"30" січня 2026 р. Справа № 363/506/26
30 січня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
23.01.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 26.01.2026), позивачем подано вказану позовну заяву, у якій просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 661 від 30.05.2025, при цьому - надати сторонам строк для примирення максимально можливий, передбачений законодавством.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Згідно частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до частини восьмої статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити її без руху, з таких підстав.
Так, згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 2, 5, 8, 9 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини четвертої статті 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною першою статті 42 та частиною першою статті 48 ЦПК України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивач - це особа, яка звертається до суду за захистом свого права, відповідач - особа, до якої пред'явлено позов, тобто сторони займають протилежні процесуальні позиції.
Так, ознайомившись із змістом позовної заяви, перевіривши долучені докази, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, зміст яких викладено вище по тексту ухвали суду, зокрема, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_2 , одночасно зазначає себе у статусі позивача та відповідача, проте не вказує особу, до якої заявлено позовну вимогу - прізвище, ім'я та по батькові відповідача та інші відомості, що також позбавляє суд можливості виконати вимоги частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України та визначити підсудність справи; не зазначено доказів, якими підтверджуються обставини, викладені у позовній заяві, та відсутній їх перелік, при цьому, додано копію свідоцтва про шлюб, не зазначаючи про наявність його оригіналу у позивача чи іншої особи; навівши попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються із судового збору у розмірі 704,80 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн, позивачем не зазначено, які витрати він поніс, а які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, при тому, що квитанції про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або заяви про звільнення позивача від його сплати, до позовної заяви не додано.
Щодо сплати судового збору за подання позовної заяви, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема відповідно до пункту 3 вказаної норми Закону - за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 1331,20 гривень.
Водночас, враховуючи, що позовну заяву позивачем подано в електронній формі через систему «Електронний суд», згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у даному випадку, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1064,96 гривень.
Крім цього, частиною першою статті 177 ЦПК встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).
Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи - позовної заяви, з урахуванням частини другої статті 174 ЦПК України, та документів, що додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас, позовна заява, що подано до суду через систему «Електронний суд» з додатком у електронному вигляді, не містить відомостей про відповідача та наявність у нього електронного кабінету, і у порушення статей 43, 177 ЦПК України, не додано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення (форма 107).
Так, у пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 6 вересня 2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду. Отже, не надсилання позивачем способом, передбаченим чинним процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, яка б відповідала вимогам статей 175, 177 ЦПК України, та доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), у яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач