вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
м. Київ
"03" лютого 2026 р. Справа№ 910/15726/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 03.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Завод «Маяк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025
у справі №910/15726/25 (суддя Васильченко Т.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову до подачі позову
особа, яка може отримати статус учасника справи Акціонерне товариство «Завод «Маяк»,
17.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову (до пред'явлення позову), в якій просило суд першої інстанції вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, заборонити Акціонерному товариству «Завод «Маяк» чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном (зокрема, але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії, трансформаторному обладнанню) - нежитловими приміщеннями, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м;
- до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, заборонити Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, Акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник посилається на суперечливу поведінку Акціонерного товариства «Завод «Маяк», оскільки він спершу не заперечив проти автоматичного продовження строку дії Договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 (далі за текстом - Договір) та наполягав на проведенні експертної оцінки вартості майна як обов'язкової передумови для пролонгації, втім згодом заперечив проти продовження строку дії Договору в цілому, виставивши на продаж на електронному аукціоні (торгах) право оренди на нерухоме майно до складу якого входять нежитлові приміщення, що передані заявнику в оренду.
Заявник наголошує, що відмова орендодавця від автоматичної пролонгації Договору є способом уникнення від виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №910/10965/17 та відмовою від виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі №910/10965/17, якою передбачено прямий зв'язок з Договором та зарахування орендної плати за ним в рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства «Завод «Маяк» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат».
Акціонерне товариство «Завод «Маяк», починаючи з 10.09.2025, чинить перешкоди у користуванні нерухомим майном, зокрема, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню. Спірним нерухомим майном Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» користується на підставі Договору, який, за твердженням заявника, є пролонгованим на підставі пункту 10.3 Договору.
У подальшому, 10.12.2025 у електронній торговій системі ProZorro.Продажі Акціонерним товариство «Завод «Маяк» створено електронний аукціон (ідентифікатор аукціону RLE001-UA-20251210-63566 з продажу права оренди нежитлових приміщень, 1-7/7 поверхів, загальною площею: 7719,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, корпус 16-А. До складу лоту аукціону увійшли нежитлові приміщення, якими користується заявник на підставі Договору, за умовами якого останній має переважне право оренди.
У заяві про забезпечення позову (до подання позову) заявник зазначає, що він має намір подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання пролонгованим (продовженим) Договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, укладеного із АТ «Завод «Маяк», відповідно до якого в оренду ТОВ «Агат» було передано нерухоме майно, нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, оскільки інша сторона правочину всупереч укладеного договору безпідставно відмовилась від автоматичної пролонгації договору.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову до подачі позову задовольнив частково; до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) Договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, заборонив Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м.; в іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову у справі №910/15726/25 до подачі позову суд першої інстанції відмовив.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову до його подачі в частині заборони Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, враховуючи предмет майбутнього позову, співмірність заходів забезпечення позову із предметом майбутнього позову, що забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позову, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Завод «Маяк» чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном (зокрема але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню) - нежитловими приміщеннями, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., оскільки наведений захід забезпечення позову не підтверджений належними та допустимими доказами у розумінні Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), матеріали заяви не містять дійсних, безумовних та беззаперечних доказів здійснення АТ «Завод «Маяк» реальних перешкод у користуванні нерухомим майном визначеним договором оренди.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Завод «Маяк» звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права.
Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що він є господарським товариством в оборонно-промисловому комплексі у розумінні законодавства і вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення аукціону з передачі майна в оренду наносить шкоди інтересам Акціонерного товариства «Завод «Маяк» та інтересам держави, оскільки обмежив право Акціонерного товариства «Завод «Маяк» у праві вільного розпорядження своєю власністю на не визначений час.
Акціонерне товариство «Завод «Маяк» в апеляційній скарзі зазначив, що проведення аукціону з оренди зумовлено необхідністю збільшення розміру орендної плати. При цьому невжиття заходів забезпечення позову не порушить прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат», оскільки умовами Договору не передбачено збереження ціни оренди на період більше, ніж строк дії Договору. За умовами пункту 10.3 Договору при кожній його пролонгації проводиться експертна оцінка вартості майна. Акціонерне товариство «Завод «Маяк» не забороняло Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» приймати участь в аукціоні.
За твердженням апелянта, Договір припинено у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та своєчасним зверненням Акціонерного товариства «Завод «Маяк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» проти продовження дії Договору, що означає втрату останнім права на автоматичну пролонгацію Договору. При цьому за відсутності нотаріально посвідчення Договору відповідно до частини 3 статті 763 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) строк дії Договору не може бути більше трьох років.
Через не допуск Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на територію нерухомого майна, він позбавлений права використання 2531,8 кв.м. вільної площі, оскільки за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» орендує 5188,00 кв.м., загальна площа майна 7719,8 кв.м., що завдає збитки Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та порушує його права.
Таким чином, суд першої інстанції не звернув увагу на протиправну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат», що виражається у зловживанні процесуальними правами, порушенні законних прав учасника процесу, до якого застосовано заходи забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25; розгляд апеляційної скарги призначив на 27.01.2026 на 14 год. 15 хв.; витребував матеріали оскарження ухвали від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 з Господарського суду міста Києва.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 12.01.2026.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» згідно відзиву на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, посилаючись на законність ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25, а доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди Акціонерного товариства «Завод «Маяк» із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про визнання Договору продовженим (пролонгованим), провадження за яким відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2026.
Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» у відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Завод «Маяк» метою оголошення та проведення електронного аукціону є створення штучних перешкод для Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном та передумов для подальшої незаконної передачі нерухомого майна іншим особам, при наявності у нього права оренди та фактичного володіння ним, що може ускладнити виконання рішення суду, у разі задоволенні позову. Наслідки невжиття заходів забезпечення позову є більш істотними порівняно із наслідками невжиття цих заходів, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження, без подання нових позовів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» зазначає, що доводи апелянта про нанесення йому збитків у розмірі 1 703 068,80 грн документально не підтверджені. Крім того, за доводами Акціонерного товариства «Завод «Маяк» з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» вчинялись дії щодо не допуску на територію, а тому звіт про незалежну оцінку нерухомого майна станом на 23.10.2025 не міг бути підготовлений, без огляду нежитлового приміщення.
Крім того, твердження Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про позбавлення його права користування частиною нежитлового приміщення площею 2531,8 кв.м., що завдає йому збитків, то останнім не надано суду доказів належності йому на праві власності будь-яких приміщень частини корпусу 16-А за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8 та їх площ.
Станом на сьогодні загальна заборгованість Акціонерного товариства «Завод «Маяк» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» становить більше 120 млн. грн за судовими рішеннями, які набрали законної сили, тоді як їх невиконання протягом 8 років, завдає збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат».
27.01.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2026 до 11 год. 05 хв.
У судовому засіданні 03.02.2026 представники Акціонерного товариства «Завод «Маяк» підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 скасувати та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» у судовому засіданні 03.02.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Завод «Маяк», просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 3 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на момент перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15762/25, судом першої інстанції відкрито провадження у справі ухвалою від 06.01.2026, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» у встановлені частиною 3 статті 138 ГПК України строки пред'явив позов.
30.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» (орендар) та Акціонерним товариством «Завод «Маяк» (Орендодавець) укладено Договір, предметом якого є надання Орендарю у строкове платне користування нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A.
Як зазначає заявник, умовами Договору сторони погодили переважне право заявника на продовження договору шляхом автоматичної пролонгації не більше 6-ти разів, і при кожній пролонгації такого договору оренди проводиться експертна оцінка вартості майна.
Заявник зазначає, що він звертався у встановленому порядку до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» із листами про автоматичну пролонгацію Договору і орендодавець спершу не заперечив проти автоматичного продовження строку дії такого договору та наполягав на проведенні експертної оцінки вартості майна як обов'язкової передумови для пролонгації. Проте згодом заперечив проти продовження строку дії Договору в цілому, виставивши на продаж на електронному аукціоні (торгах) право оренди на нерухоме майно, до складу якого входять нежитлові приміщення, що передані заявнику в оренду. Крім того, орендодавець після відмови у автоматичній пролонгації Договору систематично чинить перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Агат» у користуванні орендованим майном, зокрема, але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню.
Заявник вважає, що відмова орендодавця від автоматичної пролонгації Договору є способом уникнення від виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №910/10965/17 та відмовою від виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 р у справі №910/10965/17, якою передбачено прямий зв'язок з Договором та зарахування орендної плати за ним в рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства «Завод «Маяк» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат».
Отже, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» та Акціонерним товариством «Завод «Маяк» виникли правовідносини щодо наявності чи відсутності підстав для пролонгації Договору та відповідно наявності чи відсутності у заявника права оренди спірних приміщень, які заявник має намір передати на розгляд суду шляхом подання позову про визнання пролонгованим (продовженим) Договору.
Акціонерне товариство «Завод «Маяк» в електронній торговій системі ProZorro.Продажі опублікувало оголошення про проведення аукціону 26.12.2025 (за посиланням: https://prozorro.sale/auction/RLE001-UA-20251210-63566/) щодо продажу права оренди на нерухоме майно: нежитлові приміщення, 1-7/7 поверхів, загальною площею: 7719,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, корпус 16-А, до складу яких повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., які були передані в оренду заявнику по Договору, і щодо якого виник спір.
Заявник вважає, що у разі невжиття таких заходів забезпечення до подачі позову як заборони Орендодавцю, як потенційному відповідачу, чинити перешкоди Орендарю, як потенційному позивачу, у користуванні майном (зокрема але не виключно, у доступі до нього, відключенні (блокуванні) інженерних мереж систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання, постачання електричної енергії трансформаторному обладнанню) та заборони проведення відкритих торгів (аукціонів) щодо продажу права оренди на спірні нежитлові приміщення, в подальшому унеможливить захист прав заявника на оренду нерухомості.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний правовий висновок зроблено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 21.12.2021 у справі №910/10598/21.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників юридичної особи.
Для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Подібний за змістом правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №908/309/21.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частинами 1-2 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Побідна за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20 та інших).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Законодавство не встановлює вичерпний перелік обставин, якими учасник справи вправі обґрунтовувати заяву про забезпечення позову. Відсутній також вичерпний перелік доказів, за допомогою яких можуть бути встановлені ці обставини.
Усталена практика Верховного Суду щодо застосування інституту забезпечення позову виходить з того, що у разі, коли спір є немайновим, тобто судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання, не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, та те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат», подаючи заяву про забезпечення позову вказало, що має намір подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання пролонгованим (продовженим) Договору, укладеного із Акціонерним товариством «Завод «Маяк», відповідно до якого в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» було передано нерухоме майно, нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A.
Метою забезпечення позову до його подачі, за змістом заяви заявника, є створення передумов для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, у випадку задоволення позову, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Позивач у заяві про забезпечення позову (до пред'явлення позову) вказав, що предмет майбутнього позову є визнання пролонгованим (продовженим) Договору, оскільки він вважає, що він вважає порушеним своє переважне право на пролонгацію, тоді як Акціонерне товариство «Завод «Маяк» в електронній торговій системі ProZorro.Продажі опублікувало оголошення про проведення аукціону 26.12.2025 (за посиланням: https://prozorro.sale/auction/RLE001-UA-20251210-63566/) щодо продажу права оренди на нерухоме майно, у тому числі і майна, яке є предметом спірного Договору.
Наведене свідчить про достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Завод «Маяк» проводити аукціон може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволенні позову про визнання пролонгованим (продовженим) Договору, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат».
Враховуючи предмет позову у справі №910/15726/25, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м., до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили, є співмірним заходом забезпечення позову із предметом майбутнього позову, який забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позову, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта та те, що забезпечення позову має тимчасовий характер, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що заходи забезпечення позову вживаються до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) Договору, що спростовує доводи про обмеження права Акціонерного товариства «Завод «Маяк» у праві вільного розпорядження своєю власністю на не визначений час.
Доводи апелянта про завдання йому збитків через не допуск Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на територію, на якій розміщене його нерухоме майно, позбавлення його права щодо використання 2531,8 кв.м. вільної площі, оскільки за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» орендує 5188,00 кв.м., загальна площа майна 7719,8 кв.м., що завдає збитки Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та порушує його права, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки зазначене належними та допустимими доказами не наведено та не доведено в порушення вимог процесуального Закону. Так саме апелянтом не доведено суду апеляційної інстанції нанесення шкоди йому та державі у зв'язку із вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення (до пред'явлення позову) шляхом заборони проведення аукціону з передачі майна в оренду.
Щодо не порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» не вжиттям заходів забезпечення позову, оскільки останнє не позбавлене права взяти участь в аукціоні, то, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат», вважаючи себе законним орендарем за спірним Договором звернулося до суду із заявою про забезпечення позову (до пред'явлення позову про визнання Договору пролонгованим) з метою захисту своїх порушених прав та інтересів в судовому порядку.
Щодо зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» процесуальними правами, то слід зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Водночас частиною 3 статті 43 ГПК України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про вжиття заходів забезпечення позову (до пред'явлення позову) судом першої інстанції не було встановлено зловживання позивачем процесуальними правами.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову (до пред'явлення позову).
Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Апеляційним господарським судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Завод «Маяк» задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/15726/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.02.2026.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова