Справа № 166/1280/25 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/204/26 Доповідач: Шевчук Л. Я.
02 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17 листопада 2025 року,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 07 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором. ТзОВ «Мілоан» свої зобов?язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Проте позичальник свої зобов?язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.
29 вересня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» і ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги № 76-МЛ, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги розмір заборгованості за кредитним договором складає 35 400 грн, з яких 8 000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн; 25 800 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 1 600 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 400 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 17 листопада 2025 року у цій справі позов задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі 11 400 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 800 грн - заборгованість за відсотками, 1 600 грн - комісія. Стягнуто з відповідача в користь позивача 780,09 грн судового збору та 2 254,24 грн витрат за надання професійної правничої допомоги.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 через свого представника Кота С. І. подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
У своїй апеляційній скарзі позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» покликається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги товариства у повному обсязі.
Відзиви на апеляційні скарги не подавалися.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 02 лютого 2026 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги позивача і відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом за матеріалами справи встановлено, що 07 червня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 8 000 грн, строк кредитування 15 днів з 07 червня 2021 року до 22 червня 2021 року, комісія за надання кредиту - 1 600 грн, яка нараховується за ставкою 20 % від суми кредиту, проценти за користування кредитом - 1 800 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а. с. 5-9).
Згідно з пунктом 2.3.1.2. кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою.
Пролонгація на стандартних (базових) умовах є домовленість сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин(и), щодо якої (их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 ЦК України, і яка(і) полягає (ють) у:
а) здійснені платежу (ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно з пунктом 2.3.1.1 договору та розділу 6 правил;
б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з пунктами 1.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору.
У пункті 4.2. кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини 2 статті 625 ЦК України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 договору. Обов'язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Цей договір був укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення товариством договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки у письмовій формі.
Судом також встановлено, що кредитодавець ТзОВ «Мілоан» свої зобов?язання за договором про споживчий кредит виконало та перерахувало на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 8 000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 48181839 (а. с. 12) та випискою АТ КБ «ПриватБанк» за картою № НОМЕР_1 у період з 01 червня 2021року по 22 червня 2021 року (а. с. 41).
Згідно з наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення кредиту заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором перед кредитором ТзОВ «Мілоан» станом на 21 серпня 2021 року складає 24 885 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25 800 грн - заборгованість за відсотками, 1 600 грн - комісія за оформлення кредиту (а. с. 12 зворот, 13).
29 вересня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги № 76-МЛ, за умовами якого ТзОВ «Мілоан» (первісний кредитор) відступило за плату ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) права вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з ТзОВ «Мілоан», в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 76-МЛ від 29 вересня 2021 року (а. с. 14-18).
Згідно з частиною 1, частиною 3 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Пунктом 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частини 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит. Позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом.
У своїй позовній заяві ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 у свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі 35 400 грн.
Частково задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000 грн, заборгованість за процентами у розмірі 1 800 грн та комісію у розмірі 1 600 грн.
Такі висновки суду зроблені з дотриманням вимог закону.
Так, згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зробила висновок, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
При цьому судом встановлено, що за умовами договору про споживчий кредит від 07 червня 2021 року строк кредитування становить 15 днів, тобто до 22 червня 2021 року .
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом убачається, що первісним кредитором ТзОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит були нараховані відсотки за користування кредитом після спливу строку кредитування.
Згідно з пунктом 2.3.1.1 договору необхідно умовою для пролонгації строку кредитування є сплата комісії за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. При цьому судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на виконання умов договору про споживчий кредит не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитом.
Неповернення кредиту в погоджений сторонами у кредитному договорі строк не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідок продовження строку дії договору, а є порушенням грошового зобов'язання за укладеним договором, за що настає відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит та стягнення заборгованості у розмірі 11 400 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 800 грн - заборгованість за процентами, 1 600 грн - комісія.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він не укладав кредитного договору, оскільки у нього викрали мобільний телефон і банківську картку, у зв?язку з чим були внесені відповідні відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження.
В матеріалах справи міститься анкета - заява на кредит № 4985576 (а. с. 11), з якої убачається, що 07 червня 2021 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua та заповнив анкету-заяву, у якій зазначив свої особисті дані, а саме прізвище, ім?я, по-батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, електронну адресу, паспортні дані, адресу місця проживання, місце роботи та щомісячні доходи.
Крім того анкета-заява містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви про надання кредитних коштів.
Відповідач ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті www.miloan.ua подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв?язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор F21262, який відповідач використав для підписання договору про споживчий кредит.
ОСОБА_1 шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора прийняв публічну пропозицію (оферта) та підписав кредитний договір, а саме здійснив акцепт пропозиції ТзОВ «Мілоан».
Договір про споживчий кредит був укладений 07 червня 2021 року. Заяву до поліції про викрадення у нього 06 червня 2021 року мобільного телефону разом із гаманцем ОСОБА_1 подав лише 22 червня 2021 року, тобто через 16 днів після вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що зазначені стороною відповідача обставини не підтверджують того, що відповідач ОСОБА_1 не укладав з ТзОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17 листопада 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді