Справа № 369/20493/24
Провадження №1-кп/369/1124/26
29.01.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024100040002633 від 25 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який має вищу освіту, не одружений, має неповнолітню дитину 2017 р.н., до затримання працював старшим технологом в АТ «Київський вітамінний завод», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 309 КК України,-
В судовому засіданні судом розглянуте клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», яке прокурор мотивував тим, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та нетяжкого злочинів, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, може впливати на неповнолітню потерпілу, зокрема і шляхом шантажу, вважає, що існують ризики того, що останній може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від суду та ризик впливу на потерпілу), в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що ризики не змінилися та не зменшилися. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив клопотання задовольнити в повному обсязі.
Представники потерпілої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора.
Суд, вивчивши клопотання прокурора, наявні матеріали, вислухавши думку обвинуваченого та захисника, які заперечували щодо задоволення клопотання прокурора з огляду на наявність міцних соціальних зв'язків, гарантованого місця проживання та місця роботи у обвинуваченого, вказували на тривалий строк перебування під вартою обвинуваченого, зазначали про необхідність участі обвинуваченого у вихованні своєї неповнолітньої дитини 2017 року народження, а також зазначали, що мають гарантії від роботодавця щодо роботи онлайн, вказували про перебування у нього на утриманні батька, який є особою з інвалідністю ІІ групи, зазначали, що ризики є необґрунтованими, зазначали, що потреби у переховуванні у обвинуваченого немає, та просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та просили зменшити розмір застави до помірного, дійшов висновку, що на даній стадії розгляду справи клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд перебуває на стадії дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, тому судовий розгляд не може бути завершений з об'єктивних причин.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , оскільки встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та нетяжкого злочинів щодо неповнолітньої особи, не встановлено достатніх соціальних зв'язків у обвинуваченого, який є не одружений, неповнолітня дитина проживає за адресою проживання своєї матері та зважаючи на ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: існує необхідність запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду, а також можливість впливати на неповнолітню потерпілу, яка ще не допитана у справі. Таким чином, у цій конкретній справі вказані обставини виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі, в матеріалах провадження відсутні достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.
Суд вважає, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 має такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Таким чином, підстав для зміни запобіжного заходу судом не встановлено.
Доводи сторони захисту про наявність у обвинуваченого гарантованого місця проживання, місця роботи та утриманців, на що вкотре звертала увагу суду сторона захисту, не спростовують встановлені у справі ризики на даній стадії розгляду справи.
Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_8 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд дійшов висновку про залишення обвинуваченому ОСОБА_8 розміру застави як альтернативу даному запобіжному заходу у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року, що становить 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, який з огляду на встановлені в справі ризики і дані про особу обвинуваченого буде справедливим та достатнім для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків, та зможе бути достатнім стримувальним фактором, щоб розвіяти будь-яке бажання з боку обвинуваченого переховуватися.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 177,178,182,183,194,330, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів з 29.01.2026 року до 29.03.2026 року включно.
Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_8 - заставу, у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024, що становить 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:
Отримувач:
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119
Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ
Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Київський СІЗО».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський СІЗО» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1