Справа №567/2180/25
Провадження №2/567/223/26
26 січня 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Пономаренко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що з 29.10.2013 по 16.08.2016 вона перебувала з відповідачем в шлюбі, в якому в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 , який на даний час проживає разом з нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні.
Зазначила, що вона самостійно не може надати дитині належне матеріальне утримання у зв'язку з тим, що на даний час не працює, оскільки перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю, отримує щомісячно 860 грн. соціальної допомоги та 2100 грн. як багатодітна мати. Вказує, що на її утриманні перебувають ще двоє малолітніх дітей та на даний час вона очікує народження дитини, а тому не має можливості без допомоги батька утримувати сина належним чином. Зазначає, що їй відомо про те, що відповідач перебуває на військовій службі, де отримує регулярний щомісячних дохід, стан його здоров'я є добрим та інших утриманців він не має. Зазначає, що востаннє у вересні 2025 відповідач надав 1000 грн. в рахунок аліментів та в якості подарунка для сина вживаний велосипед.
Вказує, що відповідач свідомо відмовляється брати будь-яку матеріальну участь в утриманні дитини, хоча має всі можливості для цього.
Посилаючись на те, що відповідач, будучи працездатним, свідомо ухиляється від належного утримання сина, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 26.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву. Вказаною ухвалою витребувано докази належності ОСОБА_2 транспортних засобів та нерухомого майна, а також відомості про його дохід.
Суд, розглянувши справу, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб, у зв'язку реєстрацією шлюбу 17.01.2023 ОСОБА_6 змінила прізвище на " ОСОБА_6 ".
В судовому засіданні встановлено, що на даний час позивач та відповідач разом не проживають, їхній син ОСОБА_4 проживає разом з ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.180 СК України, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
Згідно ст.181 СК України, у разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з яким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень. Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Отже, мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років, яким є син сторін у справі становить на даний час становить 3512 грн.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що, будучи батьком малолітнього ОСОБА_8 , ОСОБА_2 його належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити. При цьому суд виходить з того, що відповідач доказів про те, що він на даний час належним чином займається утриманням сина суду не надав.
Таким чином, загальний розмір утримання сина від відповідача є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не бере належної участі в утриманні дитини.
Оскільки відповідач, будучи батьком дитини, на даний час її належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити, то з нього на користь позивачки необхідно стягнути аліменти.
В той же час, при вирішенні позову суд виходить з того, що відповідач не заперечив наявності у нього можливості утримувати дитину.
Окрім того судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості того, що на утриманні відповідача перебувають інші особи та відповідачем таких доказів не надано.
Водночас, з довідки про розмір доходів, з яких проводиться стягнення, виданої ВЧ НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_2 отримує дохід.
Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що у власності відповідача перебуває нерухоме майно.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Одночасно суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 10.12.2025, а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Також, за правилами ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір.
На підставі ст.84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.76-84, 141, 258-259, 263-265, 273-279 ЦПК України, суд
позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 10 грудня 2025 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ),
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне рішення складено 30.01.2026.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.