Справа № 367/15003/25
Провадження №1-кс/367/176/2026
Іменем України
29 січня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 263 КК України,
26 січня 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання, прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 263 КК України,
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає наступне.
Слідчим відділом ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадження № 12025111040001164 від 10.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 09.12.2025 о 17:30 год. до ВП 2 (м. Ірпінь) надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 про те, що зник її чоловік ОСОБА_5 , 20.04.1992 р. який пішов на зустріч зі знайомим на території кладовища у с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області та не повернувся. 10.12.2025 приблизно о 06:00 год. при обході території кладовища було виявлено труп ОСОБА_5 з вогнепальними пораненнями на тулубі. (ЄО 35418 від 09.12.2025, ЄО 35438 від 10.12.2025).
Відповідно до протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 , що приблизно з вересня 2025 року в ОСОБА_5 з іншими невідомим їй громадянами Грузії мав місце конфлікт, на ґрунті неприязних відносин. Чоловіки неодноразово зустрічались, проте дані зустрічі закінчувались бійками. Приблизно з середини листопада 2025 року ОСОБА_5 разом з дружиною та малолітньою дитиною переїхали для постійного проживання до м. Бердичів, Житомирської обл., де мешкає родина ОСОБА_6 . Приблизно в цей же час чоловік вирішив придбати для самозахисту зброю, яку саме потерпілій не відомо, оскільки не обізнана. Так, 07.12.2025 ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_5 , приїхали до м. Ірпінь, де за попередньою домовленістю, з невідомою особою в месенджері, її чоловік повинен був залишити грошові кошти в сумі 800 доларів США та в подальшому за отриманими координатами, забрати зброю. Проте, залишивши грошові кошти в обумовленому місці, потерпілий зброю так і не отримав. При подальшому спілкуванні з невідомою особою, отримання зброї було перенесено на 09.12.2025. У зв'язку з вище вказаним, 09.12.2025 ОСОБА_6 з ОСОБА_5 приїхали у вказане невідомим чоловіком місце, а саме в с. Михайлівка- Рубежівка, Бучанського району, де припаркувавши авто, вийшов з салону та пішов на територію кладовища, після чого не повернувся та в подальшому був виявлений без ознак життя.
Так, на даний час органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження зброї, з якої скоєно вбивство ОСОБА_5 , а також не встановлено місце її збуту.
У рамках вказаного кримінального провадження в порядку ст. 40 КПК України надано доручення оперативним працівникам УСР в Київській області, у ході виконання доручення до СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт про те, що встановлено особу, яка причетна до незаконного зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні а саме:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово судимий за скоєння тяжких злочинів пов'язаних із застосуванням зброї та насильства, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також встановлено, що ОСОБА_7 користується автомобілем марки Lехиs ЕS 250 д.н.з. НОМЕР_1 .
У ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що вказана особа має широке коло знайомих серед військовослужбовців різних військових частин, що перебували в зоні бойових дій та з якими останній підтримує дружні зв'язки.
З а оперативною інформацією, військовослужбовці привозять з місць проведення бойових дій вогнепальну зброю та набої, які передають останньому. Також, у період повномасштабного вторгнення рф на територію України та ведення бойових дій, останній мав змогу отримати трофейну автоматичну зброю та набої до неї, а також боєприпаси, які незаконно зберігає за місцем свого проживання, а також може перевозити в автомобілях, якими користується.
Крім того, відповідно до показів свідка ОСОБА_8 , яка перебуває на посаді оперуповноваженого УСР в Київській області ДСР НПУ, встановлено, що під час виконання своїх функціональних обов'язків була отримана оперативна інформація, що вказана особа має коло осіб із кримінальним минулим та може бути причетним до зберігання та збуту зброї, з якої вчинено вбивство ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_7 за місцем свого проживання може зберігати зброю, з якої скоєно вбивство ОСОБА_5 .
Так, 22.01.2026 року у період часу з 07 год. 00 хв. по 08 год. 10 хв. слідчий СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області №367/15003/25, здійснив обшук будинку, ш,о знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та вилучено:
мобільний телефон «Apple Iphone 17 pro Мах», темно синього кольору - поміщено до СП № NPU6001777;
ноутбук марки «Lenovo G50-30», model 80G0, S/N PF07NHWC, чорного кольору із зарядним пристроєм - поміщено до СП № NPU6108122;
мобільний телефон марки «Apple Iphone 16 pro Max», серійний номером НОМЕР_2 , ІМЕI1: НОМЕР_3 , IМЕІ2: НОМЕР_4 , чорного кольору, пароль НОМЕР_5 - поміщено до СП № NPU6001774;
тримач від сім-карти «lifecell» з номером НОМЕР_6 , флеш- накопичувач чорного кольору з ізолентою чорного кольору, з написом ЕМТ - поміщено до СП № NPU6001776;
мобільний телефон марки «Redmi», model M1908C3IG, чорного кольору - поміщено до СП № NPU6001775 .
Вказані речі постановою слідчого визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Вказані речі постановою слідчого визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
В зв'язку із вище викладеним, в органу досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на вказане вище майно.
Прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення належного вирішення питання про арешт майна, власник майна не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В судовому засіданні встановлено, що підставою для арешту вилучених в ході проведення обшуку 22.01.2026 року у період часу з 07 год. 00 хв. по 08 год. 10 хв. слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області №367/15003/25, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : мобільний телефон «Apple Iphone 17 pro Мах», темно синього кольору - поміщено до СП № NPU6001777;ноутбук марки «Lenovo G50-30», model 80G0, S/N PF07NHWC, чорного кольору із зарядним пристроєм - поміщено до СП № NPU6108122;мобільний телефон марки «Apple Iphone 16 pro Max», серійний номером НОМЕР_2 , ІМЕI1: НОМЕР_3 , IМЕІ2: НОМЕР_4 , чорного кольору, пароль НОМЕР_5 - поміщено до СП № NPU6001774;тримач від сім-карти «lifecell» з номером НОМЕР_6 , флеш- накопичувач чорного кольору з ізолентою чорного кольору, з написом ЕМТ - поміщено до СП № NPU6001776;мобільний телефон марки «Redmi», model M1908C3IG, чорного кольору - поміщено до СП № NPU6001775, прокурор вказав необхідність забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені вимоги закону, слідчий суддя переконаний, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст.98 КПК України може бути зроблений лише на підставі постанови, яка має відповідати вимогам ч.5 ст.110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
На переконання слідчого судді, в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що майно вилучено в ході обшуку 22.01.2026 року у період часу з 07 год. 00 хв. по 08 год. 10 хв. слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області №367/15003/25, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на які останній просить накласти арешт, зберігли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, що вказує на формальність доводів прокурора про наявність у майна ознак речового доказу.
Крім того, в матеріалах клопотання є копії розписок про повернення вилученого майна мобільний телефон «Apple Iphone 17 pro Мах», темно синього кольору - поміщено до СП № NPU6001777;ноутбук марки «Lenovo G50-30», model 80G0, S/N PF07NHWC, чорного кольору із зарядним пристроєм - поміщено до СП № NPU6108122;мобільний телефон марки «Apple Iphone 16 pro Max», серійний номером НОМЕР_2 , ІМЕI1: НОМЕР_3 , IМЕІ2: НОМЕР_4 , чорного кольору, пароль НОМЕР_5 - поміщено до СП № NPU6001774 власникам.
Відповідно до ч.2 ст. 92 КПК України обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення кримінального провадження у вигляді збереження речових доказів, на які посилається прокурор, оскільки ним не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.
Також слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до частини першої статті 173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111040001164 від 10 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 263 КК України.
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1