Справа № 293/1460/25
Провадження № 2/293/132/2026
29 січня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
І. СУТЬ ПОЗОВУ
28.11.2025 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Поданий позов обґрунтовується тим, що відповідач ОСОБА_3 є її батьком. На даний час позивач є повнолітньою та продовжує навчання в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча працездатний та має можливість надавати таку допомогу.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.11.2025року, справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, судом 02.12.2025 отримано відомості про адресу реєстрації відповідача.
Ухвалою від 02.12.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання суд призначив 23.12.2025.
23.12.2025 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 29.01.2026.
Ухвалою суду від 23.12.2025 постановлено витребувати відомості про доходи відповідача.
29.01.2026 представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 повторно не прибув в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком. До суду повернувся конверт направлений на зареєстровану адресу проживання відповідача з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.21,39).
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
У постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 23.12.2025.
Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні 29.01.2026 суд склав вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Встановлено, що батьками ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Згідно рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.07.2011 ухваленого у справі №2/0624/314/2011, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено на вихованні матері ОСОБА_5 (а.с.33).
Згідно довідки виданої Житомирським державним університетом імені Івана Франка, 26.08.2025, ОСОБА_2 є здобувачем ІІ курсу, за спеціальністю 016 (Логопедія) заочної форми здобуття освіти Соціально-психологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, термін навчання: 01.09.2023 - 30.06.2027 (а.с. 11).
Згідно відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форми ОК-5), сформованих засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 22.12.2025, встановлено, що дохід позивача з травня 2024 по грудень 2024 року склав 39829,55 грн., з січня 2025 по травень 2025 року - 48925,37 грн. (а.с.28).
Згідно відомостей отриманих з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, тощо, дохід відповідача ОСОБА_3 з 4 кварталу по 3 квартал 2025 року становить в середньому 51657,98 грн. щомісяця (а.с. 37-38).
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
V. ОЦІНКА ДОКАЗІВ та МОТИВИ СУДУ
Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу з стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , яка є донькою відповідача ОСОБА_3 на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Зазначені обставини є підставами для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та отримує виплати військовослужбовцям.
Визначаючи розмір аліментів суд враховує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18, інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів судом мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, тощо. Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 761/10510/17.
Таким чином, визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що донька відповідача є повнолітньою, продовжує навчання та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача.
Таким чином, суд вважає, що аліменти у розмірі ? частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, достатні для належного утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, відповідає реаліям сьогодення та забезпечує баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
При цьому, сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін, інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 192 СК України).
Водночас, суд вважає за необхідне допустити рішення суду про стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць на підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, оскільки позивач на підставі положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати при поданні позову.
Керуючись ст. 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі ? частини всіх видів доходів (заробітку) платника аліментів, щомісяця, з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 28.11.2025, та до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_2 23-х років.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
РНОКПП: НОМЕР_3
Відповідач:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
РНОКПП: НОМЕР_4
Повне рішення складено та підписано 02.02.2026.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ