вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
м. Київ
"03" лютого 2026 р. Справа№ 910/1943/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 03.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфереції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025
у справі №910/1943/23 (суддя Чебикіна С.О.)
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.»
про стягнення 861 454,55 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.»
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
про визнання незаконним та скасування рішення,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/1923/23 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» про стягнення 861 454,55 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення.
02.08.2023 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заявлено клопотання про призначення експертизи лічильника НІК 2301АП3 2011, заводський номер 0583833 та індикатора магнітних полів, вбудованого у даному лічильнику; індикатора магнітних полів ФО010180, який встановлено на передній панелі вказаного лічильника (т. 2 а.с. 3-5).
06.09.2023 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заявлено клопотання про призначення та проведення експертизи лічильника НІК 2301АП3 2011, заводський номер 0583833 та індикатора магнітних полів, вбудованого у даному лічильнику; індикатора магнітних полів ФО010180, який встановлено на передній панелі вказаного лічильника, упаковка - поліетиленовий сейф-пакет №ГФ00114566, тощо - розглянути після виконання процедури забезпечення вказаних доказів (у спосіб їх витребування та огляду) (т.2 а.с. 11-12).
19.06.2025 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заявлено клопотання про проведення повторної експертизи у зв'язку із наявністю сумнівів у правильності висновку експерта на підставі частини 2 статті 107 ГПК України (т. 4 а.с. 73-77).
08.08.2025 відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заявлено клопотання про призначення електротехнічної експертизи (т.4 а.с. 148-154).
16.08.2025 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав до суду першої інстанції клопотання (запропонований перелік питань для проведення експертизи) (т.4 а.с. 182-183).
В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження судом першої інстанції розглянуто клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про призначення електротехнічної експертизи (вх.№01-10/12311/25 від 13.11.2025) (т. 5 а.с. 15-22).
Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.12.2025 у справі №910/1943/25 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» про призначення судової електротехнічної експертизи у справі №910/1943/23 задовольнив частково.
Призначив у справі №910/1943/23 комплексну судову електротехнічну та трасологічну експертизу, проведення експертизи доручив експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення комплексної судової електротехнічної та трасологічної експертизи суд першої інстанції поставив наступні питання:
- Чи мало місце пошкодження індикатора магнітного впливу ФО010180 встановленого на приладі обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року № 0583833?
- Які пошкодження існують на наданому на дослідження індикаторі магнітного впливу ФО010180 встановленого на приладі обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року №0583833?
- Які причини пошкоджень на наданому на дослідження індикаторі магнітного впливу ФО010180 встановленого на приладі обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року №0583833?
- Які технічні характеристики (параметри) має наданий на дослідження індикатор магнітного впливу ФО010180 встановленого на приладі обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року № 0583833?
- Чи наявне магнітне поле у наданому на дослідження металевому предметі циліндричної форми (діаметром 45 мм, висотою 30 мм)?
- Чи є наданий на дослідження металевий предмет циліндричної форми (діаметром 45 мм, висотою 30 мм) магнітом постійної дії?
- Яка потужність магнітного поля у наданому на дослідження металевому предметі циліндричної форми (діаметром 45 мм, висотою 30 мм) з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»?
- Чи зупиняє наданий на дослідження металевий предмет циліндричної форми (діаметром 45 мм, висотою 30 мм) рахунковий (обліковий) механізм наданого на дослідження приладу обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року № 0583833 при прикладанні його до лівої, правої, задньої, верхньої, передньої сторони (частини) корпусу приладу обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року № 0583833?
- Чи дозволяє здійснювати безоблікове користування електричної енергії наданого на дослідження приладу обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року №0583833 у разі встановлення наданого на дослідження металевого предмету циліндричної форми (діаметром 45 мм, висотою 30 мм) до лівої, правої, задньої, верхньої, передньої сторони (частини) корпусу приладу обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року №0583833?
- Чи впливають зазначені в експертному дослідженні пошкодження корпусу відламана частина верхнього кріплення, виламане бокове кріплення, нижня частина корпусу у місці кріплення контакті відламана на облік об'єму спожитої електроенергії лічильником НІК2301АПЗ 2011 року №0583833 і чи мають ці пошкодження відношення до роботи лічильника у разі дії магнітного поля на обліковий механізм лічильника?
- Чи забезпечує лічильник типу НІК2301АПЗ 2011 року №0583833 захист від впливу магнітних полів високої інтенсивності, якщо прикладати магніт з лівої, правої, задньої, верхньої і лицевої передньої сторони лічильника в районі облікового механізму?
Зупинив провадження у справі № 910/1943/23 до отримання висновку експерта.
Витрати на проведення експертизи поклав на відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.».
Матеріали справи № 910/1943/23 направив до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок 6 для проведення експертизи.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з необхідності призначення комплексної судової електротехнічної та трасологічної експертиз для встановлення обставин щодо факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, саме приладу обліку електричної енергії лічильника НІК2301АПЗ 2011 року №0583833, факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів) визначених пунктом 8.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі за текстом - ПРРЕЕ), а також наявності обґрунтованих сумнівів відповідача за первісним позовом у правильності експертного висновку наданого ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» за № 9629 від 29.12.2020, так само враховуючи те, що в даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини, які входять до предмета доказування, неможливо.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, або постановити інше рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Апелянт зазначає, що призначення судом першої інстанції судової експертизи через більш ніж п'ять років після того, як експертиза не була проведена відповідно до пункту 8.4.4 глави 8 ПРЕЕ є безпідставним, помилковим та незаконним.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вважає, що клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи є не обґрунтованим, а суд першої інстанції не мотивував необхідність призначення судової експертизи, чим допустив порушення статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.01.2026 у справі №910/1943/23 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 27.01.2026 на 14 год. 00 хв.; витребував матеріали справи №910/1943/23 з Господарського суду міста Києва.
Матеріали справи №910/1943/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 08.01.2026.
16.01.2026 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подано заяву, в якій просив суд апеляційної інстанцій усунути порушення, допущені при автоматизованому розподілі у Північному апеляційному господарському суді справи №910/1943/23 або взяти самовідвід складу суду: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на суперечливу поведінку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), оскільки за його клопотанням судом першої інстанції було призначено судову експертизу, а ухвала Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23 є законною та обґрунтованою.
27.01.2026 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відзив.
У судовому засіданні 27.01.2026 представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що складу суду, секретарю судового засідання довіряє, відводи складу суду, секретарю судового засідання відсутні.
Також у судовому засіданні 27.01.2026 відмовлено відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) у задоволенні заяви про усунення порушення, допущеного при автоматизованому розподілі у Північному апеляційному господарському суді справи №910/1943/23 або взяти самовідвід складу суду: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П., оскільки автоматизований розподіл справи №910/1943/23 відбувся з дотриманням Положення про автоматизовану систему документообігу
27.01.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2026 до 11 год. 40 хв.
У судовому засіданні 03.02.2026 представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, або постановити інше рішення.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 03.02.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Отже, за приписами вказаної норми суд має право призначити судову експертизу або за клопотанням учасника справи, або за власної ініціативи за наявності у сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до частин 2, 3 статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Частиною 2 статті 107 ГПК України визначено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 910/9971/17).
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/15160/19).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, суть якого розкрита у статті 13 ГПК України: учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип змагальності передбачає, зокрема, і те, що суд у розгляді справи займає позицію об'єктивного та неупередженого арбітра, не збирає докази, а лише оцінює ті, що надані сторонами. Принцип змагальності є складовою справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі, диспозитивності та розумності строку.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд першої інстанції в порушення положень частини 1 статті 99 ГПК України не дослідив наявності сукупності умов для призначення експертизи.
Як слушно зауважив апелянт судова комплексна експертиза призначена судом першої інстанції через п'ять років після того, як експертиза мала бути проведення відповідно вимог пункту 8.4.4 ПРРЕЕ, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, та була проведена Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз», експертний висновок №9629 від 29.12.2020, наданий позивачем за первісним позовом в обґрунтування заявлених позовних вимог, на підставі якого Комісією по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення, за яким Акт про порушення №К042405 від 22.06.2020 підлягає розрахунку відповідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, за формулою №4 за період з 22.06.2019 по 22.06.2020. Оцінку якому буде надано судом у сукупності з іншими, наявними доказами у справі відповідно до вимог статті 86 ГПК України.
За статтею 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Проте, суд першої інстанції, маючи заперечення відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), через п'ять років після складення Акта про порушення та проведення експертизи, призначив комплексу експертизу, без обґрунтування необхідності призначення такої експертизи.
При здійсненні апеляційного провадження щодо правомірності призначення судом першої інстанції комплексної судової експертизи з подібним предметом спору судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.11.2025 у справі №914/2892/24, який зазначив про відсутність підстав для призначення судової інженерно-технічної (електротехнічної) експертизи, виходячи з того, що предметом доказування за первісним позовом є встановлення правомірності та правильності нарахування та стягнення коштів відповідно до ПРРЕЕ, зафіксованих у рішенні комісії з розгляду актів про порушення, з врахуванням вже проведеного на той час експертного дослідження.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Апеляційним господарським судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України).
За частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За статтею 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи допущені порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про часткове задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» про призначення судової електротехнічної та трасо логічної експертизи у справі №910/1943/23, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.», скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23, із направленням справи до розгляду суду першої інстанції.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Ко.» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі №910/1943/23 скасувати.
3. Справу №910/1943/23 передати на розгляд суду першої інстанції.
4. Матеріали справи №910/1943/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.02.2026.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова