Справа №372/3543/25
Провадження 2-др/372/7/26
02 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Тиханського О.Б.,
за участю секретаря судових засідань - Колісник К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу по цивільній справі № 372/3543/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 ,-
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , задовольнити. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223186800:06:013:0031, яка розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2468874332120. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3527 грн. 20 коп. - за подачу позову та 484 грн. 50 коп. - за подачу заяви про забезпечення позову.
26.01.2026 представник позивача звернувся із заявою про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн., обґрунтовуючи її тим, що питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу рішенням суду від 19.01.2026 не вирішувалось, у зв'язку з тим, представник позивача звернувся до суду із завою в порядку ст.141 ЦПК України в якій просив суд вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ст. ст.141, 246 ЦПК України на підставі доказів, що будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Вважає, що є всі підстави та документально підтверджено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн., а тому вони підлягають стягненню з відповідача та позивача.
Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
В судове засідання сторони не з'явились, причин неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , задовольнити. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9900 га, кадастровий номер 3223186800:06:013:0031, яка розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2468874332120. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3527 грн. 20 коп. - за подачу позову та 484 грн. 50 коп. - за подачу заяви про забезпечення позову.
Зазначене судове рішення на час розгляду даної заяви про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили.
За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).
Так, звертаючись до суду з позовною заявою, представник позивача додатково повідомляв, що бажає скористуватися правом щодо подачі до суду заяви про винесення додаткового рішення стосовно витрат, пов'язаних з розглядом справи, про що буде подана заява враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України.
Тобто, з боку позивача (його представника) у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України було зроблено відповідну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно з частинами 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 26.01.2026 року, що підтверджується відповідним штампом суду, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, як зазначено вище, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2026 року позовні вимоги позивача були задоволені (повний текст рішення складено та підписано 23.01.2026).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 133 ЦПК України ).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.
Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представником позивача надано суду договір про надання правничої допомоги №179 від 25.06.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Керницька та партнери» та ОСОБА_1 , додаток від 25.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги №179 від 25.06.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Керницька та партнери» та ОСОБА_1 , акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №179 від 25.06.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Керницька та партнери» та ОСОБА_1 .
Так, з матеріалів справи вбачається, що вказані послуги надавалися адвокатом Керницькою О.В. у період з 25.06.2025 до 19.01.2026.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн. є непропорційною ціни позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Відповідачем по справі відповідно до частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України не було надано суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Оскільки позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, понесені позивачем витрати пов'язані з наданням правничої допомоги мають бути стягнуті з відповідача по справі.
Тому, враховуючи складність даної справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії необхідності подання відповідних заяв з процесуальних питань, та значимості таких дій у справі, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 15 000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133,137,141, 270 ЦПК України, суд -
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 372/3543/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 .
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Б. Тиханський