Справа № 367/1201/26
Провадження №2-з/367/13/2026
Іменем України
29 січня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію житла, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації та поновлення в задекларованому (зареєстрованому) місці проживання,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію житла, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації та поновлення в задекларованому (зареєстрованому) місці проживання, в якій позивач просить суд:
визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради № 2700 від 19.12.2025 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 серії та номеру 1123 від 13.01.2026;
скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно державного реєстратора Бучанської міської ради Довгого Романа Руслановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер: 82879735 від 16.01.2026 13:58:14, за яким державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 )та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3269114232080, №№ записів про речове право 63154519, 63154560);
поновити у задекларованому (зареєстрованому) місці проживанні позивача станом на 12.12.2025 за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири.
У заяві зауважується, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому права та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконання у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію, згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
У вказаній справі між сторонами наявний спір щодо визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію житла, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Позивачами наразі заявлено позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію житла, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації та поновлення в задекларованому (зареєстрованому) місці проживання, а у порядку забезпечення пред'явленого позову просили суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири.
Вирішуючи питання щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на спірне нерухоме майно, суд враховує наявність дійсного спору між сторонами та ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі, співмірність обраного позивачами виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами.
Крім того, дійсна мета звернення до суду із заявою про забезпечення позову є необхідність забезпечення його можливості ефективного захисту та поновлення прав позивачів, які вони вважають порушеними.
Суд зауважує, що забезпечення позову у вигляді обтяження майна арештом направлено саме на недопущення переходу права власності на спірну квартиру до третіх осіб, що може значно утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію житла, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації та поновлення в задекларованому (зареєстрованому) місці проживання.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в майбутньому рішення суду, а також забезпечити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивачів.
Суд зауважує, що обраний позивачами спосіб забезпечення позову не позбавляє відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права володіння та користування майном, а лише обмежує їхнє право розпорядження вказаним майном до часу ухвалення судом рішення у вказаній справі, що є справедливим відносно і до позивачів.
Обраний позивачами вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки спірне майно фактично перебуває у їхньому володінні, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
При цьому суд вважає, що вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є співмірними з заявленими позовними вимогами та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав сторін, оскільки не порушує прав особи на володіння та користування майном, в той час як відчуження відповідного майна в подальшому може утруднити виконання рішення. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і за результатами вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.
Водночас вимоги заяви щодо заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири, задоволенню не підлягають, оскільки заява в цій частині взагалі не конкретизована, стосується необмеженого кола осіб та не відповідає вимогам процесуального закону.
Крім того суд враховує, що накладеного арешту є достатньо для забезпечення ефективного захисту прав позивачів та забезпечення виконання можливого позитивного рішення.
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію житла, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації та поновлення в задекларованому (зареєстрованому) місці проживання, - задовольнити частково.
У решті заяви відмовити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 61,8 кв м, житловою площею 41,9 кв м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3269114232080, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Інформація про стягувача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Інформація про боржника: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Інформація про боржника: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.
Суддя Я.М.Третяк