Справа № 991/433/26
Провадження 1-кс/991/435/26
19 січня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись за межі Київської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01.10.2019 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 14.06.2010, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні №52023000000000154, а саме з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52023000000000154; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин», службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест», службовими особами і працівниками Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 52023000000000154 від 03.04.2023.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, у межах якого 06.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206 , ч. 3 ст. 15. ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
До початку розгляду клопотання засобами електронної пошити до матеріалів справи надійшли доповнення до клопотання про продовження обов'язків, додатком до яких є постанова про виділення матеріалів кримінального провадження від 16.01.2026. З якої вбачається, що з кримінального провадження №52023000000000154 від 03.04.2023 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких повідомлено про підозру, в тому числі ОСОБА_4 , а саме: ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_6, у м. Києві), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_2, у м. Києві), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_3, у м. Києві), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння двома земельними ділянками по АДРЕСА_4, у м. Києві), ч. 5 ст. 191 КК України (епізод заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_5. у м. Києві). Виділеному кримінальному провадженню присвоєно №52026000000000020.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити повністю з викладених у ньому підстав. Додатково повідомив, що матеріали відносно в тому числі ОСОБА_4 16.01.2026 виділено з матеріалів кримінального провадження №52023000000000154 в кримінальне провадження №52026000000000020 та 19.01.2026 відкрито матеріали досудового розслідування стороні захисту для ознайомлення.
Захисник ОСОБА_5 в свою чергу, заперечував щодо клопотання прокурора, зауважив, що воно подано в межах кримінального провадження №52023000000000154, а на сьогодні ОСОБА_4 підозрюваний у кримінальному провадженні №52026000000000020. Крім того, 19.01.2026 ОСОБА_4 змінено повідомлення про підозру та повідомлено про завершення досудового розслідування, жодних документів щодо нового кримінального провадження та нового повідомлення про підозру прокурор не долучає. Зважаючи на цю обставину сторона захисту вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора. Крім того, у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення та відсутні докази його причетності до дій, що інкриміновані. Зазначені прокурором ризики не доведені та не підтверджені належними доказами, що на думку захисту є ще однією підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора. Захисник просив слідчого суддю врахувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та сумлінне виконання ним покладених обов'язків. В разі якщо слідчий суддя знайде підстави для продовження обов'язків, захисник просив надати можливість ОСОБА_4 пересуватись в межах України.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу приписів ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, з якого виділено матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальне провадження № 52026000000000020.
ОСОБА_4 06.02.2025 як особі, що має статус депутата місцевої ради, у порядку ст. 481 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15-ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 3,4 ст. 369, ч.ч. 3,4 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в участі у злочинній організації, вчиненій службовою особою з використанням службового становища; в пособництві вчиненню незакінченого замаху на протидію законній господарській діяльності, вчиненому злочинною організацією, у тому числі службовою особою з використанням службового становища; у шести епізодах незакінчених замахів на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах; та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.
За версією слідства ОСОБА_4 , будучи учасником злочинної організації, у ході вчинення кримінальних правопорушень використав повноваження депутата Київської міської ради та голови її постійної комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин з метою заволодіння майном територіальної громади м. Києва - земельними ділянками комунальної власності, а також сприяння протидії законній господарській діяльності ПП «КОЛІБРІС» для передачі підконтрольним злочинній організації особам земельної ділянки, яка перебувала у користуванні згаданого підприємства.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Водночас, доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15-ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 3,4 ст. 369, ч.ч. 3,4 ст. 368 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1083/25 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 19 984 800 грн та, у випадку внесення застави, покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
У подальшому, ухвалами слідчого судді ВАКС строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою від 21.11.2025 строк обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжено до 21.01.2026.
Поряд з цим, ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.11.2025 у справі №991/11916/25 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 06.02.2026.
Водночас прокурор у судовому засіданні повідомив, що з кримінального провадження №52023000000000154 від 03.04.2023 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких повідомлено про підозру, в тому числі ОСОБА_4 , а саме: ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_6, у м. Києві), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_7, у м. Києві), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_2, у м. Києві), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_3, у м. Києві), ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (епізод замаху на заволодіння двома земельними ділянками по АДРЕСА_4, у м. Києві), ч. 5 ст. 191 КК України (епізод заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_5. у м. Києві). Виділеному кримінальному провадженню присвоєно №52026000000000020.
Наразі у кримінальному провадженні № 52026000000000020 досудове розслідування завершене та починаючи з 19.01.2026 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Повідомлені прокурором обставини не заперечувались стороною захисту.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Прокурор наголошував, що оскільки строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , закінчується 21.01.2026, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного згідно ухвали слідчого судді.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов'язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України). Також слід врахувати, що злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України приміткою до ст. 45 КК України віднесений до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того, в ході проведення щодо підозрюваного ряду слідчих дій, у т.ч. негласних, встановлено, що у підозрюваного та його дружини може знаходитись значна кількість неофіційних/неопублікованих доходів і майна.
До того ж, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що враховуючи роль та функції ОСОБА_4 , не виключається, що організатор злочину - ОСОБА_6 за рахунок власного майнового стану, доходів та належного йому майна зможе фінансувати витрати, необхідні для забезпечення можливого переховування ОСОБА_4 , у т.ч. за межами України, де останній має стійкі соціальні зв'язки.
Отже, на переконання слідчого судді, наведені прокурором обставини свідчать про очевидну схильність та реальну можливість ОСОБА_4 здійснити в майбутньому зазначені дії, відтак цей ризик продовжує існувати.
Доводи про існування ризику знищення документів та інших речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обумовлені тим, що:
- механізм вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів передбачав складання, підписання документації із внесенням до них недостовірних відомостей (технічні паспорти, довідки, договори купівлі-продажу тощо), оформлення на третіх осіб права власності на неіснуючі об'єкти нерухомості, оформлення юридичних осіб, що використовувались як засоби вчинення злочинів, на підставних осіб;
- підозрюваний з огляду на його роль та функції у загальному механізмі вчинення злочинів, здійснював залучення інших співучасників, у т.ч. підставних осіб, для оформлення на них майна та юридичних осіб, забезпечував оплату «послуг» таких фіктивних власників та директорів, тощо, а тому має реальну можливість для зміни чи знищення наявних у таких осіб речей та документів, що мають викривальний характер, у т.ч. через здійснення тиску, впливу на них;
- підозрюваний є Головою постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а його участь у злочинній діяльності передбачала у т.ч. зловживання повноваженнями та можливостями пов'язаними з такою посадою, а тому він має доступ до документації, якою забезпечувалось опрацювання у такій комісії проектів рішень, листів, заяв, звернень, що використовувались для реалізації злочинних намірів підозрюваних та підтверджують механізм вчинення розслідуваних злочинів, у зв'язку з чим існує ризик їх знищення, приховування, спотворення;
- зафіксовано відомості про систематичне вжиття учасниками злочинної організації заходів щодо приховування доходів, наявного у них майна, джерел їх походження як щодо власних активів, так і активів інших співучасників, здійснення оплати злочинної діяльності співучасників через посередників, фіктивне працевлаштування, тощо;
- зафіксовано відомості про вжиття співучасниками, у т.ч. підозрюваним, заходів посиленої конспірації для унеможливлення викриття діяльності злочинної організації, які вказують на високий рівень підготовки та конспіративності їх дій, схильність та здатність приховувати і маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами через використання співучасниками в роботі зашифрованих носіїв інформації, шифрування паролями робочої документації, спілкування через платні захищені поштові сервіси та месенджери, опрацювання робочої документації через хмарні сервіси, без її зберігання у паперовому вигляді, систематичне знищення паперових носіїв та очищення носіїв інформації, знищення звітності про надання неправомірної вигоди, тощо;
- зафіксовано відомості про планування та інструктування співучасниками підлеглих осіб щодо знищення/приховування викривальних доказів з технічних носіїв інформації у разі проведення щодо них слідчих дій, зокрема, миттєве видалення інформації, вихід з облікових записів через інші пристрої, «скидання» пристроїв до базових налаштувань, видача представникам правоохоронних органів іншого «чистого» пристрою, тощо.
Однак слідчий суддя враховує, що процес збирання доказів завершений та надано стороні захисту матеріали кримінального провадження на ознайомлення, тому доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даному етапі слідчий суддя вважає не доведеними.
Під час оцінки ризику незаконно впливати на учасників кримінального провадження слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя враховує, що:
- інкриміновані підозрюваному злочини вчинені ним у складі злочинної організації, в якій він був одним з основних учасників та брав активну участь в її діяльності, в т.ч. залучав до неї інших осіб, у зв'язку з чим має безпосередній вплив на таких осіб і можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку;
- підозрюваний ймовірно вчинив злочин будучи Головою постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а його участь у злочинній діяльності передбачала у т.ч. зловживання повноваженнями та можливостями пов'язаними з такою посадою, у зв'язку з чим він може здійснювати вплив на представників та членів вказаної комісії, які досі не допитувались у цьому кримінальному провадженні і можуть володіти відомостями викривального характеру, з метою коригування, зміни або спростування відповідних показань;
- зафіксовані відомості про систематичну діяльність учасників злочинної організації, у т.ч. і підозрюваного, по підкупу службових осіб ряду правоохоронних та державних органів за вчинення дій в інтересах злочинної організації;
- підозрюваний та злочинна організація, у складі якої він активно діяв, за час своєї діяльності набули значного впливу над представниками КМР та її виконавчого органу, що надавало їм можливість фактично керувати вирішенням основних питань місцевого значення, надавати таким особам прямі вказівки щодо вчинення дій з використанням влади та службового становища в інтересах злочинної організації, у т.ч. брати участь у призначенні на відповідні посади пов'язаних осіб, або ж у звільненні нелояльних осіб, а також вимагати звітування про виконання поставлених їм завдань;
- з подальшим ходом досудового розслідування, у т.ч. у ході судового розгляду значної кількості клопотань, скарг у кримінальному провадженні, співучасникам стає відома інформація щодо свідків та їх показань, виявлених додаткових обставин та встановлених інших ймовірно причетних до злочинної діяльності осіб, у зв'язку з чим інтенсифікується загроза впливу на осіб, що можуть володіти важливими для слідства відомостями, речами та документами викривального характеру, з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань чи їх зміни, до перешкоджання в отриманні слідством відповідних речей і документів, у т.ч. які зберігаються у представників очолюваної ОСОБА_4 постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин.
Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що інкриміновані підозрюваному злочини передбачають вчинення незаконних дій у складі організованої групи, а тому у нього наявні можливості та способи впливу на інших підозрюваних.
Отже, ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження з боку підозрюваного досі залишається достатньо інтенсивним.
Ризик продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових злочинів на переконання слідчого судді є на цей час не доведеним, зважаючи на завершення досудового розслідування та надання стороні захисту матеріалів на ознайомлення в порядку виконання вимог ст. 290КПК України. А також, оскільки стороною обвинувачення за рік після повідомлення підозри не надано жодного доказу вчинення підозрюваною будь яких дій для цього, тому цей ризик не приймаєтьтся до уваги.
Разом з тим, надані прокурором матеріали на даний час підтверджують ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вони вказують на наявність у підозрюваного та інших співучасників неформальних зв'язків у правоохоронних органах, завдяки яким вони систематично у позапроцесуальний спосіб отримують інформацію, що становить таємницю досудового розслідування, у т.ч. про заплановані щодо них слідчі дії, мають змогу впливати на рух кримінальних проваджень, перешкоджати проведенню заходів щодо протидії їх злочинній діяльності, тощо.
Отже, на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя встановив продовження існування цього ризику.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що з метою мінімізації встановлених ризиків, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є продовження строку дії покладених на нього обов'язків, які на цій стадії кримінального провадження є необхідними й достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя враховує прохання сторони захисту в частині обов'язку не відлучатися за межі Київської області та вважає за необхідне викласти його в наступній редакції: не відлучатись за межі України без дозволу детектива, прокурора, або суду.
З урахуванням повідомлення прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в кримінальне провадження №52026000000000020 від 16.01.2026 та зміни повідомленої підозри вже у новому провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покладення обов'язку передбаченого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України здійснювати з врахуванням повідомленого факту.
Положення ч. 7 ст. 194 КПК України, з урахуванням ч.ч. 4, 5 ст. 115 КПК України, передбачають покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрювану особу на строк не більше двох місяців.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , на два місяці, тобто до 19.03.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання прокурора слід задовольнити частково.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись за межі України без дозволу детектива, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01.10.2019 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 14.06.2010, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52026000000000020 від 16.01.2026;
- утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_64 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин», службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест», службовими особами і працівниками Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» щодо обставин, відображених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52026000000000020 від 16.01.2026.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 , до 19.03.2026 але в межах строку досудового розслідування у кримінальному проводженні №52026000000000020 від 16.01.2026.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52026000000000020 від 16.01.2026.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1