Cправа № 359/14326/25
Провадження № 3/359/292/2026
26 січня 2026 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
прокурора Бориспільської окружної прокуратури Пономаренко В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Департаменту внутрішньої безпеки Київського обласного управління Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , який по 27 грудня 2022 року працював на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти реагування Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, будучи відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 27 прикінцевих положень Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , який по 27 грудня 2022 року працював на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти реагування Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, будучи відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 27 прикінцевих положень Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , який по 27 грудня 2022 року працював на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти реагування Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, будучи відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 27 прикінцевих положень Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік «після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні скоєних правопорушень не визнав та запевнив суд, що наміру вчиняти дані правопорушення у нього не було. Він пояснив, що після початку воєнного стану в країні, була усна вказівка керівництва не подавати щорічну декларацію, а через деякий час він звільнився зі служби.
Прокурор в суді просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи прокурора, суд дійшов до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними пояснень, які він надав в судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 76/2025 від 26.11.2025 року, № 77/2025 від 26.11.2025 року та № 78/2025 від 26.11.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , даними листа УПО в Київській області від 16.10.2025 року з додатками, даними наказу від 05.11.2025 року з додатками, даними декларації ОСОБА_1 , а також даними положення про ДВБ НП України.
Так, ОСОБА_1 по 27.12.2022 рік працював на посаді поліцейського-водія взводу 31 роти реагування Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, будучи згідно з пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Прикінцевих положень Закону без поважних причин несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2021 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст. 1 Закону суб'єктами декларування є особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в-г» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до Закону.
Таким чином, відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
Наказом Управління поліції охорони в Київській області від 27.12.2022 №169 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції України за власним бажанням.
Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону поширюється дія Закону, несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2021 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 був суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов'язкові до виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону.
Також, відповідно до пп. 1 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року №3, щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
Крім того, 12.10.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон №3384-IX) та з 12.10.2023 року здійснення заходів фінансового контролю відновлено у повному обсязі.
Разом з тим, вищевказаним Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», а саме п. 2-7 визначено строк подачі декларацій, які у 2022-2023 рр. не подані суб'єктами декларування, до 31.01.2024 року.
Тобто, Законом №3384-IX визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 року слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 рік звітні періоди.
Також, абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону встановлено, що особи, які припиняють діяльність, пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з пп. 2 п. 2 розділу ІІ вищевказаного Порядку декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а», «в»-«г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Так, відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 року №449/21 щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону (щороку), абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2021 рік, декларацію «при звільненні» та за 2022 рік після звільнення до 00 год. 00 хв. 01.02.2024 року.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, декларації при звільненні та після звільнення за 2022 рік ОСОБА_1 подав лише 08.10.2025 року о 21 год. 00 хв., о 21 год. 36 хв. та о 21 год. 06 хв. відповідно, тобто несвоєчасно без поважних причин.
Граничним терміном подання вказаних декларацій є 31.01.2024 року.
Встановлено, що 01.02.2024 року в 00 год. 00 хв. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 та пп. 2-7 розділу «Прикінцеві положення» Закону.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його ч. 2 ст. 45.
Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 під час судового розгляду не встановлено.
Датою виявлення є дата складання протоколу, так як саме на момент складання протоколу зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про ознаки правопорушення.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є невизначеним, оскільки ОСОБА_1 мав можливість подати декларації через мережу Інтернет в будь-якому місці. Проте, враховуючи, що на дату вчинення він припинив повноваження, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця його проживання - АДРЕСА_2 .
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначними.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
Вважаю, що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. ст.23, 33, 40-1, ст. 172-6, ст.283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київській області; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку: UА398999980313010106000010103; код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя Д.В. Ткаченко