Справа № 2-3074/11
Провадження № 4-с/361/60/25
23.01.26
23 січня 2026 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
Судді Писанець Н.В.,
Секретаря Михальовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Горлатого О.В., який діє у інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач Кредитна спілка «Либідь»-
У жовтні 2025 року адвокат Горлатий О.В.., який діє у інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач Кредитна спілка «Либідь» у якій просив суд:
- визнати неправомірним рішення начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), щодо відмови в знятті арешту з майна ОСОБА_2 , накладеного 12.11.2014 року в межах виконавчого провадження № 39500365;
- зобов'язати державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), зняти арешт та припинити дію обтяжень з майна ОСОБА_1 , накладеного 12.11.2014 року в межах виконавчого провадження № 39500365.
В обґрунтування поданої скарги вказує, що на виконанні у Броварського міськрайонного ВДВС Київської області перебувало виконавче провадження №39500365 щодо виконання виконавчого листа №2-3074/2011 від 25.03.2013, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС «Либідь» заборгованості за кредитним договором №34 від 02.12.2006р. в сумі 200853,96 грн.
Зазначає, що у рамках даного виконавчого провадження 12.11.2014р. в межах вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 14.11.2014р. за №7697989.
Постановою державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС Київської області від 29.03.2016р. виконавче провадження №39500365 - завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржник вказує, що приймаючи рішення про повернення виконавчого документу стягувачу, державним виконавцем не було вирішено питання про скасування арешт із майна боржника, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім цього скаржник зазначає, що 06.05.2024р. він звернувся до ЦМУ МЮ (м.Київ) із заявою про скасування арешту із належного їй майна, який був накладений вищевказаною постановою, проте у задоволенні даної заяви було відмовлено, зазначивши, що вказані у зверненні обставини не є підставою для звільнення майна з під арешту.
З урахуванням викладеного вище просить суд скаргу задовольнити.
Сторони у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, що відповідно до частини 2 статті 450 Цивільного процесуального кодексу України , не перешкоджає її розгляду.
Від представника відділу Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшли письмові заперечення на скаргу ОСОБА_1 , за змістом яких просили суд відмовити у задоволенні скарги, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати боржником основної суми боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Броварського міськрайонного ВДВС Київської області перебувало виконавче провадження №39500365 щодо виконання виконавчого листа №2-3074/2011 від 25.03.2013, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС «Либідь» заборгованості за кредитним договором №34 від 02.12.2006р. в сумі 200853,96 грн.
Зазначає, що у рамках даного виконавчого провадження 12.11.2014р. в межах вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 14.11.2014р. за №7697989.
Постановою державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС Київської області від 29.03.2016р. виконавче провадження №39500365 - завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Однак, виконавчою службою не було здійснено відповідних дій із зняття арештів з майна боржника. Представником скаржника була направлена відповідна заява до органу виконавчої служби про скасування арешту нерухомого майна, що був накладений в рамках виконавчого провадження №39500365 у задоволенні даної заяви було відмовлено, зазначивши, що вказані у зверненні обставини не є підставою для звільнення майна з під арешту.
Виходячи зі змісту п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.10.2020 року (справа № 204/2494/20), в якій зазначено, що повернення державним виконавцем своєю постановою виконавчого документу стягувану не змінює характеру правовідносин та вимоги боржника про скасування арешту майна не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог ст. ст. 42, 48, 175, 447 ЦПК України.
Боржник у виконавчому провадженні не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі № 712/12136/18).
Так, відповідно до ст.ст. 447-449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Верховний Суд у постановах від 07.07.2021 у справі №2-356/12, від 03.11.2021 у справі №161/14034/20, від 22.12.2021 у справі №645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі №127/1541/14-ц, від 18.01.2023 у справі №127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі №2-3600/09 неодноразово вказував на те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону 606-XIV від 21.04.1999, який втратив чинність на підставі Закону №1404-VIII від 02.06.2016) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
У даному випадку, представником скаржника зазначено про несплату ОСОБА_1 витрат на виконавче провадження, оскільки заходів примусового виконання рішення про стягнення з нього боргу - не відбулось. Поряд з цим, представником Броварського міськрайонного ВДВС Київської області також зазначено про відсутність доказів сплати боржником виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Отже, у разі повернення виконавчого документа стягувачеві з підстави п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII арешт з майна боржника не знімається, що вказує на правомірність дій державного виконавця щодо незняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого листа стягувачеві, тому підстав для задоволення скарги судом не знайдено.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 268, 263-264, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката Горлатого О.В., який діє у інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувач Кредитна спілка «Либідь».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя: Н.В.Писанець