Справа № 367/15206/25
Провадження №2-н/367/263/2026
Іменем України
05 січня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання природного газу, -
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз Україна» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання природного газу.
Розглянувши заяву та надані матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Так, у заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі частини п'ятої статті 165 ЦПК України направлено запит до Ірпінської міської ради з метою встановлення відомостей щодо зареєстрованого місця проживання боржника. Згідно відповіді Відділу ведення реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ОСОБА_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, до заяви не додано жодного доказу, який би свідчив, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою за якою виникла заборгованість та/або користується послугами Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз Україна» у вказаному домоволодінні за вказаною адресою. Крім того, не додано жодних доказів на підтвердження належності боржнику об'єкта, за яким нарахованого заборгованість (право власності, користування, тощо), а документ з назвою «фінансовий стан», долучений до заяви, не є доказом того, що ОСОБА_1 є споживачем послуг заявника.
Відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заява у про видачу судового наказу.
З огляду на викладене є підстави для відмови у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання природного газу
При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України.
Керуючись статтями 165, 166, 167 ЦПК України, суддя,-
постановив:
у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз Україна» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання природного газу- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя: Д.С. Кухленко