Ухвала від 04.02.2026 по справі 180/918/23

Справа № 180/918/23

1-кс/180/26/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 р. м. Марганець

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно автоматичного розподілу справ, на розгляд судді ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора та слідчого, подана в рамках кримінального провадження №12023046330000028.

На обгрунтування заяви про самовідвід зазначено, що ОСОБА_3 звернувся із скаргою на бездіяльність прокурора та слідчого, яка полягає у ненаданні відповіді на клопотання скаржника, поданого в рамках кримінального провадження стосовно посадових осіб Марганецького міського суду Дніпропетровської області, тобто працівників того ж суду, де вона працює суддею, і даний факт може викликати сумнів у її неупередженості під час розгляду скарги.

Тому суддя вважає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України вона не може брати участь у кримінальному провадженні при наявності обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація судового процесу технічними засобами не проводилась.

Вивчивши заяву про самовідвід, дослідивши скаргу, суд приходить до наступного.

Відповідно частини 1статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції, законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Відповідно до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього кодексу, суддя зобов'язаний заявити собі самовідвід.

Враховуючи викладене, з метою усунення можливих сумнівів щодо неупередженості судді, з метою гарантування об'єктивного здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд, суд вважає, що обставини, наведені в заяві про самовідвід, є обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 про самовідвід при розгляді скарги ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора та слідчого, подана в рамках кримінального провадження №12023046330000028 - задовольнити.

Справу № 180/918/23 передати до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями Марганецького міського суду Дніпропетровської області в порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1