Справа № 278/5950/25
Провадження № 2/292/57/26
Заочне
02 лютого 2026 року с-ще Пулини
Пулинського районного суду Житомирської області
головуюча суддя Гуц О.В.
секретар судового засідання Риданова Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Пулини цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У грудні 2025 року на адресу суду за підсудністю з Житомирського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 03 листопада 2022 року між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачкою укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту "NewShort" № 476378 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ "Селфі Кредит" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2500 грн., а відповідачка зобов"язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до умов даного кредитного договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов"язань за ним. ТОВ "Селфі Кредит" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці грошові кошти в обсязі та строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідачка свої зобов"язання за вказаним кредитним договором не виконала, не вносила платежі на повернення отриманих коштів, передбачені умовами кредитного договору, не здійснювала сплату процентів за користування кредитом, в результаті чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на дату звернення з даним позовом до суду становить 16235,96 грн, в тому числі: 2494,46 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13741,49 грн - заборгованість за відсотками.
01.02.2024 ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" уклали договір факторингу № 01022024, згідно якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ "Селфі Кредит", в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №476378 від 03.11.2022.
Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №476378 від 03.11.2022 у розмірі 16235,96 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Ухвалою судді від 25.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з"явився, надіслав на електронну адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідачка у судові засідання, призначені на: 21.01.2026 та 02.02.2026 не з"явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв від неї, а також відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.
З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням заочного рішення, на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки щодо такого вирішення справи не заперечує сторона позивача.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.
За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 03 листопада 2022 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" №476378, за умовами якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" надало ОСОБА_1 кошти у кредит в національній валюті України-гривні, а відповідачка зобов"язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов"язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 2500 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - графік платежів). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день. Вказаний Договір позики підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 03.11.2022 23:51:55. Додатками до договору про надання споживчого кредиту №476378 від 03.11.2022 є паспорт споживчого кредиту, графік платежів та інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, які підписані ОСОБА_1 електронним підписом вищевказаним одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до копії довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір №476378 від 03.11.2022, ідентифікована ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ". Акцепт договору позичальником підписано одноразовим ідентифікатором Р616, відправленим відповідачці 03.11.2022 на вказаний нею номер телефону НОМЕР_2 .
Згідно до повідомлення ТОВ «Пейтек» № 20251020-1961 від 20 жовтня 2025 року, ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг, товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 2500,00 гривень, дата створення 03.11.2022, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4731219618864874.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 476378 від 03.11.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 01.02.2024 складає 16235,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2494,47 грн та заборгованість за відсотками - 13741,49 грн.. 01 лютого 2024 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" (далі - клієнт) та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (далі - фактор) укладено договір факторингу № 01022024, згідно якого на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов"язань боржників за кредитними договорами . Зкопії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024, копії платіжної інструкції № 74875 від 01.02.2024 та копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу від 01.02.2024 №01022024 вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 03.11.2022 на загальну суму 16235,96 грн. 14 листопада 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" направлено на адресу відповідачки досудову вимогу щодо необхідності погашення заборгованості в розмірі 16 235,96 грн за кредитним договором № 476378. За повідомленням АТ "КБ "ПриватБанк", яке надійшло до суду 12.01.2026 на виконання ухвали суду від 25.12.2025, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 03.11.2022 здійснено переказ коштів в розмірі 2500 грн..Клієнт ОСОБА_1 верифікована шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 13.05.2021.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.
Статус ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» як фінансової установи підтверджується наданими позивачем копіями документів: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Фінансова Компанія» Кредит-Капітал».
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст.526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 , паспорт споживчого кредиту та графік платежів було підписано відповідачкою шляхом накладення електронного цифрового підпису.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 ЦК України).
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором.
Судом встановлено, що ТОВ «Селфі Кредит» перерахувало кредитні кошти у розмірі 2500 грн. на рахунок позичальника.
Заборгованість відповідачки по кредитному договору перед позивачем не сплачена та заборгованість в загальному розмірі становить 16235,96 гривень, що складає: 2494,47 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13741,49 гривень прострочена заборгованість за сумою відсотків.
Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.
Як зазначено в ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №1308 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.11.2025 на суму 8000 грн., детальний опис наданих послуг від 10.11.2025 до акту №0107 за договором про надання (правової (правничої) допомоги) №0107 від 01.07.2025.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четвертастатті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ятастатті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 № 10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.
Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн.
Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 625, 626, 628,629, 631, 633, 634, 638, 530,610, 1049,1050, 1051,1054, ст. ст. 12, 13, 76,81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") заборгованість за кредитним договором №476378 від 03.11.2022 у розмірі 16235 (шістнадцять тисяч двісті тридцять п"ять) гривень 96 копійок, судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.. В іншій частині позову відмовити.
Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Гуц