Справа № 359/15017/25
Провадження № 1-кс/359/2454/2025
15 грудня 2025 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання т.в.о. старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025111100002241, внесеному до ЄРДР 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна,
Т.в.о. старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначила, що ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванні час зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_6 з яким вступив у злочинну змову та домовився вчинити крадіжку з домоволодіння ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 09.12.2025 року в період часу з 10 години до 10 години 30 хвилин, на автомобілі ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , приїхали у с. Старе, Бориспільського району, де під?їхали до будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_7 . В подальшому, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, вийшли із салону автомобіля та відчинивши хвіртку, зайшли на подвір?я, де, побачили що потерпіла зайнята господарськими роботами і не спостерігає за входом у житло, таємно, через незачинені двері проникли у будинок зі спальні викрали грошові кошти у сумі 5500 гривень, після чого останні вийшли з будівлі, тим самим довели свій злочинний умисел до завершення та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.
11.12.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, на парковочному майданчику по вул. Сергія Камінського, поблизу будинку 11 виявлено та вилучено легковий автомобіль ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 (поміщено на спец.майданчик для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів за адресою: Бориспільський район, с. Семенівка, вул. Піщана, 15) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (поміщено до спец пакету № CRІ 1205361).
11.12.2025 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Калуш, Івано-Франківської області, громадянина України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
З метою забезпечення збереження речового доказу, проведення необхідних експертиз, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вказаного кримінального правопорушення,запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження на зазначене майно необхідно накласти арешт.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явилася, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином. До клопотання долучила заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі та задовольнити. ЇЇ неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2. ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Згідно ч. 3. ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
З наданих суду матеріалів вбачається, що застосування арешту вказаного майна необхідне з метою забезпечення речових доказів, для повного, всебічного, об'єктивного розслідування вказаного злочину та встановлення об'єктивної істини у зазначеному кримінальному провадженні
З урахуванням вищенаведеного, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, котре було вилучено 11.12.2025 в ході ході огляду місця події за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, на парковочному майданчику по вул. Сергія Камінського, поблизу будинку 11у, а саме:
-легковий автомобіль ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 (поміщено на спец.майданчик для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів за адресою: Бориспільський район, с. Семенівка, вуд. Піщана, 15);
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (поміщено до спец пакету № CRІ 1205361).
Попередити осіб яким ввірено арештоване майно на зберігання, про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1