Справа № 364/948/25
Провадження № 2/364/30/26
29.01.2026 Володарський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Ткаченко О. В.,
за участю секретаря Бондаренко Л.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін без їх виклику справу за позовом
ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,
до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ,
третя особа: Володарський відділ державної служби Білоцерківського району Київської області, адреса: селище Володарка, Білоцерківського району Київської області, площа Миру, буд. 2,
про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей,
встановив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітейв розмірі 46 947,88 грн.
На обґрунтування вимог, ОСОБА_1 зазначила, що 13.05.2011 року шлюб укладений між нею на ОСОБА_1 розірвано. Від шлюбу вони мають спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу сини проживають разом з нею та перебувають на повному її утриманні.
На підставі рішення Володарського районного суду Київської області від 06.09.2021 року, яким з ОСОБА_1 стягнено аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання синів у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. 12.10.2021 старшим державним виконавцем Володарського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському району Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 67134157.
Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду про стягнення аліментів за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання синів за період з серпня 2021 року на серпень 2025 року в розмірі 95 812 грн. 74 копійок.
Позивачка вважає, що наявні всі законні підстави для стягнення з відповідача пені за несплату аліментів згідно з статтею 196 СК України, яка складає 46 947, 88 грн.
Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 30.10.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням та без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про призначення судового засідання у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, не подав до суду відзив на позовну заяву, що свідчить про визнання ним позову.
Крім того, в силу вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, ухваливши рішення на підставі наявних матеріалів справи.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 22.12.2022, що ствердження рішенням Володарського районного суду Київської області від 22.12.2022 (а.с. 8-9). за час перебування у шлюбу в них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 та Серії НОМЕР_5 (а.с. 6-7).
В позовній заяві позивачка вказує, що після розірвання шлюбу діти проживають разом з нею та перебувають на повному її утриманні.
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 06.09.2021 з ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не меншу 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с.16). На виконання даного рішення відкрито виконавче провадження № 67134157 (а.с. 11).
Згідно із розрахунком заборгованості, складеного головним державним виконавцем Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ю. Костюченко, станом на 19.09.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 95 812 грн. 74 коп. (а.с. 12).
Відповідно до ст.196 СК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.22 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Розрахунок неустойки за прострочення сплати аліментів проводиться по формулі: Р = S*р*Q, де Р - сума пені; S - сума заборгованості, р - ставки пені, у відсотках за день прострочення; Q - кількість днів прострочення.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Частиною 3 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У відповідності до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбаченаст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.
Отже, з урахуванням правової природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).
Саме такою правовою позицією керувався Верховний Суд України у своїй постанові від 16 березня 2016 року по справі № 6-300цс16.
У постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Верховний Суд зазначає, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Як вбачається з вказаного в позовній заяві розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розмір неустойки (пені) розрахований відповідно діючих норм законодавства та становить 46 947,88 грн.
Однак, відповідно до статті 196 СК України передбачено, що пеня за прострочення сплати аліментів повинна становити не більше 100 відсотків заборгованості. Застосовуючи дану норму закону, суд, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує судову практику, викладену в постановах Верховного суду. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18, згідно якої вказано, що суд дійшов правильного висновку про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Вказана у позовній заяві позивачем сума відповіває вимогам закону, тому суд визнає його, як належний доказ по справі та покладає його в основу судового рішення, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., так як позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Керуючись п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 195, 196, СК України, ст.ст.7, 8, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263, 265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Володарський відділ державної служби Білоцерківського району Київської області, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 46 947 (сорок шість тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 )в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 29.01.2026.
Суддя О. В. Ткаченко