"30" січня 2026 р. Справа № 754/20468/25
30 січня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни (адреса місцезнаходження: Київська область Вишгородський район, с. Лебедівка; ЄДРПОУ: 25564672), в інтересах якого діє адвокат Завойко Дмитро Іванович до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та заборгованості зі сплати членських внесків,
До Вишгородського районного суду Київської області за підсудністю з Деснянського районного суду м. Києва надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суд виходить з наступного.
Представник позивача адвокат Завойко Дмитро Іванович, що діє в інтересах Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни, звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на зловживання службовим становищем колишнім головою Правління Дачного кооперативу Дріздом В.В. та безпідставне отримання ним під час виконання обов'язків голови правління в період з серпня 2024 року по червень 2025 року з каси Дачного кооперативу грошових коштів в сумі 95 840 грн. та безпідставного перерахування 08.06.2025 року грошових коштів в розмірі 3604 грн. на користування мобільним зв'язком просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 99 444 грн.
Крім того, посилаючись на наявність заборгованості зі сплати членських внесків у Дрізда В.В., як члена Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни, просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість зі сплати членських внесків в розмірі 6090 грн.
Відповідно до положень ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Частиною 4 статті 185 ЦПК України встановлені випадки повернення заяви, зокрема, порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 2 ЦПК встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Зі змісту позовної заяви, а також з доданих до неї документів випливає, що у зазначеній позовній заяві позивач заявив одну із вимог про відшкодування збитків завданих посадовою особою під час виконання ним обов'язків.
За приписами п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
У ч.2 ст. 89 Господарського кодексу України визначено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 11.12.2019 р. у справі № 638/15118/16-ц за позовом ТОВ "Славія" до колишнього директора товариства про стягнення збитків, які були завдані внаслідок неповернення належного товариству на праві власності автомобіля, яким користувався відповідач під час перебування на посаді генерального директора товариства ( справа розглядалася за правилами цивільного судочинства) дійшла висновку, що правовідносини, які виникли між ТОВ "Славія" та колишнім директором товариства щодо відшкодування збитків, завданих неповерненням автомобіля, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення своїх повноважень як посадової особи. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення відповідача з посади генерального директора цього товариства.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що при розгляді справи порушено суб'єктну юрисдикцію спору, помилково розглянуто справу в порядку цивільного судочинства, а також зроблений висновок, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені в постанові від 11.12.2019р. у справі № 638/15118/16-ц, суд вважає, що спірні правовідносини стосовно вимоги про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів є господарськими, оскільки стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи кооперативу, а отже спір з цього питання підлягає розгляду в господарському суді.
Крім того, у позовній заяві позивачем зазначено другу вимогу про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати членських внесків на користь позивача, яка підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, в позовній заяві об'єднано дві вимого які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Отже, вимоги позивача, хоча й пред'явлені до одного й того ж відповідача, проте випливають з окремих самостійних підстав, не поєднаних спільними доказами та не є однорідними.
За змістом п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачу у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Оскільки вищезазначені позовні вимоги Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 188 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
На підставі вищевикладеного, враховуючи неможливість роз'єднати позовні вимоги в окремі провадження, з огляду на те, що останні належить розглядати в порядку різного судочинства, зважаючи на відсутність сплати судового збору по кожній вимозі окремо, суд дійшов висновку про порушення позивачем правила об'єднання позовних вимог, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. п. 2 ч. 4 ст. 185, 261ЦПК України,, суддя, -
Позовну заяву Дачного кооперативу інвалідів і ветеранів Великої вітчизняної війни (адреса місцезнаходження: Київська область Вишгородський район, с. Лебедівка; ЄДРПОУ: 25564672), в інтересах якого діє адвокат Завойко Дмитро Іванович до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та заборгованості зі сплати членських внесків - повернути позивачу.
Роз'яснити позичу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також право заявити клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Вишгородського районного суду
Київської області О.В. Рукас