Єдиний унікальний № 371/1754/25
Номер провадження № 2/371/555/26
"29" січня 2026 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Геліч Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миронівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 17.06.2008 року було укладено шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 , який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції Київської області за актовим записом №49, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серія НОМЕР_1 . Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Мирним шляхом вирішити дане питання через подачу спільної заяви про розірвання шлюбу до органу ДРАЦСу, домовленості сторони не дійшли.
Позивачка зазначає, що починаючи з 2014 року, спільне життя з відповідачем поступово погіршилося, оскільки, кожен з них має різні сімейні цінності, між подружжям постійно виникали сварки, які впливають на моральну атмосферу в сім'ї, побудову сімейних відносин, почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Через різні погляди на життя, між сторонами втрачено почуття любові та взаєморозуміння, поваги і підтримки. За вказаних обставин, сторони припинили подружні відносини, однією сім'єю не проживають, спільне господарство не ведуть. Позивачка вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки їх сумісне проживання остаточно припинено. На протязі тривалого часу, кожен з них живе окремим життям та власними інтересами, що, наразі, суперечить їх спільним інтересам. Позивачка, сумісно з відповідачем, в подальшому, проживати не бажає, на примирення не погоджується, оскільки спроби примиритися та жити разом, не дали бажаних результатів.
Процесуальні дії у цивільній справі.
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 23.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було роз'яснено його право надіслати суду відзив на позовну заяву та усі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову, та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживанн, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що сторони у справі в судове засідання не викликались, відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , зареєстрований 17.06.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 49 (а.с.6).
Позивачка має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.
Причиною розладу в сім'ї стало те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивачка вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки ведення спільного господарства та підтримання шлюбних стосунків фактично припинено.
Судом встановлено, що розлад в сім'ї позивачки носить не тимчасовий, а тривалий характер.
Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін, оскільки відносини, які склалися між подружжям, суперечать інтересам позивача.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції", і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач, який наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № 212 від 24.10.2025 позивачкою, при зверненні з даною позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (а.с. 1).
На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.06.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Миронівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 49
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ,
адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складене та підписане 29.01.2026.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ