Справа № 359/489/26
Провадження № 1-кс/359/140-2026
про продовження запобіжного заходу
23 січня 2026 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль з технічною аудіо та відео фіксацією клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 12025111100002161, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2025, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Бориспіль Київської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженому, раніше судимому, військовозобов'язаному, підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
22 січня 2026 року слідчий групи слідчих - старший слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 посилаючись на те, що органом досудового розслідування Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025111100002161 від 30.11.2025 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, 30.11.2025 року близько 03 години 15 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в гостях у своєї знайомої ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні кімнати що використовується як кухня, де відпочивав із своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з яким разом розпивали спиртні напої. У цей день, час та у вказаному місці ОСОБА_4 під час відпочинку з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за столом в кімнаті розмовляли між собою. У подальшому у ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_8 , виник умисел на протиправне заподіяння смерті останньому.
Так, 30.11.2025 року близько 03 години 15 хвилин, ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи свій протиправний умисел направлений на умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взявши до рук металевий ніж заподіяв ним одного удару в область шиї ззаду ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото - різаної рани шиї з ушкодженням головного мозку. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці, а ОСОБА_4 з місця події зник.
30 листопада 2025 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, 01 грудня 2025 року слідчим за наявності достатніх доказів повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
02 грудня 2025 року Бориспільським міськрайонним судом ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк два місяці, тобто до - 27 січня 2026 року.
На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , закінчується 27.01.2026 року, але досудове розслідування не може бути завершеним у зв'язку із складності кримінального провадження, що пояснюється необхідністю проведення процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а саме:
- отримати та долучити висновки двох судово - медичних експертиз трупа ОСОБА_8 та за результатами проведеного слідчого експерименту, призначених до ДСУ «КОБ СМЕ»;
- отримати та долучити висновки чотирьох судово - генетичних експертиз, призначених до Київського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України;
- отримати та долучити висновок амбулаторної судово - психіатричної експертизи, призначеної до КНП КОР «Обласне психіатрично - наркологічне медичне об'єднання»;
- у разі виникнення необхідності, за результатами проведення вище вказаного, провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додатково тривалого часу;
- повідомити про зміну раніше повідомленої підозри із врахуванням висновків експертиз;
- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та ознайомити з ними сторони кримінального провадження у відповідності до вимог ст. 290 КПК України.
Враховуючи вище викладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , тому останньому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України.
У судовому засіданні прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 просив суд задовольнити клопотання у повному обсязі та продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування без права визначення застави.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на більш м'який у виді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників судового процесу, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 30.11.2025 близько 03 години 15 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в гостях у своєї знайомої ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні кімнати що використовується як кухня, де відпочивав із своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з яким разом розпивали спиртні напої.У цей день, час та у вказаному місці ОСОБА_4 під час відпочинку з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за столом в кімнаті розмовляли між собою. У подальшому у ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_8 , виник умисел на протиправне заподіяння смерті останньому.Так, 30.11.2025 близько 03 години 15 хвилин, ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи свій протиправний умисел направлений на умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взявши до рук металевий ніж заподіяв ним одного удару в область шиї ззаду ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото - різаної рани шиї з ушкодженням головного мозку. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці, а ОСОБА_4 з місця події зник. Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюються у вчиненні вбивства, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою визначається судом з урахуванням обставин, викладених в ст.ст.177, 178 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що 30 листопада 2025 року внесено відомості до ЄРДР № 12025111100002161 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
02 грудня 2025 року слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб до 27 січня 2026 року.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, яка може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 27 січня 2026 року, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшились та продовжують існувати, а закінчити досудове розслідування не видається за можливе у зв'язку із складністю кримінального провадження, що пояснюється необхідністю проведення процесуальних дій, які потребують додаткового часу.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що свідчить про підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження які визначені у ст. 2 КПК України. Даний ризик повністю підтверджується тим, що ОСОБА_4 , після вчинення вбивства втік з місця вчинення злочину. Крім цього, ОСОБА_4 , 06.08.2024 року самовільно залишив місце несення військової служби в умовах воєнного стану, про що відповідні відомості внесені ТУ ДБР до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що свідчить про те, що ОСОБА_4 має намір та буде переховуватися від органу досудового розслідування, суду. Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Наразі продовжує існувати ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик повністю знайшов своє підтвердження під час досудового розслідування в тому, що ОСОБА_4 після вчинення умисного вбивства зібрав свій одяг та сліди перебування в квартирі, виніс їх на вулицю та сховав, чим намагався знищити сліди злочину та таким чином уникнути покарання за вчинений злочин.
Також, існує ризик передбачений п.3 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженні. В обґрунтування вказаного ризику слід зазначити те, що підозрюваний особисто знайомий зі свідками у даному кримінальному провадженні, оскільки останні проживають в Бориспільському районі Київської області, а тому останній може здійснити на них як психологічний так і фізичний вплив, щоб останні змінили покази, тому є достатньо підстав вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно вплинути на вказаних вище свідків.
Наразі також існує ризик передбачений п.5 ст. 177 КПК України якийпідтверджується тим, що відсутні трудові правовідносини (місце працевлаштування), належне та постійне джерело доходу (прибутку) у підозрюваного ОСОБА_4 , що підвищують ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.
Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст.184 КПК України, суд вважає за доведене, що під час досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків.
Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Обраний відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню підозрюваного від органів досудового слідства, суду та незаконний вплив на свідків, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
Разом з цим, враховуючи, встановлені вищенаведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_4 та те, що вказаним кримінальним правопорушенням спричинено смерть потерпілого, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає не визначати розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 год. 00 хв. 01 березня 2026 року, включно.
Утримувати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали було виготовлено і проголошено 28.01.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1