іменем України
Справа № 210/387/26
Провадження № 1-кп/210/442/26
03 лютого 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілої: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого, - адвоката: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, матеріали кримінального провадження №12026041710000032 від 12 січня 2026 року, та угоду про визнання винуватості, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Мирне, Криничанського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, до арешту не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_2 , на теперішній час утримується в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3», розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2, раніше судимого:
1) 10 грудня 2008 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області, за ст.185 ч.3 КК України, до покарання у виді 03 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 02 роки. Постановою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2010 року, скасовано звільнення з іспитовим строком, та направлено в місця позбавлення волі строком на 03 роки. Звільнився 22 березня 2013 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
2) 19 грудня 2013 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2, 304 ч.1, 70 ч.1 КК України, до покарання у виді 05 років позбавлення волі. Звільнився 25 липня 2016 року з місць позбавлення волі, умовно-достроково, невідбутий строк 01 рік 06 місяців 15 днів;
3) 10 червня 2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за ст.289 ч.2 КК України, до покарання у виді 05 років позбавлення волі. Звільнився 26 травня 2025 року з місць позбавлення волі, умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців 30 днів,
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, -
12 січня 2026 року, приблизно о 03год. 30хв., ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку №42 по проспекту Університетському в Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, побачив автомобіль «ВАЗ 211340», об'ємом двигуна 1596см3, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У цей час у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю власника та тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 підійшов до вказаного автомобіля, розбив переднє пасажирське скло, після чого проник до салону автомобіля, встановивши контроль над транспортним засобом і отримавши можливість керувати ним, використовуючи канцелярську скріпку, завів транспортний засіб та поїхав на ньому в напрямку місця своєї роботи, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лозуватська, 118, після чого розпорядився автомобілем на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 90346,22 гривень 22 копійки.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 ч.2 КК України, за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно.
03 лютого 2026 року, на підставі ст.473 ч.1 КПК України, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості від 23 січня 2026 року, укладеної між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_6 .
Виходячи із змісту даної угоди, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст.289 ч.2 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.289 ч.2 КК України, у виді 05 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року, остаточно призначити покарання у виді 05 років 01 місяця позбавлення волі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст.473, ст.474 ч.4 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході судового засідання.
Також, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою вину за ст.289 ч.2 КК України, та надав суду згоду на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що угода підписувалася у його присутності, згода обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості була добровільною, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, призначення обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши її зміст та надані суду матеріали, врахувавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з положеннями ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Умови угоди повністю відповідають вимогам ст.472 КПК України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд не перевіряє фактичні обставини вчиненого обвинуваченою правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.
При призначенні покарання, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення й затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом не встановлено визначених ч.7 ст.474 КПК України підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Обставинами, що згідно зі ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий, має ряд не знятих та не погашених у встановленому законом порядку судимостей, вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, має місце реєстрації та постійного проживання, потерпіла претензій до обвинуваченого не має, та ОСОБА_5 повністю відшкодував потерпілій завдані збитки.
Суспільний інтерес виражається в забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Таким чином, оскільки укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам цього закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ст.289 ч.2 КК України є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим виконуються, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченого, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 23 січня 2026 року, та призначити узгоджене покарання.
Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Статтею 118 ч.3 КПК України визначено, що витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
Відповідно до ст.122 ч.2 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно з вимогами ст.124 ч.2, ст.374 ч.4 п.2 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, з обвинуваченої ОСОБА_5 в порядку ст.124 ч.2 КПК України, на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів для проведення: судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-26/2201-АВ від 22 січня 2026 року, у розмірі 1782,80 гривень, та судово-трасологічної експертизи №СЕ-19/104-26/1971-ТР від 23 січня 2026 року, у розмірі 7576,90 гривень, а всього 9359,70 гривень.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити в силі до набрання вирком законної сили.
Строк покарання рахувати з 12 січня 2026 року.
Захід забезпечення кримінального провадження, - арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 14 січня 2026 року (справа №210/129/26, пр.№1-кс/210/152/26), якою накладено арешт на: автомобіль марки «ВАЗ» модель «2113402, чорного кольору, з д.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; відрізок металевого дроту білого кольору (канцелярська скрепка), поміщена до спец.пакету НПУ WAR1104063; мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору, поміщений до спец.пакету NPU5703662; пару кросівок чорного кольору, які поміщено до спец.пакету NPU 6165825; ключі у кількості 2шт. (від воріт та від гаражу), поміщені до спец.пакету NPU570366, - скасувати.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України від 23 січня 2026 року, укладену сторонами кримінального провадження, прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 05 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 ч.1 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року, у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 05 (п'яти) років 01 (одного) місяця позбавлення волі.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити в силі до набрання вирком законної сили.
Строк покарання рахувати з 12 січня 2026 року.
Захід забезпечення кримінального провадження, - арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 14 січня 2026 року (справа №210/129/26, пр.№1-кс/210/152/26), якою накладено арешт на: автомобіль марки «ВАЗ» модель «2113402, чорного кольору, з д.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; відрізок металевого дроту білого кольору (канцелярська скрепка), поміщена до спец.пакету НПУ WAR1104063; мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору, поміщений до спец.пакету NPU5703662; пару кросівок чорного кольору, які поміщено до спец.пакету NPU 6165825; ключі у кількості 2шт. (від воріт та від гаражу), поміщені до спец.пакету NPU570366, - скасувати.
Речовий доказ, перерахований на арк.крим.пров.№18-19, а саме відрізок металевого дроту білого кольору (канцелярська скрепка), котрий згідно квитанції №2513 від 17 січня 2026 року, зберігається в камері схову речових доказів Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, знищити.
Речові докази, перераховані на арк.крим.пров.№18-19, а саме: мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору, пару кросівок чорного кольору, котрі згідно квитанції №2513 від 17 січня 2026 року, зберігаються в камері схову речових доказів Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, повернути близьким родичам ОСОБА_5 , за наявності його згоди.
Речові докази, перераховані на арк.крим.пров.№18-19, а саме ключі у кількості 2шт. (від воріт та від гаража), котрі згідно квитанції №2513 від 17 січня 2026 року, зберігаються в камері схову речових доказів Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Речові докази, перераховані на арк.крим.пров.№21, а саме фрагмент скла, недопалок, котрі згідно квитанції №2512 від 17 січня 2026 року, зберігаються в камері схову речових доказів Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, знищити.
Речові докази, перераховані на арк.крим.пров.№21, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зв'язку ключів, котрі згідно розписки від 12 січня 2026 року, повернуто потерпілій ОСОБА_4 , залишити у останньої за належністю.
Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення: судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-26/2201-АВ від 22 січня 2026 року, у розмірі 1782,80 гривень, та судово-трасологічної експертизи №СЕ-19/104-26/1971-ТР від 23 січня 2026 року, у розмірі 7576,90 гривень, а всього 9359,70 гривень, на підставі ст.124 ч.2 КПК України, стягнути із засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.
Матеріали кримінального провадження №12026041710000032 від 12 січня 2026 року, залишити при матеріалах справи №210/387/26, провадження №1-кп/210/442/26.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Повний текст вироку складено 03 лютого 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1