Справа № 369/3805/22
Провадження №1-кп/369/542/26
27.01.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12021111380000663 від 30.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України,
встановив:
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою в ДУ «Київське СІЗО», мотивуючи тим, що обвинувачений порушував відбування домашнього арешту. Крім того, прокурор вказувала, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину щодо неповнолітнього, може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, з огляду на покарання, яке йому загрожує, у випадку визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не відвідував судові засідання без поважної причини, а також може впливати на малолітнього ОСОБА_8 та свідків. В судовому засіданні вказувала, що ризики не зникли та не зменшилися з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, або зменшити заставу, вказувала, що обвинувачений немає наміру ухилятися від явки до суду та має гарантоване місце проживання, де проживає разом з матір'ю, яка є особою з інвалідністю другої групи та потребує постійного догляду, про що надала відповідні докази, вказувала, що обвинувачений має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей та звертала увагу суду на тривалий час перебування обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечив та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, обгрунтовуючи потребу такої зміни посиланням на стан здоров'я матері та погіршенням його стану здоров'я, вказував на надмірне тримання під вартою та відсутністю ризиків у справі, крім того зазначав про наявність у нього сталих соціальних зв'язків.
Потерпіла та представник потерпілої ОСОБА_4 заперечили проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому та підтримали клопотання прокурора.
Судовий розгляд у справі не може бути завершений з об'єктивних причин, оскільки, триває стадія з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до стадії доказів сторони захисту.
Вивчивши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки, обвинувачений обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого насильницького злочину, порушив обов'язки під час перебування на домашньому арешті, визначені ухвалою суду від 14.05.2024.
Суд враховує також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років (ч.4 ст.153 КК України), офіційно не працює, відсутність достатніх соціальних зв'язків, що є недостатнім стримуючим фактором. При цьому суд бере до уваги, що до ОСОБА_7 вже був застосований більш м'який запобіжний захід, проте в результаті обвинувачений порушив його умови, тому цей запобіжний захід довів свою неефективність і дієвість цього запобіжного заходу не досягнута.
Суд вважає, що прокурором об'єктивно доведено існування у справі ризиків переховування та впливу на потерпілого.
Доводи сторони захисту та доводи клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу також не спростовують встановлені у справі ризики, тому на даному етапі розгляду справи застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, не може бути ефективним і достатнім.
Таким чином, підстави для зміни запобіжного заходу та задоволення клопотання обвинуваченого відсутні.
Саме з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання можливому ризику ухилитися від суду на даний час є підстава для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
Суд вважає необхідним залишити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативу запобіжному заходу у виді тримання під вартою - заставу, в розмірі 130 (сто тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року, що становить 393640 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, який з огляду на встановлені в справі ризики і дані про особу обвинуваченого буде справедливим та достатнім для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків, та зможе бути достатнім стримувальним фактором, щоб розвіяти будь-яке бажання з боку обвинуваченого переховуватися.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з 27.01.2026 року до 25.03.2026 року включно.
Залишити альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_7 - заставу в розмірі 130 (сто тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 становить 393640 (триста дев'яносто три тисячі шістсот сорок) гривень з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування з свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:
Отримувач:
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119
Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ
Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Київський СІЗО».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський СІЗО» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, які тримаються під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1