Справа № 289/1921/25
Номер провадження 2/289/168/26
(заочне)
02.02.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" (місце знаходження / місце проживання: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, м. Київ, 02090) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 29027,20 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн., та 7000 грн. на професійну правничу правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.05.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-9753477, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у виді кредитної лінії безготівковим перерахуванням на платіжну карту. Відповідач зобов'язалася своєчасно повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші зобов'язання за договором.
Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виковла, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 29027, 20 грн., яка складається з наступного: заборгованості за тілом 8 800,00 грн.; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 20 227,20 грн.
25.11.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, відповідно до якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9753477 від 03.05.2024 року. ТОВ «ФК «ЕЙС» нарахувань за вказаним кредитним договором не здійснювало.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 00-9753477 від 03.05.2024 року у розмірі 29 027,20 грн.
Оскільки, станом на день пред'явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно з кредитним договором, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 22.10.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд за одночасним існуванням зазначених обставин ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив позивач.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.05.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-9753477, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у виді кредитної лінії у розмірі 8 000,00 грн. строком на 360 днів (до 28.04.2025 року) з умовою сплати зниженої процентної ставки у розмірі 0,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом перших 30 днів та стандартної процентної ставки у розмірі 1,47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з 31 дня користування. Також сторони також погодили графік платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору.
Отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 8 000,00 грн. позивач підтверджує додатком до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», яким були перераховані кошти через платіжний сервіс «Platon». (а.с. 14).
Також, 03.04.2024 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту - Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що містить істотні умови договору.
Отже, підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами та оплату послуг кредитора.
Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Факт отримання коштів у вказаному розмірі відповідачем не оспорюється.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем вимог Договору утворилась заборгованість.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9753477 від 03.05.2024 у ОСОБА_1 станом на 25.11.2024 утворилась загальна заборгованість 29027,20 грн., з яких: заборгованості за тілом 8 800,00 грн. (з комісією за надання кредиту); заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 20 227,20 грн.
Вказаний розрахунок є чітким, повним і розгорнутим по окремих категоріям, а також за своїм змістом узгоджується з відомостями, наведеними у виписці по рахунку відповідача.
25.11.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, відповідно до якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9753477 від 03.05.2024 року. ТОВ «ФК «ЕЙС» нарахувань за вказаним кредитним договором не здійснювало.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, враховуючи досліджені судом докази, а також встановлені обставини та положення зазначених вище норм права, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений 03.05.2024 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ».
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на момент відступлення прав вимоги складала суму у розмірі 29027,20 грн., з яких: заборгованості за тілом 8 800,00 грн.; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 20 227,20 грн.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 00-9753477 від 03.05.2024 року у розмірі 29027,20 грн.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості по кредитному договору ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.
Отже, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, надаючи їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.
Згідно з положеннями ч. ч. 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також, від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
У зв'язку з вищевикладеним відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати за надану правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,19,42,76,89,263-264,265,280-282,354,355 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-9753477 від 03.05.2024 у розмірі 29027,20 гривень, судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 гривень.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК