Рішення від 28.01.2026 по справі 287/2594/24

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2594/24

2/287/509/26

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», позивач) звернулося до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.05.2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200000,00 грн. Процентна ставка 24% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн.

Позивач вказує, що банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Проте, відповідач, передбачені кредитним договором зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед банком виникла заборгованість, яка станом на 20.09.2021 року складає 34113,55 грн. 20.09.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Оскільки заборгованість не погашена, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відзиву на позовну заяву не надходило.

Процесуальні дії у справі та позиція сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вказаної цивільної справи передано для розгляду судді Русину М.Г.

Суддею Русиним М.Г. провадження по справі не відкривалося та цивільну справу до розгляду призначено не було.

11.11.2025 року, на підставі розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та вказану цивільну справу передано для розгляду судді Винару Л.В.

На запит суду надійшла інформація з Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судові засідання 18.12.2025 року та 28.01.2026 року не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, відзиву, клопотань не надав. Крім того, виклик відповідача до суду було здійснено шляхом опублікування оголошення на веб-сайті судової влади.

У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 21.05.2018 року Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Мета кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Процентна ставка 24,00% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн., договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , у розмірах що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами договору (а.с. 6).

Також, встановлено, що ОСОБА_1 , підписав паспорт споживчого кредиту, в якому викладена інформація та основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с. 7).

Відповідно до виписки по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 21.05.2018 року по 20.09.2021 року стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач користувався кредитною карткою, що підтверджує загальний розмір витрат 47029,66 грн. (а.с. 17-22).

Також користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором відповідно до якого встановлено що, відповідач станом на 20.09.2021 року має заборгованість в сумі 34113,55 грн. (а.с. 23).

Із долученої копії договору факторингу №3 від 20.09.2021 року встановлено що між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу на підставі якого відбулося відступлення права вимоги до боржників, перелік яких зазначено в додатку 1-1 до договору (а.с. 9-14), в тому числі з вимогою до ОСОБА_1 за кредитним договором ССNG 630926254 від 21.05.2018 року на суму 34113,55 грн. (а.с. 14).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно із ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з пунктом першим ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Так, судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що ОСОБА_1 уклав із АТ «АЛЬФА-БАНК» кредитний договір і користуючись коштами АТ «АЛЬФА-БАНК» відповідач не виконав обов'язок із погашення заборгованості, а право вимоги за вказаним договором отримав позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС».

Доказів на підтвердження визнання зазначеного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять, та стороною відповідача суду надано не було. ОСОБА_1 не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань у строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача долучено копію договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03 липня 2024 року відповідно до якого позивачу ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» правничу допомогу у вказаній справі надав адвокат Литвиненко Оксана Ігорівна; акт № 1 приймання передачі наданих послуг від 15.07.2024 року на загальну суму 9200,00 гривень, яка складається надання первинної консультації у справі (0,5 годин) - 1000,00 гривень, правовий аналіз наявних документів у замовника по справі (2 години) 4000,00 гривень, підготовка позовної заяви (2, 1 годин) 4200,00 гривень, платіжна інструкція № 4953 від 01.10.2024 року про перерахування коштів 9200,00 гривень за оплату на підставу договору про надання правничої допомоги, копія свідоцтва виданого на ім'я Литвиненко Оксани Ігорівни, що підтверджує її повноваження адвоката.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 9200,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000,00 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 638, 639, 652, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 21.05.2018 року у розмірі 34113 (тридцять чотири тисячі сто тринадцять) гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», адреса: 03035, площа Солом'янська, буд. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 22.05.2008 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В.Винар

Попередній документ
133772530
Наступний документ
133772532
Інформація про рішення:
№ рішення: 133772531
№ справи: 287/2594/24
Дата рішення: 28.01.2026
Дата публікації: 05.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.01.2026)
Дата надходження: 17.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
18.12.2025 10:00 Олевський районний суд Житомирської області
28.01.2026 14:30 Олевський районний суд Житомирської області