Справа № 369/15887/19
Провадження № 2-др/369/159/25
Іменем України
12.01.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Козак І.А. ,
при секретарі Гордієнко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю і поділ спільного майна,-
Відповідача звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн понесених витрат та 150 000,00 грн очікуваних судових витрат.
Свою заяву обґрунтовує тим, що 18 серпня 2025 року судом було постановлено ухвалу про залишення без розгляду вказаного позову. Правомірність понесених витрат на правничу допомогу підтверджується договором № 12/20С від 20 липня 2020 року. Вкзаним договором визначено, що сторони погодили розмір адвокатського договору - 150 000,00 грн. Зловживання позивачем процесуальними правами, на думку відповідача, підтверджується неодноразовими відкладаннями розгляду справи, тривалість розгляду понад п'ять років та зазначення позивачем про безперспективність розгляду справи по суті.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки не повідомили.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, оглянувши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 154500,00 грн, пов'язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду. У заяві вказано на тривалий розгляд справи та посилання позивача на «безперспективність» судового провадження.
Вирішуючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Натомість в матеріалах справи відсутні докази, які прямо чи опосередковано вказаують на умисне зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137,139,141,270 ЦПК України, ЦПК України суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю і поділ спільного майна - відмовити.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КОЗАК