вартість 62 об'єктів нерухомого майна в сумі 82 232 920,00 грн (без врахування вартості паркомісць НОМЕР_77, 238, 245, 247, 248, вартість яких була виключена з суми 83 НОМЕР_61 460,00 грн шляхом проведення простих арифметичних розрахунків).

У зв'язку з цим помилковим є посилання сторони захисту на порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, а також, на те, що розмір шкоди у вигляді упущеної вигоди не співпадає з розміром, зазначеним у експертизі, та визначений стороною обвинувачення і судом самостійно.

Також не може братись до уваги посилання сторони захисту на неможливість визначення розміру збитків при відсутності позовної заяви, оскільки положення КПК України не встановлюють обов'язку подання позовної заяви в кримінальному провадженні і не виключають можливість встановлення розміру збитків у зв'язку з відсутністю позову.

Крім того, безпідставним є твердження сторони захисту, що постановою Касаційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 встановлено, що вартість майнових прав явно завищена.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 90 КПК України рішення національного суду або міжнародноі? судової установи, яке набрало законної сили та яким установлено порушення прав людини и? основоположних свобод, гарантованих Конституцією України и? міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України, має преюдиціальне значення для суду, що вирішує питання про допустимість доказів.

А тому, за відсутності даних, що постановою Касаційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 установлено порушення прав людини и? основоположних свобод, гарантованих Конституцією України и? міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що вказане рішення має преюдиціальне значення.

Твердження в апеляційній скарзі про сумнівність визнання ДП «Укртелефільм» потерпілим з посиланням на відсутність підтвердження легітимності договору з адвокатом ОСОБА_17 про надання правової допомоги від Голови комісії з перетворення ОСОБА_18 не приймається до уваги, оскільки представник потерпілого ОСОБА_18 брав участь у судових засіданнях 16.01.2024, 14.02.2024 і заперечень щодо визнання потерпілим ДП «Укртелефільм» не висловлював.

Щодо суворості призначеного ОСОБА_7 покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, то колегія суддів зазначає таке.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України). Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України).

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

При цьому покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК України, означає з'ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд правильно врахував значний розмір завданих скоєним злочином збитків, особу обвинуваченого, зокрема, його стан здоров'я, похилий вік, обставини кримінального провадження.

Посилання в апеляційній скарзі на задовільну характеристику, стійкі соціальні зв'язки, не перебування на обліку у лікаря психіатра та інші обставини не свідчить про те, що судом помилково враховано дані про особу обвинуваченого, а тому колегією судді відхиляються доводи апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до ч. 8 ст. 469 КПК України у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Таким чином не є порушенням КПК України виділення судом у окреме провадження матеріалів щодо ОСОБА_19 за ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, з якою досягнута згода щодо укладення угоди. Не може також визнаватись порушенням ч. 1 ст. НОМЕР_9 КПК України вирішення судом питання про виділення кримінального провадження без участі обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки таке не вимагає з'ясування його думки щодо цього, а також рішення щодо виділення кримінального провадження не стосується його прав і обов'язків.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», вирок, ухвалений на підставі угоди, (стосовно однієї із декількох осіб) не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, а визнання винуватості першою не є доказом вини останніх.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові ККС ВС, обставини, встановлені вироком суду на підставі угоди про визнання винуватості або про примирення, не можуть мати преюдиціального значення при розгляді кримінального провадження щодо іншої особи (постанова ККС ВС від 19.11.2019, справа № 759/10575/16-к).

Посилання сторони захисту, що у вироку за виділеними матеріалами від 21.04.2022 суд описав дії як ОСОБА_19 , так і ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших, як достовірно встановлені, тобто зробив висновок про винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не відповідають дійсним обставинам, оскільки в ньому не зазначено прізвища останніх та відсутній висновок про їх винуватість.

Відповідно до положень ст. ст. 75, 76 КПК України ухвалення судом вироку на підставі угоди щодо одного обвинуваченого не є тією обставиною, що виключає участь суддів у розгляді кримінального провадження щодо інших обвинувачених.

У зв'язку з цим помилковим є твердження в апеляційній скарзі про неможливість подальшого розгляду кримінального провадження цим складом суду та порушення КПК України при розгляді відводу.

Дійсно з матеріалів кримінального провадження вбачається, що судові засідання 10.02.2021, 16.02.2021, 24.05.2021, 08.06.2021 проводились без участі прокурора, 10.02.2021, 16.02.2021, 07.04.2021, 24.05.21, 08.06.2021, 10.06.2021, 13.01.2022, 21.04.2022 - без участі обвинувачених або одного з них.

Разом з тим, даними журналів судових засідань стверджується, що 10.02.2021, 16.02.2021 судом розглядалось клопотання представника ДП «Укртелефільм» про скасування заборони державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії з проведення реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, 24.05.2021, 08.06.2021 судом розглядалось клопотання про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_90 , 10.06.2021 судом розглядалось клопотання представника ДП «Укртелефільм» про скасування арешту на об'єкти нерухомості на АДРЕСА_93 в м. Києві, 07.04.2021 судом розглядалось клопотання про скасування арешту на паркінг НОМЕР_77 АДРЕСА_93 в м. Києві, 13.02.2022 судом розглядалось питання про виділення кримінального провадження щодо ОСОБА_19 , 21,04.2022 судом розглядалось клопотання представника ДП «Укртелефільм» про скасування арешту на майно та заборони державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії з проведення реєстрації права власності на об'єкти нерухомості.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Таким чином, враховуючи суб'єктний склад учасників розгляду клопотання про скасування арешту та відсутність вимоги щодо їх обов'язкової участі в розгляді клопотання немає підстав для висновку про порушення судом КПК України при розгляді клопотання за відсутності прокурора та за відсутності обвинувачених, які таких клопотань не заявляли.

Колегія суддів звертає увагу, оцінку розгляду питання про виділення кримінального провадження 13.02.2022 щодо ОСОБА_19 , надана вже колегією суддів вище.

Колегія суддів не може взяти до уваги твердження сторони захисту про порушення судом ч. 11 ст. 290 КПК України, зокрема що суд приймав від сторони обвинувачення докази, наявні в томах 39, 40, 42, які не були зібрані під час досудового розслідування, не відкривались стороні захисту, що ці докази колегія суддів досліджувала, в тому числі без участі сторони захисту, давала їм оцінку та постановила на їх підставі рішення, оскільки вказані матеріали стосуються виключно клопотань ДП «Укртелефільм» про скасування арешту на нерухоме майно.

Разом з тим, журналом судового засідання від 19.07.2023 підтверджується, що під час дебатів, попри порядок судового розгляду, суд, не ухвалюючи рішення про відновлення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, прийняв документи від захисника ОСОБА_8 , які стосуються стану здоров'я обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит . Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Однак, оскільки прийняття судом документів про стан здоров'я обвинуваченого без відновлення з'ясування обставин та перевірки їх доказами не є істотним порушенням прав та свобод обвинуваченого, так як надає суду можливість врахувати докази, що стосуються його особи, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про істотне порушення вимог КПК України.

Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_13 пояснив, що він працював на посаді генерального директора ДП «УСТФ «Укртелефільм» з червня 2016 до червня 2017; при призначенні на посаду ДП, він прийняв за відповідним актом усі активи ДП, в т. ч. й основні засоби, а після звільнення з посади за відповідним актом все передав призначеному на посаду генерального директора ДП ОСОБА_7 . На той час ДП перебувало у скрутному фінансовому становищі, співробітникам тривалий час не виплачувалася заробітна плата, зокрема і йому як гендиректору, тому він шукав додаткові джерела для виплати заробітної плати. ДП володіло майновими правами на об'єкти нерухомості (квартири, паркомісця і нежитлові приміщення» в ЖК «Лазурний Блюз» по АДРЕСА_95 у м. Києві, майнові права на квартири, паркомісця і нежитлові приміщення обліковувалися на балансі ДП, проте на якому саме рахунку він не пам'ятає.

Йому було відомо про спроби інших осіб заволодіти цими об'єктами нерухомості - продажу чи відчуження майнових права на користь фізичних осіб, спроба фірми з м. Дніпра заволодіти об'єктами нерухомості, у зв'язку з чим, ним була підписана низка клопотань про накладення арешту на майно від розкрадання. Згодом на нього почався психологічний тиск з метою продажу ним вказаних об'єктів нерухомості на користь інших осіб. Як йому стало відомо, заступник генерального директора ДП ОСОБА_15 намагався організувати продаж належних ДП квартир, обґрунтовуючи такі дії тим, що отримані від продажу майна кошти будуть спрямовані на виплату заробітної плати працівникам ДП. При цьому ОСОБА_15 демонстрував якийсь погоджувальний лист Держкомтелерадіо на продаж цього майна. Згодом, приблизно у серпні чи вересні 2016 року кур'єр привіз йому проєкт угоди між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс» купівлі-продажу майнових прав на конкретні квартири приблизно у розмірі 42 000 000 грн, яку він підписав за власним розсудом, без будь-чиїх вказівок. Вартість угоди була зазначена на підставі акта оцінки, який був зроблений ще до його роботи у ДП, але обставини підготовки угоди, виготовлення звіту про оцінку майна він не пам'ятає. Не пам'ятає, чи були вже інші підписи у договорі, коли він його підписував; юристу ДП він не надавав проєкт договору для перевірки перед його підписанням, оскільки не вважав цю угоду справжньою, тобто такою, яка має бути реалізована. Оскільки він мав на меті продаж квартир шляхом підписання фіктивної угоди, яку він не збирався реалізовувати, то підписанням цієї угоди він хотів убезпечити себе від тиску ОСОБА_15 та його людей, оскільки вони були здатні керувати колективом. Після свого звільнення у 2017 році він ні з ким не зустрічався, ніяких документів щодо цих майнових прав і квартир не підписував, куди поділася підписана ним угода, йому не відомо, можливо, вона була викрадена, чи передавав він її ОСОБА_7 під час свого звільнення, не пам'ятає. Під час його роботи юрисконсультом ДП був ОСОБА_20 , який відстоював інтереси ДП «УСТФ «Укртелефільм», з яким він після звільнення час від часу зустрічався як зі своїм знайомим, але документів, пов'язаних з роботою у ДП, він (ОСОБА_97) не підписував. Йому відома назва ТОВ «Лодокс», але ніяких представників ТОВ, в т. ч. ОСОБА_19 і ОСОБА_6 він не знає, ніколи з ними з будь-яких питань не зустрічався і не спілкувався. Так само після свого звільнення він не зустрічався і не спілкувався з ОСОБА_7 ; йому не відомо, чи міг ОСОБА_7 знати про договір, який він підписав, оскільки він особисто ОСОБА_7 про це не повідомляв і примірник договору не передавав. Припустив, що, можливо, ОСОБА_7 і не знав про підписання ним договору. Він не є учасником змови з ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Суд оцінив покази свідка сторони захисту ОСОБА_13 про те, що він «мав на меті продажу квартир шляхом підписання фіктивної угоди, яку він не збирався реалізовувати, то підписанням цієї угоди він хотів убезпечити себе від тиску ОСОБА_15 та його людей, оскільки вони були здатні керувати колективом» як підтвердження підготовки посадових осіб ТОВ «Лодокс» і ДП «Укртелефільм» до розпорядження державним майном з грубим порушенням вимог чинного законодавства шляхом використання підробленого документа.

Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_20 пояснив, що він у 2016 працював у ДП «УСТФ «Укртелефільм» на посаді юрисконсульта; він був залучений до процесу для захисту прав ДП, оскільки внаслідок рейдерських захоплень з ДП було незаконно виведено майнові права. Під час роботи до його функцій входило: підготовка позовів, участь у судових засіданнях тощо. Йому не було відомо, чому з 2008. до 2016 р.р. ДП не оформляло право власності на квартири, він також не знав про наявну кількість квартир, паркомісць та нежитлових приміщень, повною інформацією з цього приводу володів заступник генерального директора ОСОБА_15 , який фактично одноособово розпоряджався майном ДП. Після закінчення претензійно-судової роботи, внаслідок якої ДП було повернуто майно, він звільнився з ДП «Укртелефільм». Під час роботи, генеральний директор ДП ОСОБА_13 повідомив йому, що на об'єкти нерухомості не було оформлено право власності, оскільки на ці об'єкти накладено арешт. Згодом йому стало відомо, що під час оформлення майнових прав з ДП на ТОВ «Лодокс» діяла заборона відчуження майна і майнових прав. Він ніколи не був знайомий ані з ОСОБА_6 , ані з ОСОБА_19 , ОСОБА_12 і ОСОБА_21 , ніколи з ними не зустрічався, та не телефонував їм з будь-яких питань. Так само він не займався і не був причетний до укладання ані з ОСОБА_19 , ані з ОСОБА_6 , ані з будь-ким іншим договору купівлі-продажу майнових прав і виведення майна з ДП на користь ТОВ «Лодокс». У грудні 2017 року він не зустрічався з ОСОБА_19 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 у своєму офісі у ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на вул. Ш. Руставелі у м. Києві; разом з ОСОБА_19 він за допомогою комп'ютера зміни до договору купівлі-продажу майнових прав ніколи не робив. Після свого звільнення з ДП у 2017 році, він жодним чином не впливав на ОСОБА_13 з метою підписання будь-якого договору. Так само, у грудні 2017 року він з ОСОБА_7 при підписанні угоди від 19.12.2017 не зустрічався і ніколи не надавав йому документів для проставлення печатки на примірнику договору. Будь-яких кримінальних правопорушень він не вчиняв.

Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_21 пояснив, що він знає по роботі ОСОБА_6 , який залучав його в якості аудитора. Нещодавно йому стало відомо, що за місцем розташування належало одного з підприємств, яким володіла його (ОСОБА_132) мати за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська 9-Б, оф. № НОМЕР_62, зареєстровано ТОВ «Лодокс», про реєстрацію та діяльність якого йому нічого не відомо. Взагалі, вказана НОМЕР_3 була адресою масової реєстрації інших підприємств - так, коли вони знаходилися за цією адресою, їм постійно надходили запити із податкової інспекції щодо великої кількості підприємств, які були зареєстровані за цією адресою і нібито мають відношення до нього (ОСОБА_132). Йому відоме адвокатське об'єднання на чолі з ОСОБА_32 , який свого часу пропонував ОСОБА_21 роботу у ДП «УСТФ «Укртелефільм» із супроводу у напрямку аудиту чи бухгалтерії, на що він відмовився; взагалі, він ніколи не мав жодних відносин з ДП «УСТФ «Укртелефільм», не знайомий із посадовими особами цього ДП, і ніколи з ними не контактував. Із ОСОБА_19 він познайомився приблизно у 2014-2015 р. р., коли ПАТ «Укрінбанк» (перебуває у стадії ліквідації), надало йому доручення та повноваження щодо фірми, яка зайняла приблизно НОМЕР_62 000 000 грн і не повернула ці кошти. ОСОБА_19 багато разів запрошували до його офісу за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги 121, оф. № 216, де вона консультувала клієнтів і надавала їм послуги; він ( ОСОБА_54 ) також видавав на її ім'я деякі доручення, за якими вона супроводжувала переоформлення або здійснювала юридичний супровід деяких кейсів. Спілкування з нею він припинив після того, як у 2018 році вона була заарештована, на його питання з приводу цієї ситуації, в т. ч. коли у нього були проведені обшуки, повідомила йому, що це «не стосується нікого, окрім неї та ОСОБА_74 щодо ТОВ «Лодокс» та ДП «УСТФ «Укртелефільм»». Щодо обставин придбання ТОВ «Лодокс», яке очолював ОСОБА_6 , майнових прав на приміщення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_92, йому стало відомо тільки після проведення обшуків. ОСОБА_13 , ОСОБА_20 і ОСОБА_7 йому не відомі, а з ОСОБА_120 він спілкувався з релігійних питань, оскільки той є пастором церкви. Ніяких ділових відносин із вказаними особами у нього ніколи не було. Ввечері 01.12.2017 йому зателефонував ОСОБА_6 у той час, коли він ( ОСОБА_54 ) перебував на зустрічі у ресторані «Petrus-ь» у районі Палацу спорту у м. Києві зі своїм клієнтом - громадянином США ОСОБА_121 , при цьому ОСОБА_6 погодився, після чого відвіз ОСОБА_122 до готелю, а ОСОБА_6 - додому. Під час цієї зустрічі ОСОБА_6 повідомив йому, що є якась юристка ОСОБА_19 , яка супроводжує якийсь кейс і що відбулася якась зустріч, але не пояснюючи йому подробиць. Він ( ОСОБА_54 ) не спілкувався з ОСОБА_19 , і не пропонував їй зв'язатися на початку 2018 року із ОСОБА_6 , аби взяти у нього реквізити ТОВ «Лодокс» для організаційної діяльності щодо придбання майнових прав на нерухоме майно. Не пам'ятає, чи мав ОСОБА_6 будь-які відносини з ОСОБА_32 при цьому припускає, що ОСОБА_6 міг мати ділові аудиторські чи бухгалтерські відносини з ОСОБА_123 . Заперечив той факт, що у листопаді 2017 року у нього разом з ОСОБА_12 виник злочинний план щодо заволодіння майновими правами на квартири, що належали ДП «УСТФ «Укртелефільм»; він не знайомив ОСОБА_19 з ОСОБА_12 ; був знайомий з ОСОБА_124 , який працював на підприємстві «Граніт». У період 12-13.12.2017 він не вчиняв жодних дій із проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомості у ЖК «Лазурний Блюз», майнові права на які належали ДП «УСТФ «Укртелефільм», оскільки він знаходився за межами території України; ОСОБА_39 до ОСОБА_7 для зламу замків у квартирах він ніколи не направляв, оскільки ОСОБА_125 йому не відомий. З ОСОБА_12 його познайомив ОСОБА_126 , потім він один раз спілкувався з ОСОБА_12 у м. Одеса, де останній надавав його клієнту юридичну консультацію, а другий раз - в офісі ОСОБА_74 на Кудрявському узвозі наприкінці грудня 2017 - початку січня 2018 р.р., де ОСОБА_126 разом з ОСОБА_12 пропонували йому орендувати якесь державне автотранспортне підприємство. Він сприймав, що ОСОБА_12 був підлеглим ОСОБА_74 , вони завжди були разом і один без одного нічого не вирішували.

Допитана у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_127 пояснила, що вона працює директором аудиторської компанії «Сіано Аудит», та орендує офісне приміщення згідно договору оренди у ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_99 ОСОБА_21 вона знає з 2008 року. Із ОСОБА_6 вона познайомилася до 2014 року, він займається юридичними питаннями та інколи з'являвся в її офісі, але відносин з приводу їх діяльності не було, ОСОБА_6 не звертався до неї з будь-якими питаннями на кшталт «запуску його компанії», телефонних дзвінків до банківських установ, передачі їй будь-яких документів, печаток, прохання привести його документи у відповідність до вимог закону, будь-які документи він їй не передавав, і не просив її повернути належні йому документи; ОСОБА_6 вона з ОСОБА_21 ніколи не знайомила. Їй відома ОСОБА_19 як професійний юрист, а не як директор ТОВ «Лодокс», ОСОБА_66 періодично з'являлася в офісі за адресою: АДРЕСА_99 ОСОБА_20 їй не відомий. Їй особисто не відомі ні ТОВ «Лодокс», на ДП «Укртелефільм», ні ТОВ «Бартіон Груп», вказані підприємства вона як директор аудиторської компанії ніколи не обслуговувала. У 2018 році у офісі було проведено обшук працівниками правоохоронних органів, після чого вона дізналася, що це пов'язано з тим, що вказаний офіс також орендує ТОВ «Лодокс».

Після обшуку вона дізналася у ОСОБА_21 про те, що обшук пов'язаний з якоюсь купівлею-продажею нерухомості у ЖК «Лазурний Блюз» у м. Києві. Про судові спори між ТОВ «Лодокс» і ДП «Укртелефільм» їй нічого не відомо.

Суд критично оцінив показання свідка ОСОБА_128 , оскільки вони спростовуються показами обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він особисто повідомив їй, що є власником ТОВ «Лодокс», і на його прохання «запустити цю компанію». Козина познайомила його з ОСОБА_19 , яку представила як досвідченого юриста-господарника, за домовленістю між ним та ОСОБА_19 , остання вела справи ТОВ «Лодокс».

З наведених показів свідків вбачається, що жоден з них прямо не стверджував про відсутність вини обвинувачених.

А відтак неспроможним є посилання сторони захисту на відсутність у вироку оцінки показань допитаних у суді свідків, які стверджували про відсутність вини обвинувачених.

ЄСПЛ у рішенні «Адамчо проти Словаччини» зазначив, що Конвенція не забороняє національному суду покладатися на викривальні показання, надані співучасником, навіть якщо відомо, що цей свідок відомий у кримінальних колах. Однак використання показань, наданих свідками в обмін на імунітет або інші переваги, може поставити під сумнів справедливість провадження проти обвинуваченого та може порушити складні питання тією мірою, в якій за своїм характером такі показання є відкритими для маніпуляцій та можуть надаватися виключно для того, аби отримати переваги, запропоновані в обмін, або для особистої помсти. Таким чином, не можна недооцінювати ризик того, що особу можуть звинуватити та судити на підставі неперевірених показань, які не обов'язково є безкорисливими. ЄСПЛ наголосив, що використання в якості доказів обвинуваченням показань надані співучасником злочину, повинні неодмінно супроводжуватись ретельним аналізом достовірності зазначених показань. При цьому ЄСПЛ не зазначав, що такі показання мають автоматично визнаватися недопустимими, а лише наголосив, що необхідно ретельно вивчати співвідношення між викривальними показаннями, які надає співучасник, та імунітетом чи перевагами, які йому гарантує держава.

З аналізу вищевказаних показань свідка ОСОБА_19 слідує, що вони є послідовними та такими, що об'єктивно узгоджуються з іншими доказами, ці показання не є єдиним доказом вини обвинувачених, а відтак колегія суддів не має підстав для висновку, що перевага, яку гарантувала держава є неспіврозмірною з її викривальними показаннями.

Тому безпідставним є твердження сторони захисту, що показання свідка ОСОБА_19 не можуть бути доказом вини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , адже вона була обвинуваченою в цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 № 1440, об'єктами оцінки є майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об'єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об'єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу. Оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

З положень Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» слідує, що методичні підходи до оцінки майна та їх основні засади не є іншими чи особливими щодо майнових прав.

А тому безпідставним є твердження сторони захисту, що висновок експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/13-3/74-13-2/72-СЕ/18 від 13.12.2018 за результатами проведення комплексної економічно-будівельної та оціночно-будівельної експертизи не є належним доказом, з посиланням на те, що з дослідження висновку експертизи та допиту експертів з'ясувалось, що для порівняння при дослідженні брались не майнові права, а право власності на об'єкти нерухомості.

Щодо апеляційних скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 та ОСОБА_8 колегія суддів звертає увагу на таке.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень суд виходив з наступного.

ОСОБА_6 , усвідомлював, що для незаконного відчуження ДП «Укртелефільм» майнових прав на користь очолюваного ним ТОВ «Лодокс» необхідний підроблений документ (договір купівлі продажу майнових прав, без якого неможливо було б підписати додаткову угоду та акт приймання-передачі майнових прав). З вищевказаною метою, як пособник генерального директора ДП ОСОБА_7 вчинив низку дій, а саме:

- надав в грудні 2017 року реквізити ТОВ «Лодокс» для підроблення офіційного документа - договору купівлі? продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13, укладеного між ДП «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс»;

- підписав 01.12.2017 фіктивний договір купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2016 (створений та підписаний заднім числом), у якому було вказано балансову вартість майнових прав 42 500 000 грн, та проставив на ньому печатку ТОВ «Лодокс» для створення враження легітимності своїх дій та легітимності укладення угоди, яка породжує взаємні права та обов'язки її учасників;

- незважаючи на вищезазначене, підписав 19.12.2017 договір купівлі? продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13, у якому вартість таких прав вказувалася 13 500 000 грн;

- разом із ОСОБА_7 підписав додаткову угоду від 19.12.2017 № 1 та акт приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 до договору від 12.06.2017 № 28/1-13, який містив завідомо неправдиві відомості у частині дати (заднім числом), заниженої вартості майнових прав (13 500 000 грн замість 42 500 000 грн), про які йому було достеменно відомо. Зазначене свідчить про усвідомлення ним факту, що для підписання додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 та акта приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 він використовує завідомо підроблений документ. Проставив на них печатку ТОВ «Лодокс» та отримав екземпляри вказаних документів для подальшого використання.

Отже, ОСОБА_6 , підписуючи Договори від 22.08.2016 та від 12.06.2017 № 28/1-13 про купівлю-продаж майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс», був достовірно обізнаним про те, що договори є підробленими документами, які будуть використані для підписання додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 та акта приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1, за допомогою якого було досягнуто злочинної мети - незаконного отримання майнових прав на об'єкти нерухомості, які належали ДП «Укртелефільм».

ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Лодокс», усвідомлював своє становище директора ТОВ «Лодокс» як службової особи та як підписанта документів, які надають право на отримання ТОВ майна та подальшого розпорядження ним.

Маючи умисел на отримання на користь очолюваного ним ТОВ «Лодокс» майнових прав на об'єкти нерухомості, які належали ДП «Укртелефільм», за заниженою ціною - у сумі 14 500 000 грн, ОСОБА_6 , як пособником генерального директора ДП ОСОБА_7 було вчинено низку послідовних дій, а саме:

- надання в грудні 2017 року реквізитів ТОВ «Лодокс» для підроблення офіційного документа - договору купівлі? продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13, укладеного між ДП «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс»;

- підписання 01.12.2017 фіктивного договору купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2016 та проставляння на ньому печатки ТОВ «Лодокс» для створення враження легітимності своїх дій та легітимності укладення угоди, яка породжує взаємні права та обов'язки її учасників;

- підписання 19.12.2017 договору купівлі? продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13, додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 та акта приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 до договору від 12.06.2017 № 28/1-13, проставляння на них печатки ТОВ «Лодокс» та отримання екземплярів вказаних документів для подальшого використання.

ОСОБА_6 усвідомлював можливість настання негативних наслідків для ДП «Укртелефільм» у зв'язку з недоотриманням грошових коштів внаслідок його пособництва, у зловживанні генеральним директором ДП ОСОБА_7 своїм службовим становищем, та свідомо бажав їх настання внаслідок вчинення активних, послідовних та узгоджених з іншим обвинуваченим дій, які були спрямовані на досягнення спільного для всіх учасників злочинного результату.

Як убачається з його показань та матеріалів НСРД, грошей на придбання цих квартир він не мав, гроші не перераховував, бо їх не було, права купив «за повітря».

ОСОБА_6 розумів можливість отримання як для себе особисто, так і для юридичної особи неправомірної вигоди шляхом зловживання директором ДП ОСОБА_7 своїм службовим становищем, з використанням завідомо підробленого документа.

Тому суд уважав доведеним умисел ОСОБА_6 на пособництво ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, та наявність корисливого мотиву, маючи на меті отримання неправомірної вигоди як для себе, так і для очолюваної ним юридичної особи - ТОВ «Лодокс».

Як встановлено судом, відповідно до Договору купівлі? продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13, додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 та акта приймання-передачі майнових прав від 19.12.2017 № 1 до вказаного договору ДП «Укртелефільм» в особі генерального директора ОСОБА_7 відчужило на користь ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 майнові права на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Київ, АДРЕСА_97, за суму 14 500 000, 00 грн.

Така оцінка базувалася на підставі отриманого ОСОБА_7 27.12.2017 звіті № 171210-1 від 10.12.2017, виготовленому від імені оцінювача ТОВ «Аналітичний центр Дробнова» ОСОБА_27 , відповідно до якого вартість належних ДП майнових прав на об'єкти нерухомості за адресою: м. Київ, АДРЕСА_92, становить 14 000 000,00 грн для внесення змін до балансу підприємства.

Фондом Державного майна України проведено рецензування звіту оцінювача ТОВ «Аналітичний центр Дробнова» ОСОБА_27 № 171210-1 від 10.12.2017 про вартість належних ДП майнових прав на об'єкти нерухомості за адресою: м. Київ, АДРЕСА_92, відповідно до загального висновку якого звіт класифікується за ознакою абз. 5 п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою КМ України від 10.09.2003 р. № 1440 як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05.11.2018 № 19/17-3/1/267-СЕ/18 підписи від імені оцінщика ОСОБА_27 , які містяться на аркушах № 2 і 3 29 звіту, виконані не ним, а іншою особою.

Відповідно до висновку експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 13.12.2018 № 19/13-3/74-13-2/72-СЕ/18 за результатами проведення комплексної економічно-будівельної та оціночно-будівельної експертизи встановлено наступне:

- ринкова вартість об'єктів нерухомості: квартир № № 1, АДРЕСА_36 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 загальною площею 2704,2 кв. м; нежитлових приміщень № НОМЕР_64; паркомісць (гаражів) № НОМЕР_65, НОМЕР_72, НОМЕР_6, НОМЕР_73, НОМЕР_61, НОМЕР_74, НОМЕР_62, НОМЕР_75, НОМЕР_67, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , станом на 19.12.2017 складає 83 НОМЕР_61 460,00 грн;

- станом на 19.12.2017 внаслідок операції з передачі майнових прав згідно договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13 та додаткової угоди від 19.12.2017 № 1 на квартири НОМЕР_1, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 загальною площею 2704,2 кв. м; нежитлових приміщень № НОМЕР_66, НОМЕР_78, НОМЕР_52, НОМЕР_79, АДРЕСА_55 ; паркомісць (гаражів) № НОМЕР_65, НОМЕР_72, НОМЕР_6, НОМЕР_73, НОМЕР_61, НОМЕР_74, НОМЕР_62, НОМЕР_75, НОМЕР_67, розташованих за адресою: АДРЕСА_71 , за умови, що даний об'єкт введено в експлуатацію та станом на той момент має право власності, до якого прирівнюються і майнові права на об'єкт нерухомого майна, та з урахуванням орієнтовної ринкової вартості зазначеного нерухомого майна, завдано матеріальних збитків (шкоди) у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) на загальну суму 67 732 920, 00 грн (без врахування вартості паркомісць НОМЕР_77, 238, 245, 247, 248, включених до предмета договору помилково).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що внаслідок зловживання ОСОБА_7 своїм службовим становищем за пособництва ОСОБА_6 при відчуженні майнових прав на об'єкти нерухомості на користь ТОВ «Лодокс», державі в особі ДП «Укртелефільм» було завдано матеріальної шкоди, що також свідчить про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між укладенням договору та матеріальною шкодою (збитками).

Отже, внаслідок спільних злочинних дій ОСОБА_7 і ОСОБА_6 державі в особі ДП «Укртелефільм» завдано матеріальних збитків (шкоди) у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) на загальну суму 67 732 920, 00 грн, що є тяжкими наслідками.

ОСОБА_6 після незаконного відчуження належних ДП «Укртелефільм» майнових прав на об'єкти нерухомості на користь очолюваного ним ТОВ «Лодокс» було вчинено низку послідовних дій, а саме:

- здійснення у січні 2018 року за допомогою інших осіб державної реєстрації прав власності на 62 об'єкти нерухомості, які незаконно вибули з володіння ДП «Укртелефільм» за ТОВ «Лодокс»;

- отримання 26.01.2018 повного одноособового контролю над ТОВ «Лодокс» шляхом виключення зі складу учасників ТОВ ОСОБА_129 з метою здійснення подальших дій із вказаними об'єктами нерухомості;

- підписання протоколів загальних зборів ТОВ, які дають право ТОВ «Лодокс» на відчуження 62 об'єктів нерухомості іншим особам;

- подальший продаж об'єктів нерухомості іншим особам - ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ТОВ «Бартіон Груп» за вартістю, значно нижчою від ринкової та з можливістю розрахунку за них через 3 роки, з метою приховування злочинного походження вказаного нерухомого майна та його легалізації;

- 30.01.2018 підписано і нотаріально посвідчено договори купівлі-продажу від імені ТОВ «Лодокс» квартир № НОМЕР_8, АДРЕСА_34 на користь покупця ОСОБА_23 , та квартир № НОМЕР_9, АДРЕСА_14 - на користь покупця ОСОБА_22 . Вартість квартир склала: № НОМЕР_8 - 454 619,37 грн, № НОМЕР_9 - 524 951,91 грн, № НОМЕР_14 - 517 325,49 грн, № НОМЕР_15 - 518 172,87 грн, тобто за ціною фактично вчетверо нижчою від ринкової, з можливістю розрахунку через 3 роки (не пізніше 30.01.2021);

- 29.01.2018 підписано і нотаріально посвідчено 6 договорів купівлі-продажу від імені ТОВ «Лодокс» на користь ТОВ «Бартіон Груп» в особі директора ОСОБА_67 квартири АДРЕСА_10 за ціною 612 268,50 грн, квартири № НОМЕР_11 за ціною 618 304,95 грн, квартири АДРЕСА_12 за ціною 541 124,63 грн, квартири АДРЕСА_91 за ціною 615 286,73 грн, квартири АДРЕСА_13 за ціною 615 286,73 грн, квартири № НОМЕР_16 за ціною 530 345,25 грн, які розташовані за адресою: м. Київ, АДРЕСА_93, що у середньому вчетверо нижче вартості вказаних об'єктів, встановленої експертизою, з можливістю розрахунку через 3 роки (не пізніше 29.01.2021);

- 02.02.2018 підписано і нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу ТОВ «Лодокс» в особі директора ОСОБА_6 нежитлового приміщення № НОМЕР_52 площею 178,1 м2 за ціною 744 520,34 грн на користь покупця ТОВ «Бартіон Груп»;

- перераховано протягом березня-квітня 2018 року ТОВ «Лодокс» третім особам заборгованість ДП «Укртелефільм» у сумі 172 000,00 грн на підставі договорів доручень з метою створення уявлення виконання ТОВ «Лодокс» зобов'язань за Договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2017 № 28/1-13;

- відчужено 14.03.2018 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Лодокс» у розмірі 90% на користь ТОВ «Компанія АЗС-ТРЕЙД», та у розмірі 10% на користь ОСОБА_30 ;

- отримано за відчуження своїх корпоративних прав у ТОВ «Лодокс» грошових коштів в розмірі 25 000 доларів США.

Тобто, ОСОБА_6 було вчинено правочини спрямовані на приховування і маскування джерела походження, зміну форми майна, зміну володіння та використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння з легалізації майна, здобутого злочинним шляхом - договори на відчуження квартир № НОМЕР_8, АДРЕСА_15 , № НОМЕР_9, АДРЕСА_14 , АДРЕСА_10 , № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, № НОМЕР_33, № НОМЕР_13, № НОМЕР_16 та нежитлового приміщення № НОМЕР_52, розташованих по АДРЕСА_93 у м. Києві.

На те, що вищевказані правочини вчинялися з метою приховування і маскування джерела походження майна вказує значна різниця у вартості відчужених ТОВ «Лодокс» протягом періоду 30.01.2018 р. - 16.02.2018 р. на користь ОСОБА_23 , ОСОБА_22 та ТОВ «Бартіон Груп» об'єктів від ринкової та можливість розрахунку за них через 3 роки.

Крім того, за інформацією, що міститься у матеріалах НСРД, ОСОБА_6 повідомляв, що він придбав ці права та ніякі кошти не перераховував, що йому дали права, щоб він розпоряджався квартирами та продавав їх.

Аналізуючи вказані дії ОСОБА_6 , суд прийшов до висновку про те, що останній мав при цьому умисел на вчинення дій, спрямованих на приховування і маскування джерела походження, зміну форми майна, зміну володіння та використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, переслідував внаслідок вчинення за попередньою змовою з іншими особами таких дій корисливий мотив, маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе.

Вказані висновки суду доводи сторони захисту, які зводяться до заперечення наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, не спростовують.

Посилання сторони захисту на те, що суд не взяв до уваги твердження ОСОБА_6 , що його було введено в оману керівництвом ДП «УСТФ «Укртелефільм», що ОСОБА_6 підписав на зустрічі з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким очолюване ним ТОВ «Лодокс» придбало майнові права на нерухоме майно у м. Києві, і поставив на договорі печатку ТОВ «Лодокс», однак ініціатором підписання документів був керівник ДП «УСТФ «Укртелефільм» і договору та додаткових угод він не готував, не може прийматись до уваги, оскільки в обвинуваченні, визнаному судом доведеним, не стверджується, що ОСОБА_6 був ініціатором підписання договорів, і, що він готував ці документи.

Також сторона захисту не навела в апеляційній скарзі доказів на підтвердження введення в оману ОСОБА_6 керівництвом ДП «Укртелефільм» та не усвідомлення ним того, що може незаконно отримати дохід.

Твердження апеляційної скарги, що у вироку відсутня належна оцінка показань ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , які теж є обвинуваченими, не враховано розбіжностей між їхніми показаннями, що суд не перевірив показання ОСОБА_19 , у яких та підтвердила, що вона за вказівками ОСОБА_21 готувала статутні документи ТОВ «Лодокс», проєкти документів загальних зборів засновників, які надавали право директору на укладення відповідного правочину є неспроможним, оскільки в апеляційній скарзі відсутні посилання на те, в чому полягає неналежна оцінка показань і яку перевірку показань свідка мав провести суд.

Колегія суддів звертає увагу, що вище вже надавалась оцінка показанням свідка ОСОБА_19 у судовому засіданні, у зв'язку з ухваленням вироку щодо неї на підставі угоди, а тому відсутня необхідність повторного розгляду аналогічних доводів апеляційної скарги.

Посилання сторони захисту на те, що НСРД щодо ОСОБА_6 проводилися до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 52019000000000355, тому є недопустимими доказами визнається колегією суддів безпідставним.

Так, детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018 за ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст 2 09 , ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

Із вказаного кримінального провадження виділено матеріали, яким системою ЄРДР присвоєно № 52019000000000355 від 26.04.2019.

Відповідно до постанови від 07.03.2024 ККС Верховного Суду по справі №752/10910/19 якщо з матеріалів первинного кримінального провадження, під час розслідування якого були проведені НСРД, були виділені матеріали до іншого кримінального провадження, нема передбачених ст. 257 КПК підстав для звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на використання у виділеному кримінальному провадженні інформації, здобутої у первинному кримінальному провадженні.

Таким чином використання у виділеному провадженні за № 52019000000000355 матеріалів НСРД, отриманих у первинному кримінальному провадженні відповідає положенням КПК України.

Твердження сторони захисту, що більшість документів, покладених у основу вироку, досліджувалися в копіях, а не оригінальних примірниках, що ставить під сумнів як самі докази, так зроблені на їхній підставі висновки суду, не може прийматись до уваги, оскільки в апеляційній скарзі відсутній перелік копій таких документів, що позбавляє суд апеляційної інстанції дати їм належну оцінку.

Посилання сторони захисту на те, що лист директора ТОВ «Лодокс» про усунення перешкод для виконання договору купівлі-продажу майнових прав за договором № 28/1 від 12.05.2017 щодо об'єктів нерухомого майна від 20.02.2018 т №7/1-02 на ім'я Ген.Директора ДП «Укртелефільм» ОСОБА_7 (т. 4 арк. 116-117) підписував не ОСОБА_6 , а невідома йому особа, а тому цей документ не є належним доказом визнається колегією суддів неспроможним, так як не належність підпису ОСОБА_6 на вказаному листі не підтверджена висновком експерта.

Також голослівним є твердження сторони захисту про те, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «Лодокс» про передачу ОСОБА_6 прав учасників цього товариства на продаж квартир ОСОБА_22 та ОСОБА_23 не підписаний ОСОБА_6 , як єдиним учасником цього товариства, а тому викликає сумнів у його достовірності.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не дав оцінку листу ОСОБА_6 директору ТОВ «Лодокс» ОСОБА_24 (т.18 арк.186) про те, що 22.06.2018 йому стало відомо про те, що підписаний ним договір від 12.06.2017 договір купівлі-продажу у майнових прав вочевидь був укладений з порушенням чинного законодавства, та, що викликає сумнів твердження у вироку щодо організованої ОСОБА_19 . 19.12.2017 зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кафе «Шоколадниця» із приводу підготованої нею додаткової угоди та акта приймання-передачі прав на нерухоме майно в присутності ОСОБА_25 та ОСОБА_20 , так як факт їхньої присутності заперечується обвинуваченими і не знайшов свого підтвердження в показаннях інших осіб, ґрунтується на взаємовиключних обставинах - з однієї сторони визнання укладення договору 19.12.2017 та заперечення його укладення в цей же день, а тому не приймається до уваги.

Відповідно до положень ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.

Колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими судом у судовому засіданні. Доводи апеляційних скарг сторони захисту під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження у ході перевірки їх колегією суддів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційних скарг, а тому такі слід залишити без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2023 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, НОМЕР_14, 424 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 , захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців із дня проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3