Справа 362/7179/25
Провадження 3/362/43/26
14.01.2026 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Білоцерківського районного Управління поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 19.08.2025 серії ВАД №857199, 18 серпня 2025 року о 15:30 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в п'яному вигляді, вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме давав ляпаси по обличчю та висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. В якості повторності вчинення правопорушення до адміністративних матеріалів долучено постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2025 у справі № 362/1910/25.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання: неодноразово викликався до суду шляхом надсилання на адресу його місця проживання судових повісток про виклик до суду, які повернуті з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Додатково на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, судом направлялись СМС-сповіщення, які отримані ним відповідно до довідок про доставку SMS про виклик ОСОБА_1 до суду та які останнім були проігноровані.
Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі матеріалів, що є у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Диспозиція частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто обов'язковою умовою настання відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП є встановлення двох фактів: 1) вчинення особою порушення, передбаченого частиною першою вказаної статті; 2) вчинення порушення особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення протягом року.
На підтвердження факту повторності вчинення адміністративного правопорушення, за яке особу було піддано адміністративному стягненню, до протоколу додано судове рішення, яке набрало законної сили, - постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2025 у справі № 362/1910/25.
Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, судом встановлено таке.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП (в редакції, яка є чинною з 19 грудня 2024 року) передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП у чинній редакції передбачає обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Відсутність таких наслідків свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Водночас формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, зокрема не зазначено про наявність будь-яких наслідків від вчинених ОСОБА_1 дій. При цьому вказівка у протоколі на ймовірність (можливість) завдання шкоди потерпілій не є рівнозначною завданню конкретної шкоди. Наявність завданої шкоди здоров'ю потерпілої має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Водночас матеріали справи, у тому числі й заява потерпілої ОСОБА_2 , не містять відомостей про фактично завдану шкоду її здоров'ю. У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в графі "Пояснення" зазначив, що він не згоден зі складеним протоколом, оскільки колишня дружина звела на нього наклеп. Доказів протилежного (свідчення очевидців, фото чи відеофіксації події) матеріали справи не містять.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, за стандартом доведення "поза розумним сумнівом" i наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 7-9, 173-2, 245, 247, 252, 256, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною третьою статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан