№366/167/26
№2/366/671/26
про залишення позовної заяви без руху
27.01.2026 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Н.Слободян, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про скасування державної реєстрації та визнання права власності на нерухоме майно,
Позивач звернувся в Іванківський районний суд Київської області з позовною заявою до відповідачів у якій просить:
-Скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (15/25 частин) за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого 26.04.1987 року виконавчим комітетом Іванківської селищної ради згідно з рішенням від 16.04.1987 №84 (зареєстровано в БТІ 20.04.1987 під реєстровим №998 в книзі 4;
-Визнати за ним право приватної власності на зазначене майно.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що вона подана з порушеннями вимог цивільного процесуального законодавства та підлягає залишенню буз руху з огляду на таке.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Щодо належного складу сторін у справі
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач заявляє вимоги про скасування державної реєстрації права власності та визнання за ним права власності на спірний об'єкт нерухомості.
Разом з тим, позов подано до Іванківської селищної ради, при цьому позовна заява не містить належного обґрунтування того, які саме спірні матеріальні правовідносини існують між позивачем та цим відповідачем, а також які конкретні вимоги заявляються до нього.
Водночас із матеріалів справи вбачається, що право власності на спірну частину житлового будинку зареєстровано за іншою особою ( ОСОБА_5 ), однак вона не залучена до участі у справі ні як відповідач, ні як третя особа.
За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання щодо прав і обов'язків осіб, не залучених до участі у справі, що суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства.
Крім того, відповідач у цивільній справі - це фізична або юридична особа, якій позивач пред'являє позовні вимоги у зв'язку з порушенням, невизнанням або оспорюванням його прав, свобод чи інтересів. Зазначаючи, крім Іванківської селищної ради, відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , позивач не ставить до них жодних вимог.
Щодо відсутності визначеності правового режиму спірного житла
Із позовної заяви вбачається, що спірна частина будинку надавалася позивачеві та членам його сім'ї на підставі рішення адміністрації та профкому ДЕУ-622, як службове житло.
Разом з тим, позовна заява не містить:
-Чіткого визначення правового режиму спірного житла на момент звернення до суду;
-обґрунтування того, чи було знято статус службового житла та на якій підставі (оскільки ставиться питання визнання права власності на це житло, а службове житло не може передаватися у власність без зняття цього статусу);
-пояснення, у власності якого суб'єкта перебував (перебуває) спірний об'єкт нерухомості (відомчій, комунальній чи приватній).
Наведені обставини є істотними для правильного визначення характеру спірних правовідносин та належного способу їх захисту, однак позивачем вони не розкриті.
Щодо підстав виникнення права приватної власності
Позовна заява не містить належного обгрунтування правової підстави, з якої, за твердженням позивача, у нього виникло або мало виникнути право приватної власності на спірний об'єкт нерухомості.
Із викладених обставин убачається, що спірне житло надавалося позивачеві як службове, при цьому у встановленому законом порядку його статус не припинявся, рішення про передачу житла у приватну власність або дозвіл на приватизацію відсутні.
За таких умов позовна заява не містить пояснення, яке саме суб'єктивне цивільне право позивач вважає таким, що виникло, та у чому полягає його порушення або невизнання, а заявлені вимоги фактично спрямовані на набуття права власності шляхом судового рішення, що не відповідає природі обраного способу захисту.
Щодо невизначеності суб'єкта, уповноваженого розпоряджатися спірним майном
Позивач посилається на рішення, прийняті за участю підприємства ДЕУ-622, яке, за твердженням позивача, брало участь у наданні спірного житла як службового.
Разом з тим, позовна заява не містить відомостей щодо:
-правового статусу зазначеного підприємства на час звернення до суду;
Його можливого правонаступника;
-передачі житлового фонду, що перебував у відомчій власності (якщо перебував), до комунальної чи іншої форми власності.
Без з'ясування цих обставин суд позбавлений можливості встановити, хто є належним власником або балансоутримувачем спірного житла, а відтак - дати оцінку заявленим вимогам.
Щодо сплати судового збору
Судом установлено, що позовна заява містить дві самостійні вимоги: немайнову - про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, та майнову - про визнання права приватної власності на зазначений об'єкт, ціна якого визначена позивачем у розмірі 68 765,85 грн.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, за подання цієї позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у загальному розмірі 2662,40 грн, однак із поданих до позову платіжних документів убачається, що судовий збір сплачено не в повному обсязі, а саме - у сумі 1996,20 грн, у зв'язку з чим позивачу необхідно доплатити 666,20 грн.
Висновок
Таким чином, позовна заява:
-не містить належного визначення складу сторін;
-не містить вимог, адресованих кожному з відповідачів;
-не дозволяє встановити правовий режим спірного житла;
-не обґрунтовує підстав виникнення права власності;
-містить внутрішні суперечності між викладеними обставинами та заявленими вимогами;
-судовий збір сплачений не у повному розмірі.
За таких умов позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про скасування державної реєстрації та визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків, які викладені мотивувальній частині ухвали,- 10днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія СЛОБОДЯН