Рішення від 30.01.2026 по справі 287/859/25

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/859/25

2/287/549/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що24 листопада 2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції у Житомирській області був зареєстрований шлюб між позивачкою та відповідачем за актовим записом № 111. Від шлюбу мають спільних неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово привели до того, що сторони стали зовсім чужими людьми, можливості зберегти сім'ю не має. Кожен зі сторін по-різному дивиться на головні критерії шлюбу, життя та сім'ю. Спору про спільне майно немає. У зв'язку зі збройною агресією російської федерації , побоюючись за життя дітей, 29.03.2022 позивачка виїхала за кордон разом з дітьми з дозволу чоловіка. Протягом трьох років сторони проживають окремо, шлюб є суто формальним, тому позивачка вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. На примирення позивачка не згодна, вважає, що шлюб слід розірвати. Підстави, які б перешкоджали звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу відсутні. За домовленістю з відповідачем місцем проживання неповнолітніх дітей сторони разом визначили з позивачкою. Враховуючи зазначене, просить суд постановити рішення про розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем, актовий запис № 111 від 24.11.2006, зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції у Житомирській області. Також, позивачка просить залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Русину М.Г.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано у позивачки оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

30.10.2025 до суду від представника позивачки - адвоката Левчука М.І. надішло клопотання з доданим оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Левчук М.І. в судове засідання не з'явилися. Також, від представника позивача надійшло до суду письмове клопотання, у якому він просить суд розглядати справу за відсутності позивачки та її представника. Зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить задоволити, інших доповнень чи уточнень, крім тих, що зазначені у позовній заяві не має, життєві обставини не змінились.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, від нього надійшла до суду письмова заява, у якій він просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги визнає та просить задоволити. Відзив на позов відповідач до суду не надав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно із ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони з 24 листопада 2006 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 111 (а.с. 6).

Від спільного проживання в шлюбі сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 7-8) та копією паспорту (а.с. 20).

Як вбачається із інформації Олевської міської ради Житомирської області за № 2108 від 28.07.2025 місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 33).

Дослідивши та оцінивши докази у справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 110,112 СК України з яких слідує, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Із ст.113 СК України слідує, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, тому сторони тривалий час проживають окремо, не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. На даний час ні з боку позивачки, ні з боку відповідача спроб для примирення не було. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім'ї є неможливим, а тому примирення між сторонами неможливе. Шлюбних відносин не підтримують, втратили почуття одне до одного, у зв'язку з чим сім'я розпалась остаточно. Позивачка обдумала своє рішення і остаточно визначилася із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.

Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що позивачка скористалася правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягала на розірванні шлюбу, відповідач відносно розірвання шлюбу не заперечував.

При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивачка не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.

Також, суд вважає, що після розірвання шлюбу слід залишити позивачці прізвище « ОСОБА_5 ».

Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 24 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 111- розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Левчук Мирослав Іванович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_5 виданий 12.05.1998 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя: Л. В. Винар

Попередній документ
133772587
Наступний документ
133772589
Інформація про рішення:
№ рішення: 133772588
№ справи: 287/859/25
Дата рішення: 30.01.2026
Дата публікації: 05.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.01.2026)
Дата надходження: 23.04.2025
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
05.11.2025 16:30 Олевський районний суд Житомирської області
30.01.2026 12:30 Олевський районний суд Житомирської області