Cправа №991/7357/25
Провадження №11-кп/991/73/26
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
27 січня 2026 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2025 року,
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.12.2025 відмовлено у задоволенні заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про роз'яснення судового рішення.
Прокурором САП ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій посилається на таке.
15.12.2025 у судовому засідання судом постановлено протокольну ухвалу, якою суд зобов'язав прокурора вручити обвинувальний акт обвинуваченому ОСОБА_6 протягом підготовчого провадження у цій справі.
19.12.2025 прокурор звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення оголошеного протокольною ухвалою від 15.12.2025, у задоволенні якої відмовлено.
Ані в протокольній ухвалі від 15.12.2025, ані в оскаржуваній ухвалі судом не наведено правових підстав та фактичних обставин, які б свідчили про умисне невиконання стороною обвинувачення обов'язку вручення обвинувального акта та реальну можливість такого виконання, з огляду на проходження обвинуваченим військової служби та систематичного і умисного ухилення ним та його захисниками від отримання та підписання розписок для сторони обвинувачення.
Усупереч фактичним обставинам та наявним письмовим доказам судом констатовано, що прокурором не підтверджено вручення обвинувального акта ОСОБА_6 та його захисникам.
Протокольна ухвала є незрозумілою не лише з точки зору її правових підстав, а й в частині можливості її фактичного подальшого виконання.
Сторона обвинувачення зверталася до суду за роз'ясненням судового рішення щодо документа, який для суду буде належним підтвердженням вручення обвинувального акта ОСОБА_6 . Відмовивши прокурору у тому числі у роз'ясненні у цій частині, зокрема у частині того, чи можливе застосування інших способів вручення, суд фактично створив умови, за яких покладений на прокурора ухвалою обов'язок взагалі не буде виконаний із об'єктивних причин.
Для сторони обвинувачення є незрозумілим те, чи підлягатиме кримінальне провадження зупиненню, відкладенню до вказаної події, а у разі якщо прокурору не вдасться надати суду розписку з підписом обвинуваченого про отримання обвинувального акта, то які граничні строки наявні у прокурора для таких дій та протягом якого строку кримінальне провадження може не призначатися до розгляду по суті.
Судом не розглянуто це питання та не наведено з приводу цього жодних мотивів.
Прокурором ставилося питання про надання роз'яснення судом чи було виконано прокурором вимоги протокольної ухвали суду в частині обов'язку прокурора вручити обвинувальний акт захисникам обвинуваченого.
Висновки оскаржуваної ухвали про те, що протокольна ухвала є процесуальним рішенням, спрямованим на організацію судового провадження, і сама по собі не встановлює нових прав та обов'язків, прямо суперечить висновкам самої ж протокольної ухвали, якою суд чітко і недвозначно поклав на прокурора обов'язки, які на даній стадії судового розгляду не передбачені чинним законодавством, що саме по собі є належною підставою для надання судом роз'яснення судового рішення, у чому було відмовлено.
Просить скасувати ухвалу ВАКС від 30.12.2025 про відмову у роз'ясненні судового рішення - протокольної ухвали суду від 15.12.2025, і постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд Вищим антикорупційним судом заяви прокурора ОСОБА_5 про роз'яснення протокольної ухвали ВАКС від 15.12.2025 в частині:
- повноважень прокурора на стадії судового розгляду вчиняти дії щодо вручення обвинувального акта обвинуваченому ОСОБА_6 , який мобілізований і перебуває у військовій частині або місці куди в силу вимог законодавства вільний доступ, у т. ч. прокурора, обмежений;
- виду, форми та інших реквізитів документа, який буде для Суду достатнім і належним доказом підтвердження вручення обвинувального акта ОСОБА_6 у випадку відмови його підписати або відмови підтвердити отримання іншим чином;
- підтвердження належності виконання зобов'язань покладених на прокурора щодо вручення ОСОБА_6 обвинувального акта у разі якщо такі документи будуть доставлені (передані) йому іншими особами, окрім прокурора у кримінальному провадженні або направлені у інший спосіб;
- чи вважається наразі виконаним зобов'язання прокурора щодо вручення обвинувального акта захисникам обвинуваченого ОСОБА_6 ;
- чи підлягатиме кримінальне провадження зупиненню, відкладенню до моменту вручення прокурором обвинуваченому ОСОБА_6 обвинувальному акта, якщо так то на які строки.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, а тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, просив таку задовольнити, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора САП ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу в межах поданої апеляційної скарги.
У цьому кримінальному провадженні встановлено такі обставини.
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
15.12.2025 у судовому засідання судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, зі змісту якої вбачається, що спосіб вручення обвинувального акта обвинуваченому ОСОБА_6 не є тим недоліком, хибою чи дефектом обвинувального акта, який тягне за собою повернення обвинувального акта, однак чи буде справедливим судовий розгляд, коли обвинувачений ОСОБА_6 не отримав обвинувальний акт, адже саме з моменту вручення обвинувального акта особа вважається офіційно повідомленою про висунуті проти неї обвинувачення. Прокурор надав суду лише докази направлення обвинувального акта, однак жодного доказу виконання обов'язку вручення обвинувального акта суду не надано, тому суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні підготовче провадження не може бути завершене допоки прокурором не буде вручено обвинувальний акт обвинуваченому ОСОБА_6 та його захисникам. Таку позицію займає і Верховний Суд, який говорить, що вручення обвинувального акта під час підготовчого судового засідання не суперечить вимогам КПК, однак перехід у судовий розгляд без вручення обвинувального акта не є можливим. Особа має знати від чого їй захищатися, навіть факт, що захисниками ОСОБА_6 подано клопотання про повернення обвинувального акта, що начебто має свідчити про ознайомлення і аналіз цього обвинувального акта не спростовує обов'язку прокурора вручити обвинувальний акт обвинуваченому. Протокольною ухвалою суд зобов'язує прокурора вручити обвинувальний акт протягом підготовчого провадження у цій справі.
Прокурором подано заяву про роз'яснення протокольної ухвали суду від 15.12.2025.
Постановляючи ухвалу про відмову у роз'ясненні ухвали, постановленої 15.12.2025 без виходу суду до нарадчої кімнати, суд дійшов таких висновків: зміст постановленої ухвали є зрозумілим, конкретним і не містить суперечливих або двозначних формулювань, які унеможливлювали б її виконання чи розуміння; питання, порушені прокурором у заяві про роз'яснення, фактично стосуються тлумачення норм КПК України щодо повноважень прокурора на різних стадіях кримінального провадження, визначення способу та порядку виконання процесуального обов'язку, покладеного на прокурора законом, а не ухвалою суду, оцінки допустимості та належності доказів підтвердження вручення обвинувального акта, а також можливих процесуальних наслідків невручення обвинувального акта; такі питання виходять за межі предмета роз'яснення судового рішення, оскільки не пов'язані з незрозумілістю ухвали суду та фактично зводяться до прохання надати роз'яснення норм КПК України, що не передбачено статтею 380 КПК України та не належить до повноважень суду в межах роз'яснення судового рішення, а також можуть призвести до зміни або доповнення змісту ухвали, оскільки встановлення способу, форми, строків чи наслідків виконання обов'язку прокурора означало б вихід за межі вже постановленого судового рішення та може свідчити про втручання в процесуальну діяльність прокурора.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає такі, що відповідають положенням закону та фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Отже, роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо його неоднакового тлумачення і розуміння під час виконання.
Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Колегія суддів звертає увагу, що суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо способу та/або порядку виконання судового рішення, щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
Дослідивши журнал судового засідання від 15.12.2025, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала, постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати, є зрозумілою, що виключає її неоднозначне розуміння та необхідність тлумачення у відповідності до ст. 380 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала викладена у ясній і зрозумілій формі, труднощів при її виконанні не встановлено, крім того будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, не містить.
При цьому, доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до того, що стороні обвинувачення не є зрозумілим порядок виконання ухвали суду, постановленої без виходу до нарадчої кімнати 15.12.2025, зокрема спосіб вручення обвинувального акта обвинуваченому ОСОБА_6 та його захиснику, а також вид підтверджуючого документа про вручення обвинувального акта.
Крім іншого, прокурору є незрозумілим наслідки невиконання ухвали суду.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що питання, які просить роз'яснити прокурор, виходять за межі предмета роз'яснення судового рішення, оскільки не пов'язані з незрозумілістю ухвали суду та фактично зводяться до прохання надати роз'яснення норм КПК України, що не передбачено статтею 380 КПК України, та не належить до повноважень суду в межах роз'яснення судового рішення, а також можуть призвести до зміни або доповнення змісту ухвали.
Нормами КПК України визначено порядок надання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на відсутність у постановленій ухвалі правових підстав та фактичних обставин, які б свідчили про умисне невиконання стороною обвинувачення обов'язку вручення обвинувального акта та реальну можливість такого виконання, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки судом першої інстанції не констатовано умисного невиконання стороною обвинувачення обов'язку вручення обвинувального акта обвинуваченому, а зазначено, що прокурором долучено докази направлення обвинувального акта, при цьому доказів отримання такого обвинуваченим ОСОБА_6 у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, доводи прокурора про наявність підстав для роз'яснення ухвали є безпідставними.
Отже, прокурором у апеляційній скарзі не наведено обставини на підтвердження незаконності, необґрунтованості та невідповідності обставинам кримінального провадження ухвали суду від 30.12.2025, якою відмовлено у роз'ясненні ухвали від 15.12.2025.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції від 30.12.2025 прийнята з дотриманням вимог КПК України, є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 30 грудня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3