"29" січня 2026 р. Справа № 363/3240/25
29 січня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участю секретаря Поліщук Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей,
встановив:
12 червня 2025 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з нею за місцем її проживання та надати дозвіл на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачі у справі є її колишніми чоловіками, шлюби з якими розірвано. Питання щодо визначення місця проживання дітей не вирішувалося, домовленість між сторонами відсутня. Діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживають разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач неодноразово зверталася до відповідачів із проханням переоформити реєстрацію дітей за адресою її постійного проживання, однак відповідачі у добровільному порядку не надають згоди на реєстрацію місця проживання дітей.
Процесуальні дії та рішення у справі.
15 липня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду.
22 вересня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
29 січня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
Позиції учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомила, не заперечувала проти розгляду справи за її відсутності.
Представник позивача - адвокат Снісаренко Д.І. - у судове засідання не з'явився, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та за відсутності позивача.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи. Начальником служби подано заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_10 перебували у шлюбі з 18 червня 2011 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 .
З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_12 , актовий запис № 2092.
Відповідно до рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 розірвано.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_10 перебували у шлюбі з 28 серпня 2021 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_13 .
З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_1 , актовий запис № 1486.
З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьком є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_1 , актовий запис № 166.
Відповідно до рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 має у власності квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу Київської територіальної громади ОСОБА_1 , зареєстрована (проживає) за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягів з реєстру Київської територіальної громади ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки Київської територіальної громади ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 фактично проживають за адресою АДРЕСА_1
Відповідно до висновку Служби у справах дітей та сім'ї про визначення місця проживання та надання дозволу на реєстрацію дітей без згоди батька не можуть надати, оскільки батько ОСОБА_3 не виходить на зв'язок для з'ясування позиції, а батько ОСОБА_2 не заперечував щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Застосовані судом норми права.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та складається із Закону України «Про охорону дитинства» й інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного та соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення та несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право проживати в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до статей 12 та 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, предметом їх основної турботи є забезпечення інтересів дитини, а дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким проживатиме малолітня дитина, спір між ними вирішується органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення такого спору беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. У разі спору місце проживання дитини визначається органом опіки та піклування або судом.
Згідно зі статтею 171 Сімейного кодексу України дитина, яка може висловити свою думку, має право бути вислуханою при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» порядок реєстрації місця проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» передбачено, що місце проживання дитини віком до 14 років реєструється за адресою місця проживання одного з батьків за згодою іншого з батьків, а у разі відсутності такої згоди - на підставі рішення суду або органу опіки та піклування.
Згідно з пунктами 33 та 35 зазначеної постанови рішення суду про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди одного з батьків є самостійною підставою для реєстрації місця проживання дитини.
Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 зазначив, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини суд повинен оцінювати не лише формальні обставини, а й реальні умови життя дитини, можливість кожного з батьків забезпечити її гармонійний розвиток.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц наголошено, що при вирішенні спорів щодо дітей суди мають виходити з принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини у рішеннях «Хант проти України» та «М. С. проти України» вказав, що між інтересами батьків та дитини повинна існувати справедлива рівновага, при цьому пріоритет мають саме інтереси дитини, а також необхідність забезпечення її розвитку у стабільному та безпечному середовищі.
Мотиви і висновки суду.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання та реєстрації неповнолітніх дітей. Діти фактично проживають разом із матір'ю, яка забезпечує їх належний догляд, виховання та розвиток. Відповідачі не надали переконливих доводів, що обґрунтовують необхідність визначення іншого місця проживання дітей.
Виходячи з найкращих інтересів дітей, їх віку, сталих соціальних зв'язків, звичного середовища та стану здоров'я, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дітей разом із матір'ю. Позовні вимоги щодо надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей є похідними від вимог про визначення місця проживання та підлягають задоволенню, оскільки відсутність згоди батька перешкоджає реалізації прав дітей.
Суд також враховує, що визначення місця проживання стосується встановлення того, з ким із батьків дитина проживатиме, а не конкретної адреси, яка може змінюватися. Отже, існують підстави для визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із матір'ю та для надання дозволу на їх реєстрацію за місцем проживання матері без згоди батька.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач не заявляла вимоги про стягнення судового збору з відповідачів, суд вважає за можливе не вирішувати питання про його стягнення.
Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей задовольнити.
Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з їхньою матір'ю ОСОБА_1 .
Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за зареєстрованим місцем проживання їхньої матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_4 .
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, адреса: м. Київ, вулиця Ялтинська, 14.
Суддя С.В. Олійник