Справа № 289/73/26
Номер провадження 3/289/97/26
02.02.2026 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Житомирській області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 565743 від 13.01.2026, ОСОБА_1 13.01.2026 о 16:45 на трасі М06, 86 км, керував автомобілем VOLKSWAGEN BORA, н.з. НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 07.11.2025, провадження 59795862, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
27.01.2026 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній зазначає, що не був обізнаний про наявність встановленого відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, оскільки не отримував повідомлень про відкрите виконавче провадження по стягненню аліментів також зазначає про обов'язок суду зупинити провадження у справі у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до КУпАП суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і не повноважний виходити за його межі.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з даними протоколу, ОСОБА_1 керував автомобілем при встановленому тимчасовому обмеженні у праві керування транспортними засобами, а згідно з заяви, яка надійшла до суду та викладених в протоколі про адміністративне правопорушення пояснень, останній зазначає про необізнаність щодо наявності постанови державного виконавця про встановлення цього обмеження.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так, в матеріалах справи наявна роздруківка постанови державного виконавця Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстицію України про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №676/2775/19 від 02.07.2019. Однак матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови, в письмових поясненнях останній зазначає про те, що йому не було відомо про встановлене відносно нього обмеження, а відтак не спростовані твердження ОСОБА_1 про те, що йому нічого не було відомо про таке рішення державного виконавця.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним у разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Однак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів про наявність в його діях умислу у керуванні ним транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження, так і жодних доказів того, що про встановленні державним виконавцем обмеження будь-яким способом було його доведено до відома.
За змістом ст. ст. 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, що є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення за встановлених судом обставин не є визначальним при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі, суд зазначає, що нормами КУпАП не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Оскільки положення КУпАП не містять спеціальних норм, що передбачають можливість зупинення судового провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП слід відмовити.
Окрім того згідно вимог ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, не є обов'язковою.
Керуючись ч. 3 ст. 126, ст.ст. 247, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Наталія СІРЕНКО
Постанова набирає законної сили ______________ 202__